Комітет Шевченківської премії оприлюднив список претендентів на 2022 рік

Комітет Шевченківської премії оприлюднив список претендентів на 2022 рік
Опубліковано список літературно-мистецьких творів висунутих на здобуття Національної Шевченківської премії-2022
фото з відкритих джерел

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка завершив прийом документів і творів, що представлені на здобуття Національної премії 2022 року

На сайті Комітету Шевченківської премії з’явилися списки творів, які претендують на отримання нагороди у 2022 році.

Комітет премії завершив приймати документи 29 жовтня.

«Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка завершив прийом документів і творів, що представлені на здобуття Національної премії 2022 року. Після доопрацювання супровідних документів буде опубліковано довгий список висунутих літературно-мистецьких творів», – ідеться в повідомленні.

Наразі на сайті премії перелічені ті, хто бере участь у першому турі конкурсного відбору. Всього їх – три. Під час кожного члени комісії збираються і голосують за твори, скорочуючи список номінантів: від першого туру – до другого, від другого – до третього, де вже з відсіяного списку обирають лауреатів. Їх імена оголосять 9 березня, на день народження Тараса Шевченка.

На перший конкурсний тур Комітет отримав:

  • 28 творів у номінації «Література»;
  • 11 – у номінації «Публіцистика, журналістика»;
  • 9 – «Літературознавство і мистецтвознавство»;
  • 6 – «Музичне мистецтво»;
  • 4 – «Театральне мистецтво»;
  • 5 – «Кіномистецтво»;
  • 6 – «Візуальне мистецтво».

У першому конкурсному турі Шевченківської премії-2022 беруть участь:

Номінація «Література»

  • «Художня історична епопея «101 рік України» в 10-ти книгах», Тимур Литовченко, Олена Литовченко.
  • Твір «Іван Сірко« з книги «Історичні віршовані романи», Микола Тютюнник.
  • Трилогія «Товтри», Геннадій Щипківський.
  • Роман «Хирург от Бога» у 4-х томах, Ольга Воробйова.
  • Збірка «Оформляндія. Чормет. Ряска», Маркіян Камиш.
  • Книги-поезій «Двовійна. Щоденники спротиву» (тритомник), Михайло Пасічник.
  • Книга поезій «ПервоСвіт», Світлана Антонишин.
  • Двотомник «Безкровна війна», Олесь Воля.
  • Дилогія «Холодноярські тризуби або Пригоди Якоба Штофке в Україні», «Хочу спокою, світла, миру і добра», Микола Павленко.
  • Роман «Люба для любові…», Надія Ковалик.
  • Книга «Двійник», Микола Ремньов.
  • Книга віршів «Площа поезії», Олександр Гордон.
  • Книга «Заклятий меч, або Голос крові», Володимир Аренєв.
  • Книга «Рівняння Бога і тріснуті окуляри», Віктор Терен.
  • Романи «Унія», «Каїн», Володимир Єшкілєв.
  • Книга віршів та оповідань «Дороги камени», Неля Шейко-Медведєва.
  • Книга «Квантова нереальність», Олександр Гунько.
  • Роман «Доця«, Тамара Горіха Зерня («Для мене війна є важливою частиною нашого буття». Інтерв'ю з Тамарою Горіха Зерня)
  • Книга «Україна – це доля», Андрій Гудима.
  • Роман «Абсурд», Віталій Запека.
  • Збірка «Інші речі», Юрій Іздрик.
  • Роман «Сліди на дорозі», Валерій Ананьєв.
  • Книга прози «Три лини для Марії», Сергій Осока.
  • Книги поезій «Вклонитися дереву», «Сталіна не було», «Будемо теплом і попелом», Борис Херсонський.
  • Серія книг «Чарівні істоти українського міфу» («Духи природи», «Домашні духи», «Духи-шкідники»), Дара Корній.
  • Поема «Сковорода», Наталя Дзюбенко-Майс.
  • Книга «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди», Назар Федорак.
  • Історично-пригодницький роман «Гардаріка. Таємниця забутого світу», Вероніка Мосевич.

Номінація «Музичне мистецтво»

  • Альбом «Madrigals», Олег Шпудейко.
  • Музична збірка «Сад Божественних пісень», Петро Приступов.
  • Авторський концерт «Ніжно. Тихо. Голосно» із симфонічним оркестром Українського радіо, Марія Бурмака.
  • Симфонічний диптих «Революція Гідності»: І частина - Симфонія №7 «Майдан», II частина - симфонія №8 «Нескорені«, поема «Молитва до Марії», вірші Т.Г. Шевченка, для сопрано та мішаного хору без супроводу, Кантата «Думи мої», вірші Т.Г. Шевченка, Олександр Яковчук.
  • Концерт-колаж, концерт-хрестоматія «Ковчег Україна», Ярина Винницька.
  • Концертна програма «Та не однаково мені», Юрій Курач.

