Масові скорочення в райадміністраціях. Голова профспілки про те, як рятуватись держслужбовцям

Сьогодні, 14 листопада, Україною прокотилася акція протесту профспілок. Вони вимагали врахувати їхні потреби у бюджеті на наступний рік. Але це не єдина проблема. З новою реформою держслужби особливо багато головного болю у профспілки працівників державних установ, яка налічує більше 200 тисяч членів. Заклики президента скоротити кількість чиновників на 10% вже вилились у рішення уряду скоротити працівників районних адміністрацій по всій країні на 18,5 тисяч осіб з наступного року. Справедливості заради, скорочення райадміністрацій планувалось ще за минулого уряду. Аргументація нібито зрозуміла – через децентралізацію багато функцій держадміністрацій переходить до новостворених об’єднаних територіальних громад. Хоча в Кабміні й запевняють, що намагатимуться знайти звільненим роботу в нових громадах, очевидно, що вдасться працевлаштувати далеко не всіх.

Відповідна постанова про скорочення була прийнята ще на початку місяця, але її досі не оприлюднено. Відповідно, процес звільнення ще не запущений, проте працівники райадміністрацій вже другий тиждень сидять на голках.

Голова профспілки держслужбовців Юрій Піжук розповідає про ризики, які можуть спливти в процесі скорочення, та закликає колег скаржитись на будь-які спроби незаконного звільнення.

«Може виявитись, що в якомусь районі треба буде не скоротити, а ще й додати людей»

Які основні претензії у профспілки до започаткованого процесу скорочення райадміністрацій?

Реформування спонукає нас ставити перед собою певні завдання щодо захисту членів профспілки. Ми розуміємо, що реформи бувають болісними. Власне, сьогодні це вже кожен з нас безпосередньо відчуває, в тому числі, і на власному гаманці. Без сумніву, треба змінюватися і у власному сприйнятті світу, і у суспільних відносинах. Але не треба забувати, що ключовим при проведенні цих реформ має бути принцип справедливості.

Децентралізація запустила процеси утворення об’єднаних територіальних громад, які перебирають на себе значну кількість повноважень райдержадміністрацій, а відтак з’являється часткове або повне дублювання функцій між ОТГ та РДА. Зрозуміло, що частина людей, яка виконувала ці функції, змушена шукати собі інше місце роботи. Але для нас, як профспілки, важливо, щоб усі права цих людей були захищені.

Наприклад, минулого року, коли представлявся бюджет на 2019 рік, Мінфін представив чотири показники, за рахунок яких мав бути збалансований бюджет. Серед них два прямо стосувались державних службовців. Зокрема замороження видатків на функціонування державних органів на рівні 2018 року та скорочення на 30% державних службовців в райдержадміністраціях. Профспілка зверталась і до депутатів, і до міжнародних профспілкових інституцій, вела тривалі перемовини з урядом. Ми доклали чимало зусиль, аби цю ситуацію виправити.

Боремось і з несправедливим розподілом видатків на зарплату всередині державних органів. Ми завжди виступали проти аномального розриву між найменшою та найбільшою зарплатою, який міг сягати десяти разів. Неодноразово звертались до Кабінету міністрів з цього приводу.

Щодо скорочення штату райадміністрацій нинішній уряд лише повторює кроки попередників. Відповідну постанову прийняв ще уряд Гройсмана влітку.

Так, в червні цього року уряд видав постанову, яка передбачала фактичне скорочення працівників райадміністрацій на 50%. Звісно, децентралізація є об’єктивним невідворотнім процесом і там, де вже сформовані ОТГ, більшість функцій виконується на місцях. Але коли використовується чисто математичний підхід і потрапляють «під ніж» в однаковому співвідношенні всі райадміністрації – ми проти цього. Спочатку треба провести функціональне обстеження, в ході якого може виявитись, що в якомусь районі треба буде не скоротити, а ще й додати людей. Має бути диференційований підхід – є ряд областей, де не сформовані ОТГ або сформовані в недостатній кількості. Там теж скорочувати на 50%? І до нас дослухались – такої цифри вже не чути, а говорять про 31–37 %. Тепер мова йде про 18 тис. вивільнюваних осіб, з яких близько 8 тис. – це вакансії. Однак попри те, що постанову прийняли ще 3 листопада, вона й досі не опублікована, тому достеменно говорити про конкретні відсотки скорочень зараз важко.

Голова профспілки держслужбовців Юрій Піжук

«Політики нівелюють сам статус держслужбовця»

Зрозуміло, що профспілки взагалі завжди проти будь-яких звільнень. Але ж скорочення державного апарату, особливо в умовах курсу на тотальну діджиталізацію та штучний інтелект, – об’єктивний процес.

На нашу думку, державні службовці мають відповідати трьом важливим критеріям. Це так звані три «П»: порядність, патріотизм та професіоналізм. Держслужба – специфічний вид трудової діяльності. Державні службовці – це звичайні громадяни, які реалізують своє конституційне право на працю через працевлаштування до певного державного органу. Держава відповідно до чинного законодавства повинна захистити їх у соціальному сенсі.

