Путін у ролі Нєвского. Дива російської пропаганди

Першого серпня «Медуза» оприлюднила факт появи двох нових методичок Адміністрації президента Росії для ведення історичної пропаганди. Відповідно до цих документів, нинішнє вторгнення в Україну прирівнюється за своїм значенням до хрещення Русі, а Владімір Путін – до Алєксандра Нєвского. 4 серпня стало відомо про третю методичку – присвячену Першій світовій війні.

От моя улюблена цитата:

«Небезпека для Батьківщини і тоді, і зараз така велика, що російський народ бачить для свого порятунку лише одну можливість – згуртуватися навколо національного лідера… з початком воєнних дій Алєксандр отримав повну підтримку і бояр, і пересічних жителів… Весь народ об'єднався навколо постаті Алєксандра Нєвского.

З початком російської спецоперації в Україні соціологічні опитування показують високий рівень усвідомлення національних інтересів та довіру до курсу президента Путіна… Наприклад, активність добровольців, які вступили до лав армії та підписали контракт, діяльність волонтерських груп, а також численні заходи та висловлювання на підтримку ЗС РФ».

«Численні заходи та висловлювання на підтримку» – сльози заважають писати. Якби новгородці так допомагали княжому війську тоді, як сьогодні російські волонтери своїй армії, то шведи уже б доходили до Волги.

В кінцевому підсумку поява таких методичок наочно свідчить про кризу в глибинних шарах російського суспільства. З одного боку, Київ не був «взятий за три дні», і кінця війні не видно, з іншого – мобілізація не оголошена, а винних у провалі не покарано. Отже, легітимність російського вторгнення була поставлена під сумнів і почала вимагати додаткових «підпорок». А оскільки Росія вже нездатна нарощувати воєнну міць для остаточної перемоги (солдатів ще вистачає, а от техніки – не дуже), в хід ідуть пропагандистські інструменти.

Таким чином, «Невський» темник покладає вину на агресивний Захід, Україну представляє його маріонеткою, а вторгнення виправдовує необхідністю випереджувального удару. «Хрещенський» темник легалізує спроби захоплення Києва і як частини «російських земель», і як духовного центру Русі, а звірства російських солдат пояснює боротьбою із українськими нацистами-сатаністами. Ну а темник про Першу світову повторює попередні гасла та орієнтований на майбутнє «закручування гайок» стосовно ліберальної опозиції – мовляв, якщо її не придушити, то вона, як більшовики століття тому, продасть Росію Заходу.

І чим гірше складатиметься для Росії обстановка на фронті, тим безглуздішою ставатиме її пропаганда.