Війну закінчити можна по-різному

Ясночолі інтелектуали та прогресивні політики України змагаються за більш точне, більш правильне розуміння та витлумачення всіх нюансів «розведення військ на Донбасі» та «нормандського формату». Мовляв, це розведення аж ніяк не повинно означати офіційного визнання терористичних угруповань, а тому слід знайти якнайкращі формулювання щодо нього. Мовляв, якщо ми й будемо це робити, то тільки в сенсі захисту наших вояків і цивільного населення від сваволі російсько-окупаційних військ. І всі інші кроки, всі «штайнмаєри» задля цього. Війну треба швидко закінчувати, але, як постійно підкреслює президент, таке закінчення не повинно бути капітуляцією.

Виглядає такий підхід наче й солідно, проте насправді всі його вигоди – суто позірні. Реальність, навіть на рівні інформаційному, істотно відмінна від того, про що ведуть мову політики й інтелектуали України. У цій реальності багато які крапки над «і» вже розставлені, причому не там, де нам хотілося б.

От, скажімо, 29 жовтня на сайті інформагенції NEWSru.com (далеко не найгіршої в Росії, причому її сервер розташований на території США) з’явилося повідомлення під гучним заголовком: «Украина и ЛНР объявили, что начат отвод военных подразделений с Донбасса». Ось так. А оскільки зараз багато хто читає тільки заголовки (про це і «День» не так давно писав), то не треба розповідати, яке враження складається не лише у російського читача (філія цієї інформагенції діє в Ізраїлі, де існує чимала російськомовна аудиторія, була філія і в Україні, яку закрили у 2017 році, але читач значною мірою залишився). Отож: Україна та «ЛНР» на рівних, дві держави, дві високі сторони Мінських домовленостей…

Не вірите, що «дві високі сторони»? Читаємо саме повідомлення: «Глава МИД Украины Вадим Пристайко и министр иностранных дел ЛНР Владислав Дейнего заявили, что во вторник, 29 октября, в районе города Золотое Луганской области начался процесс отвода с Донбасса вооруженных сил и средств в соответствии с достигнутой ранее договоренностью в Контактной группе по урегулированию ситуации на востоке Украины. Возобновление разведения сил на участке возле Золотого началось во вторник, в 13:00, сказал глава МИД ЛНР, уполномоченный представитель народной республики на переговорах в Минске Владислав Дейнего… Это же подтвердил и глава МИД Украины Вадим Пристайко. По его словам, с украинской стороны ранее "войска и тяжелое вооружение были отведены на десятки километров". А теперь, по словам министра, происходит "разведение войск, непосредственно задействованных на линии (соприкосновения сторон), передает ТАСС. "Оно только что началось", - отметил Пристайко».

І далі в тому ж стилі: «Рамочное решение о разведении сил и средств в Донбассе было подписано представителями Украины, ЛНР, ДНР, России и ОБСЕ еще в сентябре 2016 года. Документ предполагал создание зон безопасности на трех пилотных участках – у Золотого, Петровского и Станицы Луганской. Первоначально удалось развести войска в первых двух пунктах. Но затем военные части вновь туда вернулись. Очередные попытки начались только летом нынешнего года, после прихода к власти нового президента Украины Владимира Зеленского».

Знову, як бачимо, «ЛНР» і «ДНР» фігурують без лапок, на рівні з Україною. Схоже, масову аудиторію привчають (точніше, продовжують інтенсивно привчати) до того, що процеси розведення військ на Донбасі й усі інші зсуви до миру в цьому регіоні – то справа України й «народних республік», які на рівних є підписантами угод. А Росія з ОБСЄ – десь там збоку, спостерігає та гарантує, щоб нікого не обдурили й не образили…

І ще один фрагмент повідомлення. «1 октября на очередной встрече Контактной группы стороны договорились об отводе войск в районе Золотого и Петровского. Оно должно было начаться 7 октября, однако прибывшие туда украинские добровольческие батальоны заявили, что не дадут отводить войска, так как считают это капитуляцией». Оцініть рівень інформації (точніше, дезінформації). А хіба головною причиною того, що розведення не почалося 7 жовтня, не стали регулярні обстріли на цій ділянці фронту? І які це «добровольчі батальйони» туди зайшли? Кільканадцять ветеранів АТО-ООС – це батальйони? Що цікаво: штаб ООС регулярно повідомляв, що обстріли тривають, а потім спростував свою ж інформацію: виявляється, ці обстріли відбувалися «неподалік точки розведення». Що ж, маємо те, що маємо: «турборежим» розведення призводить до того, що тепер уже і військовики змушені публічно говорити неправду. Бо ж, скажімо, міни та снаряди можуть мати чимале розсіяння, і «неподалік точки» означає, що влучання відбулося на відстані одного-двох кілометрів, а це у даній ситуації – ніщо. Проте тепер, схоже, такі делікатні речі визначають голова МЗС і російські журналісти, а не професійні українські військовики.

Загальна ж тональність цього повідомлення незалежної, як на російські мірки, агенції та його лексичний ряд, як на мене, засвідчує: Україна стрімко простує до перетворення на таку собі конфедерацію з «ЛДНР». Спершу в медіа-просторі, в очах споживачів інформаційної продукції, а потім уже і в політично-правовій реальності. Бо ж недаремно кажуть: як корабель назвеш, так він і попливе. Можливо, я десь так перебільшую, але видається: якщо і далі так піде, Пристайкові слід почати готуватися до дружнього рукостискання зі своїм колегою з «ЛНР» Дейнегою…