Курська операція. Економічні втрати для Росії та України

Операція ЗСУ у Курській області загострила для росіян вже існуючи економічні ризики і принесла нові. Втім, є про що подумати і Україні.

1. Найкраща новина – це значне поповнення обмінного фонду. Історія війн показує, що у разі наявності дисбалансів при обміні полоненими, одна зі сторін починає потім виторговувати собі «кращі умови завершення війни». З огляду на безперечну схильність росіян до тероризму, вони цілком могли використати наявний дисбаланс у перемовинах про розмороження їх активів чи про зняття санкцій з окремих олігархів. Тепер цей сценарій заблокований.

2. Після того як війна перейшла на територію РФ, суверенні рейтинги РФ мають бути знижені. ЗСУ, СБУ, СЗР та інші наші силові структури вже неодноразово доводили на практиці, що у РФ немає безпечних місць. Але тепер війна офіційно перейшла на територію РФ з загостренням операційних ризиків. Перша ліквідація юридичної особи відбулась 8 серпня, це була «Гайворонська молочна компанія» (Білгородська область). Ліквідатор зазначив, що компанія понесла втрати у розмірі 256 млн рублів через обстріли. До цього юридичного факту пасують дані про «аварії» на російських НПЗ, що призвело до виведення 17-20% виробничих потужностей. Тож ризик для інвесторів втратити кошти у РФ зріс.

3. Оскільки РФ давно виперли з міжнародних боргових ринків, то у принципі у Кремлі не будуть звертати увагу на дії міжнародних рейтингових агентств (РА). Подальші дії міжнародних РА по відношенню до РФ – це скоріше вже остаточне руйнування її репутації. Втім, загострення операційних ризиків у РФ мають взяти до уваги китайські РА – China Lianhe Credit Rating і China Chengxin International Credit Rating Group. Рейтинги у КНР у більшій мірі використовуються у торгівлі ніж у ЄС чи США. А операційні ризики для Курської і, як бачимо, Білгородської області цілком реальні. Зниження російських рейтингів у КНР ще більше ускладнить торгівлю між РФ та КНР, я вже не кажу про долю російських компаній на Гонконзькій біржі.

Тепер про Україну.

При розгортанні Курської операції неминуче постає питання витрат на підтримку життєдіяльності міст та селиш, де залишилось багато людей. Це не тільки ефект від людяності ЗСУ, але і вимоги Женевської конвенції. Якщо процес затягнеться, а такі ознаки є, то питання забезпечення нових територій перетворюється у фінансову проблему.

На мою думку, її можна вирішити з мінімальними витратами для України, а успішність вирішення проблем громадян у Курській області може сильно впливати на темпи просування ЗСУ. Якщо населення зрозуміє, що з приходом ЗСУ нікуди не зникає їх добробут, то опір місцевого населення може перетворитись на співпрацю.

Тож за умови затягування військової кампанії у Курській області потрібно вживати кілька заходів та враховувати кілька ризиків:

1. Верховна Рада має визначити правовий статус таких громадян. Навряд чи потрібно слідувати прикладу РФ і роздавати там наші паспорти, але статус тимчасового захисту (по аналогії з тим, що видають країни ЄС) надати потрібно всім, хто цього потребує.

2. Потрібно терміново розширювати гривневу зону. Це значно мінімізує витрати на підтримку населення на нових територіях. Тим, хто отримає статус, потрібно призначити соціальні виплати у гривнях, а ЗСУ забезпечити гривнею для купівлі у місцевих продуктів харчування та інших речей. Призначення таких тимчасових виплат боятись не потрібно. У селах та містечках, які перейшли під контроль України, залишились товарні запаси, тому невелика емісія гривні буде покрита (забезпечена) товарними запасами та послугами, які наявні на нових територіях.

3. Звісно, можна порахувати баланс між товарним наповненням і необхідними соціальними виплатами, але скоріш за все при миттєвому витісненні рубля з обігу баланс буде на користь України. Якщо спростити ситуацію, то уявіть, що ці території цілих 6-12 місяців щось виробляли за рублі, а тепер їм за ці товари-послуги почали надавати гривні. Наша держава надає поліграфічну продукцію НБУ в обмін на реальні товарні запаси. Старт грошового обігу у гривні компенсує нам витрати на соціальну допомогу місцевим емісійним доходом, який вже покритий товарами та послугами.

4. З сумом побачив, що окремі склади роздрібних торгівельних мереж просто розтаскуються місцевими. Це неправильно. Всі товарні запаси було б бажано зберегти і продавати їх вже за гривні. Тоді буде більше громадян РФ, зацікавлених отримати тимчасовий захист від української влади без в’їзду в Україну, і відбудеться розширення зони обігу гривні.

5. Оскільки цим питанням ніхто не опікується, то я роблю висновок, що наш НБУ спить на робочому місці, але саме у цьому випадку це добре. НБУ не має повторювати помилок Центрального банку РФ і брати безпосередню участь у війни. Вже у наступному році, коли в ЄС почнеться конфіскація активів ЦБР, підлеглі Путіна побіжать до європейських судів, але там їх очікує сюрприз.

Голова ЦБР та один з її заступників командують військово-польовим банком РФ, який юридично є департаментом ЦБР. Саме цей департамент ЦБР забезпечує готівковий обіг рубля на наших окупованих територіях та обслуговував військові частини армії РФ. Доказів участі ЦБР у війні з Україною безліч. Щоб не створювати щось подібне, наш уряд міг би доручити термінову організацію обігу гривні на нових територіях одному з невеликих державних банків, наприклад тих, які нещодавно перейшли у власність ФДМУ.

Діяти потрібно швидко, поки товарні запаси на наших нових територіях не вивезли до РФ або не спожили за рублі. Якщо не вирішити питання за 2-3 тижні, то скоріш за все у зоні відповідальності нашого уряду опиниться ще одна група соціально незахищених осіб, які не виїхали з Курської області, а це вже будуть реальні витрати для бюджету.