А що ми маємо натомість? Сьогодні ринкові перетворення, на жаль, не пов’язують з їхніми соціальними наслідками, а соціальні проблеми не стали складовою державної політики. Мені боляче про це говорити, але інколи приватний роботодавець дає своїм робітникам кращі умови, ніж держава. Це підриває основи самої державної служби – люди, які прийдуть на держслужбу, будуть розуміти, що з ними можуть повестись так само, як з нинішніми.

Так само повелися з пенсіонерами, яким не перерахували пенсії. А це питання справедливості. Ти працював на державу все життя, у тебе були певні обмеження. І держава давала гарантії – «думай лише про справу, а про тебе на пенсії подбають».

Оскільки скорочення почалося з райадміністрацій, мені здається, перед таким кроком держава мала б підготувати відповідні умови: куди б ці люди далі пішли. От уявіть – жінці понад 50 років і останні 25–30 років вона працювала головним спеціалістом у відділі звернень громадян. Куди ця людина тепер може потрапити на роботу на районному рівні? На жаль, урядова сторона, задумавши такі масові скорочення, не має чіткого уявлення, кого саме будуть вивільняти. Не знають ні вік, ні стать, ні освіту, ні професійний досвід цих людей, відтак годі й очікувати від держави надання їхнього якісного працевлаштування.

Саме тому ми тісно працюємо зі Службою зайнятості. Ми вже маємо від неї попередню інформацію про потреби роботодавців на обласному рівні, і це далеко не ті спеціальності, якими володіють працівники РДА, що потраплять під вивільнення. Як профспілка ми не дамо скривдити жодного, хто буде готовий йти до суду захищати свої права. Члени профспілки мають фіксувати факти порушень їхніх трудових прав через відповідні персональні звернення і, якщо є факт порушення, ми жодну людину не залишимо. Ми створили на нашому сайті спеціальну рубрику «Скорочення РДА help» куди можна надсилати інформацію про порушення, а також на електронну адресу [email protected]. Скажу відверто, широкий наступ на трудові права, до речі, стосується не тільки галузі державного управління.

Ви закликаєте працівників райадміністрацій звертатись до вас з приводу незаконного звільнення. Можете навести приклади успішних кейсів, коли допомогло саме втручання профспілки?

Коли пані Гонтарєва «трансформувала» (хоча це дуже дивний термін, якого нема в законодавстві) Національний банк, були порушені процедури погодження з профспілками. Зрозуміло, що роботодавець може змінити структуру, це його право, але порушувати трудове законодавство ми не дозволимо. Наші первинні органи вступили в трудові спори у 14 областях, мова йшла про 4 тис. вивільнених людей по всій країні. Ми вели довгі перемовини і не давали звільняти людей майже дев’ять місяців. За цей період люди отримали зарплати, а при вивільненні – досить серйозні компенсації. Саме враховуючи цей наш попередній досвід, наразі нагадуємо урядовій стороні на необхідності дотримання визначених законодавством процедур.

Але райадміністрації – це тільки перший дзвоник. Філософія влади полягає в скороченні всього держапарату на 10%.

Треба виходити з функцій, які держава взяла на себе і має виконувати. І лише виходячи з цього, казати про кількість людей, які будуть їх виконувати. Математичний підхід, коли називають якісь відсотки – це лише емоції. Треба робити глибоке функціональне обстеження, щоб зрозуміти, скільки потрібно держслужбовців на тому чи іншому напрямку.

Політики весь час заграють із суспільством, в тому числі, балансуючи на його настроях, при цьому нівелюючи сам статус держслужбовця. Ми не перший рік говоримо про те, що треба відбілювати його імідж в очах суспільства.

Щоб він не виглядав виключно корупціонером та дармоїдом?

В кожній професії та галузі є люди порядні, а є не дуже. І порядних на держслужбі – безліч. Держслужбовець – це той же найнятий працівник, тільки державою. Є система оцінки його дій, але огульно називати всіх негідниками є вкрай неприйнятним явищем.

«Попередження готуються навіть до тих осіб, що не підлягають звільненню»

Діючий закон про державну службу достатньо захищає права працівників?

Верховна Рада підтримала в цілому законопроект №1066 про перезавантаження влади, яким вносилось ряд змін до закону «Про державну службу». На жаль, він не проходив попередніх консультацій та обговорень з громадськістю, зокрема з профспілковою стороною.

Так депутати зініціювали ряд нових підходів у питаннях конкурсного добору на посади державної служби, у питаннях оцінювання та зміни істотних умов праці. Але профспілці вдалося переконати членів парламентського комітету в необхідності залишити у законі окремі норми, які планували вилучити із нього. Зокрема, це стосувалось поширення положень Кодексу законів про працю щодо встановленого розміру посадового окладу на найнижчій посаді категорії «В» тощо.

Якщо більш детально, то у запропонованому депутатами законопроекті не було встановлено, як здійснюється оплата роботи у надурочний час, святкові на неробочі дні, нічний час, не визначені строки виплати заробітної плати тощо. Ми відстояли позицію залишити діючу редакцію частини 3 статті 5 Закону – положення про те, що «дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом». Це дало можливість уникнути величезної прогалини в питаннях оформлення трудових відносин у письмовій формі, можливості реалізації переважного права залишитися на роботі (у разі скорочення – «Главком»), питаннях часу відпочинку, оплати праці, гарантій та компенсацій та інших питань, гарантованих діючим трудовим законодавством.

