«Вакцинація – ваш внесок у перемогу». Міністр Ляшко – про медицину в умовах війни
Здоров’я
«Закликаю усіх, у кого є можливість, ставати донорами»
Війна створила велике навантаження на медичну систему. Як працюють лікарні в умовах відключень електроенергії? Чи вистачає донорської крові на усіх поранених? Як оплачуватиметься праця лікарів у 2023 році? Які послуги у лікарнях є платними, які – ні? Відповідає міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Про генератори для лікарень
У всіх стаціонарах, які мають контракти з Національною службою здоров’я, були генератори. Але коли ми вперше стикнулися з відключенням світла (це було, коли Чернігів опинився в оточенні), ми побачили, що потужностей цих генераторів не вистачає, щоби забезпечити електроенергією всю лікарню. Тоді ми попросили усіх головних лікарів оцінити, скільки ще генераторів їм потрібно і влітку, силами Міністерства, забезпечили близько 600 генераторів. Згодом Об’єднані Арабські Емірати забезпечили медичні заклади України ще 600 генераторами і ще 1100 ми закупили через проєкт Світового банку, поставки от-от почнуться. Після цього потреби лікарень у генераторах будуть закриті.
Водночас залишаються незакритими потреби об’єктів «первинки», тобто сімейних лікарів і пунктів базування екстреної медичної допомоги.
Про операції у темряві
Потужностей для проведення операцій вистачає і сьогодні нам не відомо про жоден факт, коли би відключення світла у лікарні призвело до шкоди здоров’ю пацієнтів. Є певні кризові ситуації, вони вирішуються. Якщо десь не спрацював генератор, може підстрахувати Державна служба з надзвичайних ситуацій, вони мають пересувні генератори. Можливо, ви бачили фото, на яких операцію закінчують при неяскравому освітленні: це один з елементів економії енергії при роботі генератора. У таких випадках генератор працює, забезпечує роботу апарата вентиляції легень, апарата штучного кровообігу, але на операційному столі зменшується освітлення у самому кінці оперативного втручання.
Про безкоштовні послуги
Призовники проходять медкомісію за направленням від військкомату тільки безкоштовно.
Якщо десь вимагають за це гроші, телефонуйте на гарячі лінії Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я.
Щодо «Благодійних фондів лікарень», вони можуть бути тільки добровільними. Якщо від вас вимагають заплатити у «благодійний фонд», або називають конкретну суму «благодійного внеску», одразу телефонуйте на гарячу лінію.
Заклад, який працює за програмою медичних гарантій і підписує угоду з НСЗУ (Національна служба здоров’я), зобов’язується надавати пацієнтам ті чи інші послуги безоплатно. Ми розбиратимемося з кожним фактом вимагання грошей.
Прохання: не нехтуйте дзвінками на гарячу лінію. Кожне звернення заноситься в електронну систему, і ми у першу чергу звертаємо увагу на заклади, щодо яких найбільше звернень. Ми також звертаємо увагу на критичність запитів.
Про зарплати медиків
На 2023 рік ми продовжили гарантії: 13500 грн для медсестер і 20 тис. грн. для лікарів. Водночас ми скасували норму, яка діяла минулого року, коли МОЗ дофінансовувало заклади, що не могли забезпечити виплату зарплат з тих коштів, які вони отримували від Національної служби здоров’я (НСЗУ).
На фонд оплати праці лікарні тепер мають направляти близько 85% загальних надходжень від НСЗУ, а 15% залишаються їм на розхідні матеріали тощо.
Ті ж лікарні, яким не вистачатиме коштів від НСЗУ на зарплати персоналу, не отримуватимуть більше дофінансування. Ці заклади можуть не витримувати норму щодо зарплат. І ми побачимо реальну картину, де є проблеми у закладах. Далі спеціалісти МОЗ виїжджатимуть і з’ясовуватимуть, із наданням яких саме послуг є проблеми, (а тому і нестача фінансування), і як відкоригувати ситуацію, аби коштів від НСЗУ надходило більше.
Механізм роботи медичних закладів після запровадження медреформи має такий вигляд: лікарня укладає договір з НСЗУ (наприклад, лікування певної хвороби за затвердженими протоколами), а НСЗУ відшкодовує лікарням кошти за надані пацієнтам медичні послуги. Для того, щоб мати можливість надавати послуги, заклади мають відповідати визначеним НСЗУ критеріям: кваліфікація лікарів, технічні характеристики обладнання тощо.
Щоб отримати безоплатний перелік послуг у первинній ланці, потрібно укласти декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром. Щоб мати право на безоплатну медичну послугу, потрібно отримати направлення від сімейного лікаря до вузького спеціаліста (невропатолога, гастроенетролога тощо), який має надати свою послугу безоплатно.
Разом із тим, є певний перелік платних послуг, затверджений Постановою Кабінету міністрів України №1138: лікувальний масаж, косметологічні послуги, медичні огляди для отримання візи тощо.
Кошти, отримані від НСЗУ, керівництво лікарні може використовувати на свій розсуд. Як правило, більша частина грошей йде на зарплати медперсоналу. МОЗ рухається до того, щоб усі лікарні могли себе забезпечувати необхідними коштами – перехідний період до такого «самозабезпечення» тривав три роки.
Про постійну потребу у донорській крові
Донорської крові зараз треба набагато більше, ніж у мирний час, але систему вдається втримати на плаву. Проблем із препаратами, які виробляються з крові, теж немає.
Разом із тим, треба розуміти, що кров – то не штучно синтезований продукт. Тому я закликаю усіх, у кого є можливість, ставати донорами.
Я особисто є донором, здаю кров кожні три місяці. Минулого разу здавав у жовтні, тож наступного разу планую у лютому. Намагаюся це робити у регіонах: здавав вже у Сумах, Миколаєві. Наступного разу збираюсь це зробити десь ближче до прифронтової зони.
Про необхідність вакцинуватися особливо зараз
Вакцинація від коронавірусної хвороби на часі, і її треба робити, якщо є така можливість. Щеплення – це ваш внесок у перемогу, у стримування хвилі інфекційних хвороб, що, своєю чергою, дозволить втримати медичну систему.
Нехтування щепленням може призвести до спалаху захворюваності, а відтак – до додаткового навантаження на лікарні, які сьогодні переорієнтовані на військові рейки. Не хотілося б реагувати на дві кризи одночасно. Це стосується усіх календарних щеплень для дітей та дорослих – дорослі мають ревакцинуватися від певних інфекцій кожні 10 років.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0