Вибори у Німеччині. Про що свідчать результати?

На місцевих виборах, що відбулися вчора у федеральних землях Німеччини – Тюрингії та Саксонії, ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) значно зміцнила свої позиції. Ліворадикальна партія «Союз Сари Вагенкнехт» (BSW), яка відкололася від Der Linke, теж непогано набрала за рахунок голосів, яка вона відібрала у колишньої партії.

У Тюрингії AfD набрала 32,8%. Це вперше після війни ультраправа партія виграла вибори на рівні федеральної землі. Християнсько-демократичний союз (ХДС), який традиційно домінував у регіоні, набрав 23,6%. У Саксонії ХДС вдалося зберегти лідерство, набравши 31,9%, однак AfD була майже поруч з 30,6%.

Для коаліції Шольца ці вибори – провальні. У Тюрингії СДПН отримала свій найгірший результат за всю післявоєнну історію – лише 6,1%, тоді як Зелені та Вільні демократи взагалі не змогли обратися до земельного парламенту.

На федеральному рівні ХДС впевнено тримає лідерство і лишається фаворитом виборів у Бундестаг, які відбудуться восени 2025 року.

Про що цей результат? Результати в обох землях відображають невдоволення федеральним урядом через інфляцію, ціни на енергоносії, економічну політику. Сюди ж – стара тенденція на сході Німеччини до зростання євроскептичних та антиміграційних настроїв. Так, вони і на заході країни є, але значно слабші.

Чому саме на сході Німеччини так популярні ультраліві і ще більше – ультраправі? Тут є кілька причин.

Відсутність нормальної денацифікації. Так, номінально у НДР засуджували нацизм і будували соціалізм. Але ніякого прийняття провини і рефлексії за підсумками війни не було. Війна була оголошена війною Гітлера, а німці – невинними жертвами. Ну, у крайньому випадку, всі винні німці або загинули, або втекли на Захід.

Східні німці менш стійкі до головного інструменту ультраправої пропаганди – маніпуляції страхами. Страхами перед елітами, Брюсселем, мігрантами, війною, бідністю. Не важливо.
Економічна ситуація. Значна частина східних відчуває «несправедливість» у тому розподілі благ, який склався у Німеччині. Схід все ще значно бідніший. Відповідно, будь-яка криза сприймається набагато гостріше і веде до радикалізації.

Три попередні чинники також створюють запит на сильну руку. Особливо сильну руку люблять там, де є ностальгія «по славетним часам». Згадайте пункт про відсутність денацифікації.
Ксенофобській, антизахідній і проросійській пропаганді є де розгулятися. Як AfD, так і BSW скористалися настроями значної частини місцевих. Зокрема, тим, що вони проти підтримки України і санкцій щодо Росії. AfD от агітувала за відновлення закупівель нафти і газу у РФ.

Те саме з мігрантофобією. Якщо для західних німців маси мігрантів норма ще з 50-х років (від турків та корейців до іспанців і балканців), то на сході «інші» сприймаються більш вороже. А притік величезної кількості біженців (які тікають від війн і гуманітарних криз, а не їдуть шукати роботу) значно погіршує ситуацію.

Чи отримає AfD реальну владу у східних землях? А от скоріше за все – ні. Інші партії відмовляються співпрацювати з ними. Ця патова ситуація може призвести до складних коаліційних переговорів, з можливістю того, що ХДС доведеться співпрацювати з BSW – варіант, який багатьом у ХДС видається неприйнятним.

У якості висновку. Ці вибори підкреслили поглиблення політичного розколу між східною та західною частинами країни. Зростання впливу AfD і BSW відображає зростаюче розчарування традиційними партіями та бажання альтернатив, особливо серед виборців, які вважають себе «забутими» на фоні економічних і соціальних змін.

Запит на радикалів впаде, якщо ситуація на континенті переживе реальну деескалацію. Тобто коли загроза з боку Росії буде нейтралізована, а ситуація в економіці налагодиться. Також бажано б було знизити рівень насилля по всьому світу, бо біженці їдуть в Європу не просто так. А тому що їх дім спалили якісь чергові «вагнера», яких не нейтралізував цивілізований світ.