Путін вже помер. Україна ставить пам’ятники

«Путін звичайно помре, він ж не вічний?» – запитання, яке поставив семирічний хлопчик батькові під час війни Росії проти України. Дитина настільки серйозно і глибоко цим перейнялася, що тато був змушений заспокоїти сина, сказавши ствердне: «ТАК!».

фото: glavcom.ua

Як не парадоксально, але Путін помер в Україні 24 лютого 2022 року. Він помер із першою авіабомою, яка впала на житловий будинок у Харкові. У місті, де нинішній мер Ігор Терехов ще пів року тому «воював» за збереження проспекту імені Георгія Жукова і називав його «великим маршалом перемоги». Нині наступник Кернеса говорить речі, які раніше могли здаватися дикими: «Мы вместе с вами противостоим хаосу, который несет нам российская армия! И мы с каждым днем все ближе к Победе!».

Путін помер після того, як у Маріуполі з’явилися перші загиблі діти та жінки. Лік смертей пішов уже на тисячі маріупольців. Вже місяць, як місто замість повітря дихає порохом і кров’ю; людей перетворили на скотину, залишивши з людського лише інстинкт самозбереження. «Ці «асвабадітєлі» хочуть єдиного – знищити нас як націю», –заявив мер Маріуполя Вадим Бойченко.

Путін помер після того, як його головорізи вбили ні в чому не винних мешканців Чернігова, які стояли в черзі за хлібом. Втікаючи від голодної смерті.

Путін помер тоді, коли рашисти почали ґвалтувати українських жінок та молодих дівчат, котрі не встигли виїхати із заблокованих війною населених пунктів. Саме так діяли нацисти під час Другої світової війни щодо українок.

Власне, із перелічених помислів Україна й ставить пам’ятники Путіну. При житті. На які він заслуговує – грубі та нелюдяні.

Facebook Степана Барни" width="1000" height="701" itemprop="image" class="zoomik_img" /> Фото з Facebook Степана Барни

На них викарбувані зрозумілі написи. Вони не потребують розшифровки, як зловіщий символ неофашизму – літера Z.