Кінець епохи Меркель. Відомий дипломат склав прогноз для України та «Північного потоку – 2»

Ексглава МЗС та колишній посол України у ФРН Павло Клімкін спрогнозував, що «рутинна» німецька політика щодо України після парламентських виборів 26 вересня не зміниться. Таку заяву він зробив у інтерв’ю «Главкому».

«Там є певний консенсус та існує можливість залучити Німеччину для енергореволюції та енергоефективності в Україні, чого ми досі, на жаль, не зробили. Водночас не варто очікувати якоїсь принципово нової позиції Німеччини у безпекових питаннях щодо Росії», – сказав Павло Клімкін.

Щодо фігури нового канцлера, ексглава МЗС зауважив, що в Німеччині політика будується на консенсусі, на коаліційній угоді, і канцлер проявляється лише в період криз. Хто буде канцлером на сьогодні – питання відкрите і залежатиме від того, як працюватиме коаліція.

«Всі розмови про те, що «зелені» врятують Україну від «Північного потоку – 2», на жаль, залишаться лише розмовами. Німецькі «Зелені» дійсно готові працювати з нами, більше того, вони нам симпатизують. Але все це непрості питання, оскільки не так просто вистрибнути з консенсусу», – пояснив дипломат.

Незалежно від того, чи будуть «зелені» в коаліції з християнськими демократами, чи з соціал-демократами, принципово зовнішньополітична позиція Німеччини не зміниться, упевнений колишній посол України у ФРН

«Хоча у значної частини німецького політикуму і бізнесу немає особливої симпатії до Росії і Путіна, однак у них є бажання використати ситуацію перезавантаження, щоб просто утримувати рівень співпраці. Вони готові «пропетляти» і, на жаль, ця точка зору домінує», – підсумував Клімкін.

Нагадаємо, у Німеччині 26 вересня відбуваються паламентські вибори. О 08 за місцевим часом (09 за київським) відкрилися понад 60 тисяч виборчих дільниць.

Правом голосувати можуть скористатися 60,4 млн із 83,2 млн населення ФРН. Велика частина з них уже проголосували поштою, у тому числі канцлер Ангела Меркель.

З 54 зареєстрованих у Німеччині партій до виборів допущені рекордні 47, з них 14 – уперше. Загалом зареєстрована рекордна кількість претендентів на місця у федеральному парламенті – 6211. Наймолодшому з них 18 років, найстаршому – 91.

Читайте також: