Дві Кореї. Чому не треба слухати тих, хто пропонує кинути Донбас

Ця порада могла би спрацювати лише тоді, коли б мешканці окупованих територій справді мали свободу вибору. Але в реальності це не працює, доказом чого є Корея.

Фантастично відмінний рівень життя в Північній та Південній Кореї досі так і не привів до об'єднання, бо у народу на півночі просто немає вибору. І доки режим династії Кімів не загине – об'єднання буде неможливим.

Німеччина також об'єдналася не тому, що ФРН була більш успішною, ніж НДР, а тому, що розвалився Радянський Союз.

Тож єдиний реальний шлях до деокупації – змушувати Росію піти з України.

Але певним закордонним діячам значно простіше звинувачувати Україну в тому, що «у вас не все гаразд, тому мешканці Криму і ОРДЛО не хочуть бути з вами в одній державі», ніж жорстко тиснути на агресора. Простіше перекладати провину на жертву, ніж боротися з озброєним та нахабним злочинцем.

Очевидно, що нам потрібно докорінно ремонтувати державу. Але навіть якби економічний стан у нас сьогодні був як у Південній Кореї, а в ОРДЛО і Криму – як у Північній, насправді це нічого б не змінило.

P.S. Сталося так, що протягом одного тижня довелося побувати у двох куточках України – на кордоні з Польщею (біля Краківця на Львівщині) та з Росією (біля Семенівки на Чернігівщині). Навіть неозброєним оком видно істотну відмінність у рівні статків, життя та побуту. Очевидно, що відмінність з ОРДЛО ще більша – навіть у нинішніх умовах.