Метаморфози провінціальної джинси від партії Регіонів

Нашумівші за останні два роки на вербальному рівні «масштабні реформи» нині демонструють усю убогість та неприкриту фіговим листком нікчемність управлінських рішень владної Партії регіонів. «Руїну подолано» — гримлять динаміки телевізора, а в дійсності пенсіонери продовжують одержувати пенсії неспівмірні з цінами на ринках чи магазинах, безробіття стає найближчим товаришем випускників вишів тощо. А зі шпальт газет лунають досягнення про нечувану стабільність і прогресивність реформ президента Януковича. Трапляються й гнівні філіппіки, адресати яких згодом ідуть на підвищення — у народні депутати.

Такий казусний випадок стався з «правильною» заміткою, розміщеною у районці «Летичівська газета» (Хмельницька область). «Журналіст» (беру навмисно у лапки, бо ця посада більше нагадує політтехнолога — авт.) Олег Прокопенко переповідає багатотисячній громаді про перебіг подій травневого засідання Ради регіонів за участю глави держави. Апофеозом «джинсової» публікації стає вердикт Віктора Януковича, який у стилі голови колгоспу, передрікає швидке звільнення кільком чиновникам: міністру освіти і науки Дмитру Табачнику, міністру аграрної політики Миколі Присяжнюку, міністру закордонних справ Костянтину Грищенку і міністру оборони Дмитру Саламатіну. Від себе «журналіст» Прокопенко видає блискучу тираду, мовляв, немає часу у Президента, аби панькатися з урядовцями-лузерами: «Президент немає намірів приховувати проблеми та підтримувати тих, хто навмисно гальмує розвиток держави. Таким не місце серед влади. Та й серед громадян теж». Грізно і дуже сердито… Залишається два варіанти: або саджати їх у в’язницю, або… працевлаштувати до Верховної Ради!

Віктор Янукович обрав безболісний шлях і вписав прізвище міністра Табачника у першу двадцятку кандидатів у народні депутати від Партії регіонів за списками. Високе 11 місце Дмитра Володимировича у столичному будинку під куполом є рятівним колом на випадок міністерського безробіття. З іншого боку — в українському парламенті працюватиме ще однин проросійський лобіст, відомий своєю «великою любов’ю» до «непотрібної» мови.

Зрештою, імідж — річ примхлива. Нею можна знехтувати, якщо цілі виправдовують засоби. Це, якщо Партія регіонів налаштована керувати Україною на віки.