Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Переполох у райдержадміністраціях. Кого викинуть на вулицю першим?

    реформи
    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Переполох у райдержадміністраціях. Кого викинуть на вулицю першим?

    Майже половину скорочень складуть «мертві душі»?

    Президент Володимир Зеленський закликав знизити витрати на утримання чиновників на 10%, і уряд вже взяв це завдання під козирок. З 2020 року на 18,5 тисяч скорочується гранична чисельність працівників райдержадміністрацій. Зараз таких близько 48 тисяч. Таке скорочення подається як продовження процесу децентралізації, бо функції райадміністрацій поступово переходять до об’єднаних територіальних громад. «У нас будуть по всій Україні створені спроможні громади, і це значно зменшить потребу в послугах райдержадміністрацій», - пояснив прем’єр Гончарук. Зараз в кожній РДА працює біля ста осіб, в середньому на утримання одного працівника цієї структури витрачається 133 тис. грн на рік.

    Київ оминуть стороною

    Новий уряд, як не дивно, продовжує справу попередників – відповідна постанова про скорочення штату райадміністрацій на 14,5 тис. осіб з наступного року була прийнята в червні урядом Володимира Гройсмана. У новому Кабміні пішли ще радикальніше. Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет розповів, що всього в райадміністраціях нарахували 111 функцій за 11 напрямками. За словами урядовця, частина цих функцій дублюється з ОТГ, частина виявилася застарілими та неефективними, частину буде перенесено на вищий рівень, а деякі функції об’єднають. Зокрема, урядовці пропонують ліквідувати такі напрямки в РДА як агропромисловий розвиток і торгівля, взаємодія з громадськістю, туризм та курорти і охорона здоров’я. А от працівники, які займаються соціальним захистом населення, скороченню не підлягатимуть – принаймні така норма містилась в постанові минулого уряду. Також скорочення не торкнеться райадміністрацій Києва.

    Дубілет пообіцяв, що всі скорочені співробітники отримають попередження про це за два місяці, їм виплатять компенсації, зокрема, за невикористані щорічні відпустки. Також Служба зайнятості буде залучена до того, аби знайти звільненим нову роботу. Хоча експерт Віктор Таран, який зараз займається консультуванням ОТГ, стверджує, що зайвих ставок в новостворених громадах немає і звільненим з райадміністрацій працівникам буде складно отримати там роботу.

    На початку листопада у Секретаріаті Кабміну відбулась робоча нарада стосовно встановлення граничної чисельності працівників місцевих державних адміністрацій. За наполяганням профспілок, першочерговому скороченню підлягають вакантні посади, що складають 44% від загальної кількості намічених звільнень. Тобто майже половину скорочень складуть «мертві душі». Також є попередня домовленість, що підхід буде відрізнятись в залежності від району і кількості створених там ОТГ.

    Станом на 10 жовтня в Україні була утворена майже тисяча об’єднаних громад. При цьому налічується 80 районів з існуючих 465 (що підконтрольні Україні), де взагалі не створено жодної ОТГ. Особливо їх багато в Харківській області – 12. Отже, можна прогнозувати, що оптимізація більшою мірою зачепить райадміністрації в районах, територія яких повністю покрита ОТГ. Але таких поки лише два десятки.

    Вагітних не чіпатимуть

    Поки в самих райадміністраціях не можуть сказати конкретно, як само та за якими критеріями буде відбуватись процес скорочення, бо ще не отримували відповідних розпоряджень з обладміністрацій. Згідно з Кодексом законів про працю, у випадку скорочення діють певні обмеження на звільнення працівників окремих категорій: вагітних, одиноких матерів, жінок, які мають дітей віком до трьох років. Також кодексом передбачено, що перевага віддається працівникам «з більш високою кваліфікацією та продуктивністю». Тобто все відбуватиметься фактично на розсуд керівництва.

