Віктор Андрусів Політичний та громадський діяч

Домовленості з диктаторами ніколи не варті паперу, на якому написані

«Візит Сі Цзиньпіня дуже нагадує візит Хрущова»
фото: reuters

Про візит Сі Цзіньпіна до США

В 1959 році Хрущов прилетів в США, де провів багато зустрічей і навіть поїздив по різним штатам. Це охарактеризували як початок розрядки міжнародної напруги. Апогеєм розрядки став Гельсінський заключний акт, за який СРСР зобов’язався дотримуватись прав людини, і почали виникати Гельсінські спілки.

Візит Сі Цзиньпіня дуже нагадує візит Хрущова. Неочікувано багато позитивних сигналів, серед яких і публічна відмова від військового вирішення питання Тайваня, і необхідність вести постійний діалог тощо. Разом з цим, ніяких досягнень під час візиту не було, як і у Хрущова.

Я згадав стару розрядку тому, що те як тоді відбувались події – дуже нагадує мені сьогоднішній день. Незважаючи на дружній візит Хрущова, вже через рік американсько-радянські стосунки погіршились, через збиття американського літака розвідника U2, а в 1963 вибухнула Карибська криза. Тобто незважаючи на позитивні сигнали від Сі, я думаю, що найближчим часом ряд подій можуть затьмарити ці позитиви. Серед них і те, що Байден знову обізвав його диктатором.

Результатами розрядки стали дійсно дуже багато взаємних договорів про зменшення ядерного озброєння, та угоди про стосунки між США та СРСР. Фактично, розрядка означала, що США визнають роль СРСР як ще одного полюсу і шукали формату визначення мирного співіснування. Сьогодні це все дуже нагадує мені Китай і візит Сі.

Що це значить для нас?

Ось тут все погано. Фактично, укладення Гельсінського заключного акту стало визнанням захоплення країн Балтії та поділ Німеччини. І хоча, багато країн зробили поправки на це питання, але це була єдина причина чому СРСР щось підписав. Тому існує ризик, що розрядка між США та Китаєм може закінчитись питанням заморозки нашого конфлікту і усним визнанням окупованих територій.

Зрештою, розрядка між США та СРСР закінчилась в 1979 році, коли «совки» наплювали на всі домовленості і вторглись в Афганістан. Домовленості з диктаторами ніколи не варті паперу, на якому написані. Думаю між США і Китаєм все теж закінчиться.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: