Колишня комуністка намагалась отримати високу посаду в США

Цікава історія зі Сполучених Штатів. Там хотіли призначити головою управління валютного контролю Мінфіну пані Сауле Омарову. Але вона не пройшла комітет Сенату.

Не пройшла вона тому, що вони перевірили її економічні погляди та віднайшли у них лютий лівачизм – так, вона пропонувала взагалі замінити внески фізичних осіб в приватні банки внесками у Федеральну резервну систему. «Храните деньги в Сберегательной кассе», ага.

Сенатори підняли її біографію – а пані з Казахстану, МГУ фінішд, переїхала у США у 1991-му. На засіданні комітету у пані питали:

• як до неї звертатися, «професоре» чи «товарищ»,
• чи правда, що в неї перший дисер по марксистській економічній теорії (правда),
• чи була вона в комсомолі (була),
• чи намагалася вона звідти вийти (спробувала сказати, що членство начебто було припинено автоматично по досягненню нею певного віку, але на час еміграції їй було лише 22).

Як результат, кандидатуту завернули.

Звісно, її захисники подняли шум – мовляв, це дискримінація, ксенофобія, хамство, це тому, що вона жінка, це тому, що вона азійка, це тому, що вона іммігрантка... Але поки не працює. Бо всі знають правильну відповідь:

• це тому, що є привід вважати, що вона має совковий склад розуму. І так, це позначається на її поглядах, і так, це може позначитися на її роботі. І так, незважаючи на усе «олівіння» США, це вважається неприйнятним.

Дуже цікавий приклад.

Особливо якщо порівняти з Україною, де старі комуняки, лише сховавши партквиток, можуть переобуватися в патріотів без жодних наслідків для себе. Спитаєш – відбрешуться, доведеш – відмовчаться.

США не страждали від комунізму, але в них толерантність нульова. В нас комуністи знищили мільйони, але ми досі не просимо нікого хоча б документально підтвердити вихід з КПРС.

Може, в цьому й проблема.