    «Ця зміна некомфортна для людей, але логічна й правильна, – малює перспективи перший заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський («Голос»). – Тепер держслужбовці з райадміністрацій можуть кандидувати в депутати ОТГ або працювати в виконавчих органах громад. Надалі ми будемо формувати новий адміністративно-територіальний устрій – і враховувати, як далеко від населеного пункту знаходяться лікарня, опорна школа, представницькі органи державної влади. Громади, а не райцентр далі будуть вирішувати, яка школа буде опорною, яка початковою і так далі».

    Лозинський анонсує подальше укрупнення районів, які будуть перейменовані в округи: «Це рівень, на якому мають вирішуватись питання центральної вертикалі (представництва податкової, Пенсійного фонду, прокуратури, СБУ, ДСНС), а питання освіти, медицини, адміністративних послуг, отримання довідок, які мають бути в межах декількох кілометрів від людини, спускаються на найнижчий рівень».

    Хочуть менше – стане більше?

    За укрупнення районів виступає і екс-депутат, експерт з місцевого самоврядування Юрій Ганущак. Відповідні законопроєкти, які передбачають зменшення кількості районів до ста, гуляли ще минулим парламентом і за бажання можуть бути прийняті нинішнім.
     
    «Цей законопроект є в уряді, і питання лише в політичній сміливості його запустити, – каже Ганущак. – Подібні законопроекти в тій чи іншій формі з’являлися з 2016 року, але їх треба було рухати разом із законом про добровільне об’єднання громад. Фактично зараз реформа децентралізації загальмувалася через опір районної еліти, яка небезпідставно вважає, що все ще можна відкотити назад».

    Ганущак також звертає увагу, що без порушень законів звільнити 18 тисяч працівників райадміністрацій неможливо: «Теоретично скоротити їх можна, але на виконання функцій все одно треба залишати людей. Навіть найменший район повинен мати певну кількість людей під певну функцію. Наприклад, законодавством передбачено, що напрямком захисту дітей має опікуватись троє осіб. Або якщо лишилось хоч одне село, яке не об’єдналось в ОТГ, все одно в райадміністрації має бути управління освіти, яке супроводжуватиме школу в цьому селі. І не можна зробити відділ лише з однієї людини. Тому шлях тупиковий і цей механістичний спосіб ні до чого не призведе».

    Експерт зауважує, що, як правило, за скороченням бюрократів стоїть розширення бюрократії і згадує реформу поліції, коли звільнені співробітники згодом відновилися на своїх посадах.

    Про парадоксальне роздування штатів при нібито заявленому скороченні каже і один з авторів закону про держслужбу Альона Шкрум з «Батьківщини»: «За нашим контрактом з Євросоюзом: вони дають нам гроші на реформу держуправління, ми маємо скорочувати на 5–10 % застарілі і дублюючі функції. Так намагались все скорочувати, що за останні п’ять років кількість чиновників в країні тільки виросла».

    Ідею ж зі скороченням штатів райадміністрацій Шкрум підтримує, проте у неї багато питань щодо її реалізації.

    «Вони хочуть скоротити на 18 тисяч, але, думаю, реально скоротять тисячі дві-чотири, бо інакше просто будуть ризики завалити роботу, – прогнозує депутатка. – Вони ж реально не скоротять функції. Скороченим людям треба або надати роботу в цьому чи іншому секторі, або навчати. А просто дати завдання скоротити держслубовців – це призвести до зростання неефективності. Ті, що залишаться, будуть працювати за маленьку зарплату і вимагати хабарі».

    Нагадаємо, глобальна мета «слуг народу», задекларована ними під час презентації змін до Конституції в частині децентралізації, – не тільки скоротити райадміністрації, а й взагалі ліквідувати їх разом з обладміністраціями. Місце цих «рудиментів совку» мають зайняти модні префектури. Але спочатку треба впоратись з поточним завданням, яке може виявитись не таким і легким.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