Загалом як ви оцінюєте реформу держслужби з усіма цими конкурсами, яка триває вже не перший рік?

Ця реформа пройшла та проходить серйозні випробування, але вона була однією з успішних. Ми серйозно просунулись в імплементації тих нормативних актів, які рухають державну службу в бік європейських стандартів. Неодноразово ми чули від наших європейських колег хороші відгуки. І мені прикро, що ця реформа може відкотитись назад саме зараз. Одним з головних її посилів було забезпечити стабільність колективів та аполітичність при призначеннях. Стабільність трудових колективів держслужбовців дає надію на зваженість рішень. Політик має право ставити завдання, напрямок, а державний секретар, керівник апарату мають давати пропозиції, як це вирішувати в межах чинного законодавства.

Держсекретарі нібито і мали стати такими аполітичними фігурами, які працюють кілька років, але нова влада просто взяла і… всіх звільнила.

У будь-якого керівника завжди є три ресурси – гроші, час і люди. Часу у нас обмаль, грошей, судячи з поданого проекту бюджету (14 листопада закон про держбюджет-2020 ухвалений – «Главком»), теж. Залишились люди. Якщо цим ресурсом знехтувати, це матиме негативні наслідки для подальших кроків по модернізації країни.

За скороченням райадміністрацій за логікою наступні на черзі обладміністрації?

Не хотів би зараз фантазувати на цю тему. Навіть постанова стосовно райадміністрацій ще не опублікована. Я ще раз повторю: треба виходити з функцій, які держава взяла на себе і має виконувати. І лише тоді говорити про кількість людей, які будуть їх реалізовувати і на яких рівнях.

Ви розумієте, інколи з боку роботодавця бажання «виконати і перевиконати» доходить до абсурду. До нас доходить інформація, що попередження про вивільнення готуються і навіть до тих осіб, що не підлягають звільненню. На останній зустрічі з урядовою стороною ми наполягали на недопущенні порушень трудового законодавства при звільненні держслужбовців райадміністрацій, особливо в частині дотримання прав осіб, що не підлягають звільненню, та тих, хто має переважне право на залишення на роботі.

Зверну увагу на ще одну нашу пропозицію. Аби мінімізувати негативний вплив при масових вивільненнях в райадміністраціях, профспілка вбачає один із механізмів – внесення змін до абзацу 6 статті 22 Закону України «Про державну службу». Це дасть можливість забезпечити працівників, які підпадають під вивільнення, правом призначення на вакантні посади в органи місцевого самоврядування без проведення обов’язкового конкурсу, у разі відповідності професійної компетенції та кваліфікаційним вимогам до вакантних посад.  

Із такими пропозиціями ми звернулись до уряду, а також звернемось з проханням до народних депутатів, щоб вони внесли зміни до закону. Це дасть людям ще один шанс перейти в органи місцевого самоврядування на рівнозначну чи нижчу посаду там, де є вакансії.

«Сьогодні навіть хороша заробітна плата не вирішує всіх питань»

Скажіть чесно, в уряді ставляться до профспілок як до набридливої мухи?

Мені так не здалося, принаймні з нашого спілкування з нинішнім керівництвом Секретаріату Кабміну. Вони намагаються вибудувати діалог. Реально хороший соціальний діалог у нас відбувався і з попереднім урядом. Профспілки – це та сила, що впливає на владу, але не прагне її завоювати. На державній службі нам нема чого ділити. Це загальна наша проблема – коли людина забезпечена належним чином робочим місцем та зарплатою, тоді всі задоволені. До речі, сьогодні навіть хороша заробітна плата не вирішує всіх питань. Уряди розвинутих країн, окрім зарплати, беруть на себе певні зобов’язання перед тими, хто служить державі. Це і пільговий кредит, і страхування життя та відновлення здоров’я тощо.

Сьогодні ми починаємо говорити на національному рівні про те, що на своїх робочих місцях державні службовці не завжди можуть почуватися захищеними. Мова йде про булінг та мобінг на робочому місці.

І в чому вони проявляються?

Проявами булінгу на роботі є навмисне обмеження доступу до необхідної інформації, постійна необґрунтована критика та незадовільна оцінка роботи керівництвом, надмірна прискіпливість, соціальна ізоляція в колективі, безпідставна зміна чи погіршення умов роботи та відпочинку тощо.

Зовсім нещодавно ми провели великий всеукраїнський форум, де окрім питань суто профспілкових, обговорили заходи з недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав держслужбовців при прийнятті нових законодавчих чи нормативних актів, нагальної необхідності ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці №151, якою передбачені громадські та політичні права державних службовців. Зокрема, право на страйк.

Також серйозну роль ми відводимо навчальному процесу профспілкових активістів. Коли людина знає свої права, не так-то легко повестись з нею незаконно.

Павло Вуєць, «Главком»