Номінація «Театральне мистецтво»

  • Вистава «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Іван Уривський, Петро Богомазов, Остап Ступка, Олександр Форманчук.
  • Вистава «Шинель» за однойменною п’єсою М.Гоголя Київського національного академічного Молодого театру, Андрій Білоус, Ніна Колеснікова, Усеін Бекіров, Борис Орлов.
  • Постановка Children of the Night. Androgyne («Діти ночі: Андрогін»), Катерина Кухар, Олександра Стоянова.
  • Вистава «Погані дороги», Тамара Трунова, Наталя Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко, Валерія Ходос.

Номінація «Кіномистецтво»

  • Художній фільм «До щастя», Григорій Гришкан, головна роль.
  • Повнометражний ігровий фільм «Ми є... Ми поруч», Роман Балаян (Як Роман Балаян обдурив глядачів. Інтерв’ю з творцями фільму «Ми є Ми поруч» та «Він реабілітував наше кіно». Юрій Макаров про Романа Балаяна)
  • Фільм «Стоп-Земля», Катерина Горностай (У чому успіх фільму про підлітків «Стоп-Земля». Інтерв'ю з режисеркою Катериною Горностай)
  • Головна роль у фільмі «Брама», «Мої думки тихі», «Казка старого мельника», Ірма Вітовська-Ванца.
  • Документальний фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться», Аліна Горлова (В Іраку могли знімати більше, ніж в Україні. Інтерв'ю з Горловою та Режисерка фільму «Цей дощ ніколи не скінчиться»: На війну можна дивитися інакше).

Номінація «Візуальні мистецтва»

  • Книжково-мистецький проект «Фронтовий кобзар», Сергій Пущенко.
  • Портрети із серії скульптурних робіт «Мої односельчани», Іван Микитюк.
  • Проект «Голос і живопис. «Енергія Кундаліні», Оксана Одайник.
  • Виставковий проект «Сучасна архаїка», Петро Антип.
  • Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у місті Флоренції, Олег Пінчук.
  • Персональна виставка «Камінь б’є камінь», Микита Кадан.
  • Інсталяція «Крила», Тіберій Сільваші.

Номінація «Публіцистика, журналістика»

  • Книга «Де гуляв козак Пручай», Анатолій Шкуліпа.
  • Книга «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи», Олег Романчук.
  • Книги «Між навігаційними щоглами: Профілі українських мистецтвознавців (архітектура і візуальне мистецтво)», «Візантійські склепіння Юліана Кулаковського: Київські контексти», «Тривкий тролінг трикстера: Метадраматургія Олександра Корнійчука», Андрій Пучков.
  • Книга «Полтавська діаспора. Велика енциклопедія. Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. – Українці, московіти, євреї…», Олександр Панченко.
  • Книга «Ласощі для Медора», Андрій Бондар.
  • Книги-історії сіл: «Борівка. Boriwka», «Івча: доля, історія, люди», «Григорівка. Красуня, що народилася на морському дні»,«Розкошівський скарб», «Закриниччя. Човновиця», Вадим Вітковський, Михайло Каменюк.
  • Книга «Сізіф XX. Книжка vs політика», Костянтин Родик.
  • Книга «Пам’ять року. Епістолярії родини Саєнків», Ніна Саєнко.
  • Книга «Сто літ – сто доріг… Україна та українознавство: зародження – розстріли – воскресіння» (у 3-х т.), Петро Кононенко.
  • Книга «Лексикон націоналіста та інші есеї», Микола Рябчук.
  • Публіцистичний мульти-медіа проєкт «Історія та міфи цивілізації: Європа & Азія», Валерій Бебик, Анастасія Устюжаніна, Віталій Суддя.

Номінація «Літературознавство і мистецтвознавство»

  • Книги «Українські художники: з відлиги до Незалежності» (кн.1, кн.2), «Нова українська скульптура», Галина Скляренко.
  • Виставковий проект «Олександр Богомазов: творча лабораторія», Олена Кашуба-Вольвач.
  • Книга «Лицарі голодного ренесансу», Дмитро Горбачов.
  • Книга «Читаючи, перечитуючи…Літературознавчі статті, портрети, роздуми», Микола Ільницький.
  • Книжка «Двійник. Про природу дублювання і множинності», Тарас Лютий.
  • Цикл статей «Переосмислюючи Павла Тичину - переосмислюючи український модернізм», Григорій Грабович.
  • Книга «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду», Мирослава Мудрак.
  • Книга «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди», Назар Федорак.

До слова, Нобелівську премію з літератури у 2021 році отримав танзанійський письменник Абдулразак Гурна «за його безкомпромісне і співчутливе проникнення у наслідки колоніалізму і долю біженців у прірві між культурами і континентами». Про це повідомили у Нобелівському комітеті.

Абдулразак Гурна наразі проживає у Британії та пише англійською. Гурна народився на острові Занзібар у 1948 році в сім'ї мусульман арабського походження. У 1968 році переїхав до Великої Британії. Він є автором романів «Рай», який раніше був включений у число претендентів на Букерівську премію, а також романів «Дезертирство», «Захоплення тишею», «Біля моря».

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: