День ВДВ – бездумне мавпування Росії

Сьогодні в Росії свято – у фонтанах купаються п’яні особи в тільняшках, б’ються фізіономії, ллються горілка та пиво. З такої нагоди в Україні буде також поломана не одна щелепа й загиджено не один фонтан – на честь «російсько-українського військового братерства» та 86-ї річниці першого десантування на парашутах дванадцятьох сталінських соколів у ході навчань Московського військового округу 2 серпня 1930 року.

Гострослов Чорномирдін говорив: що б ми не будували, завжди виходить КПРС. Перефразовуючи покійного надзвичайного й повноважного посла Росії в Україні, можна стверджувати: що б не розбудовували керманичі Незалежної, завжди виходила недолуга російська копія.

Бездумне мавпування перенесло на український ґрунт і «день захисника вітчизни, 23 лютого», і «день десантника, 2 серпня». Головне – аби як у Росії. Ба більш того, за часи Януковича невеличку купку десантників було не тільки оголошено окремим родом військ, але й перейменовано на «високомобільні десантні війська» – щоби скорочена назва ВДВ співпадала з російською абревіатурою.

2 роки тому, після збитого російськими братами українського літака Іл-76 та Іловайського котла, в Україні, нарешті, відмовились від святкування російського «дня захисника вітчизни». Але купання у фонтанах на честь першого десанту Московського військового округу продовжується. Бо малорос – це не національність, це – стан душі.