Цього разу ніхто не буде рятувати Росію

Жодні судові вироки чи навіть люті смерті російських окупантів не відшкодують наших втрат, не воскресять наших мертвих, не загоять рани наших живих.

Однак я вірю якщо не в індивідуальну справедливість, то в колективну карму точно. Ні, не вірю – я точно знаю, що сіячі вітру пожинатимуть бурю. Навіть після покаяння потрібне відшкодування, а росіяни не покаються – і отримають сповна. І око за око видасться їм ще легкім кінцем.

Бо наступить день, завтра чи через рік, коли наші війська викинуть росіян з України. Так, ми не підемо зразу на Москву, але цього й не потрібно. Рову з крокодилами та ракет на перший час буде досить.

Адже тоді вся та агресія, вся ненависть, вся заздрість, яку вони виплескували сюди з 2014 року, залишиться там – всередині їхніх кордонів. Всередині Росії, наглухо замкненій на суходолі, в морі та повітрі. Кришку киплячого казана буде заварено наглухо. І тоді їм просто нікуди буде зливати всю цю «соціальну ентропію», якої так боявся їхній Сурков. І вся вона обернеться в єдину можливу сторону – углиб самої Росії.

Сто років тому Ленін мріяв про перетворення імперіалістичної війни на громадянську. Що ж, теперішньому поколінню росіян доведеться дізнатися на власній шкурі, що це таке. Так, іноземної інтервенції не буде, але не буде і допомоги – цього разу жодних «ніжок Буша».

Важко передбачити, яким саме сценарієм розвиватимуться події. Чи буде це заруба мільйонів проти мільйонів, чи низка локальних конфліктів – але третьої чеченської їм точно не уникнути. І тоді автоматні черги, вибухи снарядів, а можливо й авіабомб пролунають вже у російських містах. Бо насилля, на якому 20 років будувалася сучасна Росія, насилля в школі, лікарні, армії та в’язниці потребуватиме виходу. І якщо його не можна буде направити проти українців, воно обернеться проти інших росіян.

Неможливо, скажете ви? Болотніков з Разіним та Булавін з Пугачовим з вами не погодяться. Не кажучи вже про вождів 1917-1922 року. Як там співає улюблений путінський гурт «Любе»: «свет далеко-далеко виден в окошках узких – русские рубят русских, русские рубят русских». Ріки крові їм гарантовані.

Але на відміну від нас, їм не співчуватиме ніхто.

І ніхто, крім них, у цьому не винний.