За 30 днів воєнного стану українці так і не дізналися, як діяти в разі широкомасштабної війни

Закінчився 30-денний термін дії воєнного стану в десяти регіонах України - на сході, півночі та півдні країни. 26 грудня на спеціальному засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) президент Петро Порошенко заявив, що цей режим був необхідний для створення умов з відбиття можливого широкомасштабного наступу російських військ. Президент не проситиме Верховну Раду про продовження цього режиму, тому що попереду вибори глави держави. В умовах же воєнного стану їх необхідно буде відстрочити.

Воєнний стан і президентські вибори

Варто нагадати, що приводом для введення воєнного стану в окремих регіонах країни став інцидент поблизу Керченської протоки і захоплення в полон 24 українських моряків. В ніч з 25 на 26 листопада РНБО на чолі з Петром Порошенком ухвалила рішення про введення воєнного стану в країні терміном на 60 днів. Щоправда вже наступного дня під тиском Верховної Ради, яка сприйняла це як спробу відстрочити президентські вибори, Петро Порошенко погодився на 30 днів і тільки в десятьох регіонах України.

Досі залишається загадкою, чому верховний головнокомандувач так різко змінив свою позицію. Адже якщо він був твердо впевнений в необхідності 60-денного воєнного стану в усій країні, то чому не намагався переконати в цьому парламент? Хіба там, де війна, приймають половинчаті рішення? Адже йдеться не лише про політичні торги та президентство. На кону - безпека українців і майбутнє України. Хто відповів би за половинчаті заходи в разі розгортання широкомасштабних бойових дій по всій країні?

На жаль, ці запитання так і залишилися без відповідей. РНБО ухвалила начебто правильне рішення, президент повністю його підтримав, а парламент - лише наполовину. Але в підсумку - всі залишилися задоволені. Причому такою мірою, що навіть в умовах воєнного часу депутати не стали чекати звіту Петра Порошенка про підсумки цих самих 30 днів і роз'їхалися на канікули. І вигук: «А раптом завтра війна?» навряд чи українські політики вже почують в Альпах, на Мальдівах, в Індонезії або в тих же Карпатах.

Що змінив воєнний стан

Треба сказати, що до 26 листопада 2018 року в Україні жодного разу не застосовувався режим воєнного стану. Хоча причин для цього було достатньо - і захоплення «зеленими чоловічками» в лютому 2014 року державних будівель в Сімферополі, і блокування ними українських частин на півострові, і бойові дії на Донбасі, і масовий розстріл українських військових під Іловайськом, і так далі. До травня 2018 року війну, в якій загинули десятки тисяч українців, офіційний Київ називав антитерористичною операцією. Мовляв, воєнний стан або будь-яку згадку про війну в Москві можуть сприйняти як виклик Росії, а цього не треба робити.

Але як показала практика, воєнний стан виявився не таким вже страшним для Кремля. Мінімально його відчули й українці. Хоча, відповідно до чинного закону, цей режим передбачає жорсткі норми - щодо відтермінування виборів, контролю над медіа, введення комендантської години, мобілізації, можливої конфіскації рухомого й нерухомого майна в інтересах армії. Нічого схожого в ці 30 днів воєнного стану в десяти регіонах України не було. Петро Порошенкозапевняв українців, що в повній мірі цей режим буде діяти тільки в разі початку активних бойових дій з боку Росії.

Що відбувалося в цей час за армійськими лаштунками, ми навряд чи коли-небудь дізнаємося. Це - державна таємниця. Але верховний головнокомандувач каже, що зараз Збройні сили України і Сили територіальної оборони перебувають в повній бойовій готовності і готові до відбиття російської агресії. Чи так це, можна перевірити лише при розгортанні бойових дій, чого, звісно ж, не хотілося б.

Життя у війні та мирі

За 30 днів українці, на жаль, так і не отримали відповідь від влади на головне питання: як діяти, якщо почнуться широкомасштабні бойові дії? Шукати бомбосховища? Де? Негайно покидати міста, ховаючись по лісах? Який план евакуації в українській столиці? Чи готова держава з Держрезервом, в разі евакуації, забезпечити всіх їжею і теплом? Хто і як повинен повідомляти про небезпеку в разі виведення з ладу телевеж, мобільних операторів і інтернет-провайдерів?

Це - аж ніяк не пусті запитання. Сьогоднішня лінія фронту на Сході пролягає досить близько до великих міст - Харкова, Дніпра, Маріуполя, Одеси, Сум, Миколаєва, Херсона. От що в умовах розгортання бойових дій повинні робити їхні жителі - цього-то і не пояснило ні вище керівництво країни, ні місцеві керівники. Так, зараз більшість українців ставиться до подій на Донбасі як до того, що їх особисто не стосується. Йде війна, гинуть люди, але це десь там, далеко.

30-денний воєнний стан в окремих регіонах України, на жаль, не зміг об'єднати українців для боротьби із зовнішнім ворогом - Росією. Але, схоже, цього ніхто і не прагнув. Так, щоб усією громадою, поставивши економіку на військові рейки, мобілізувавши геть усіх, вигнати агресора з Донбасу і Криму. Тому запитання, коли в Україні припиниться війна, залишається відкритим. Долю українців, як і раніше, вирішують у Кремлі. 45-мільйонна держава була і залишається заручником Володимира Путіна і його агресивної політики.