Що відбувалось за кулісами і чим все закінчилось
В Україні напередодні Дня Незалежності відбувся чи не найбільший міжнародний форум у нашій новітній історії – саміт «Кримська платформа». Делегати 46 країн ухвалили спільну декларацію задля «мирного припинення тимчасової окупації РФ території Криму і міста Севастополя». МЗС кожної з країн-учасниць має створити «контактні підрозділи» щодо Криму. Що цікаво, у тексті підсумкової декларації навіть Росію було запрошено приєднатися до «конструктивної» участі» у роботі платформи. Приєднатися до декларації також може будь-яка країна навіть дистанційно.
Нині вже можна говорити про те, що захід вдався, з подачі України тема повернення Криму знову увійшла до міжнародного політичного порядку денного. Більш того, навіть напередодні форуму кількість його учасників зростала: за останні два дні до 44 учасників, які були відомі заздалегідь, додалися ще Ісландія та Албанія.
При цьому Росія чинила шалений опір, намагаючись дискредитувати українську ініціативу, вдаючись до залякувань і погроз. Через це окремі країни, дійсно, вагались. Глава МЗС Росії Сергій Лавров ще до саміту назвав його «шабашем», а колаборанти, такі, як Сергій Аксьонов та Володимир Константинов, називали форум «інформаційним фоном» і закликали на нього не реагувати.
«Главком» слідкував за підготовкою саміту і зібрав інформацію про те, чому окремі країни в останній момент змінювали своїх представників або взагалі відмовлялися відправляти своїх делегатів.
Про що говорили на форумі
Отже, на саміті були представлені 46 країн. Серед учасників – 13 глав держав (президентів і прем’єрів), 17 міністрів, інші – на рівні послів. Участь також брали представники міжнародних організацій ЄС, НАТО, Ради Європи і ГУАМ.
«Буквально декілька секунд тому міністр закордонних справ Дмитро Кулеба мені сказав, що йому досі не віриться, що такий форум відбувається в Україні», – поділився з учасниками «Кримської платформи» президент Володимир Зеленський. Президент України не приховував свого захоплення. «Це 46 делегацій високого рівня – це щонайменше 46 доказів того, що наш світ не перейшов до формату кожен сам за себе», – зазначив Зеленський. До Києва вдалося запросити представників найбільш впливових держав у світі. Здебільшого заяви його учасників носили декларативний характер, який підтверджував відому позицію країн, які засуджують російську окупацію Криму.
Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу підкреслив, що Туреччина підтримує кримських татар, які проживають в Україні, а також Україну у прагненні звільнити окуповані території. «Ми розуміємо, що легкого вирішення проблеми не існує. Лишається єдиний спосіб – іти мирним і дипломатичним шляхом», – заявив дипломат.
«Окупація і анексія чужої території – є політикою 19 століття, а не 21 століття. Така політика не має сприйматися міжнародною спільностою», – обурився у своєму виступі діями Росії президент Латвії Егілс Левітс.
Президент Польщі Анджей Дуда назвав українців братами і згадав рух «Солідарність», який наприкінці 80-х виборов для Польщі свободу від комуністичного ярма. «Ми не байдужі до питання Криму… до безправних затримань, депортацій…», – сказав Дуда і завершив свій виступ словами з гімну «Ще не вмерла України!».
Міністр енергетики США Дженніфер Ґренголм заявила, що Вашингтон і надалі підтримуватиме Україну та хоче «поставити Росію на місце». Вона також додала, що Америка серед іншої допомоги надаватиме і озброєння.
Та найбільш емоційний і жорсткий виступ мав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він згадав початок окупації Криму і російські гвинтокрили над головами. У своєму виступі Джемілєв розкритикував країни-підписанти Будапештського меморандуму, а також неспроможність міжнародних інституцій. «ООН виявилася не спроможною і не буде мати змогу запобігти захопленню чужої території до тих пір, допоки агресор матиме право вето у Радбезі ООН», – нагадав лідер кримських татар. «Чотири місяці тому президент Франції Еммануель Макрон висловився про те, що вторгнення Росії в Україну стало наслідком необґрунтованої колективної довіри західних країн до РФ. І що зараз… слід визначити чіткі червоні лінії. Для нас це досить обнадійливі слова», – сказав він і додав, що зараз потрібно зрозуміти, де ж ці червоні лінії проходять і чи далеко до них.
Слід також сказати, що окрім виступів голів делегацій, відбувалися експертні дискусії на чотирьох панелях:
- Політика невизнання та санкцій
- Безпекові виклики
- Захист прав людини в тимчасово окупованому Криму
- Відновлення прав кримськотатарського народу
Широке міжнародне представництво було важливим для Києва. І саме за нього тривала боротьба в останні тижні та дні перед формумом.
Розчарування напередодні
Той факт, що канцлерка Німеччини Ангела Меркель відвідала Україну 22 серпня, тобто лише у переддень «Кримської платформи», розчарував багатьох в Україні. Багато експертів, з якими спілкувався «Главком», трактують такий крок канцлерки бажанням не дратувати Росію. Проте сама Меркель ці закиди відкидає. «Ні, це не свідчить про те (що Німеччина хоче догодити Росії)… Ми вважаємо анексію Криму порушенням міжнародного права. І тут нічого не змінилося», – повторила офіційну позицію Німеччини канцлерка на пресконференції після зустрічі віч-на-віч із президентом Зеленським. Ще у травні в інтерв’ю «Главкому» посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, відповідаючи на питання про те, чи приїде Ангела Меркель до Києва причиною вагань канцлерки назвала пандемію коронавірусу. Проте запевнила, що 23 серпня її країну представлятиме високопосадовець. Пізніше було визначено, що замість Меркель Київ мав відвідати глава МЗС Німеччини Гайко Маас, але і цього врешті не сталося. Меркель запевняє, що це пов’язано не з Росією, а з тим, що відбувається у Афганістані. Зрештою, форум відвідав міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр. Він у своєму нетривалому виступі заявив, що і після 2024 року транзит газу з Україною продовжуватиметься, а також запевнив, що Німеччина не дозволить «перетворити Крим на сліпу пляму на мапі». Цікаво, що речення про газ і транзит було першим, яке промовив у своєму виступі міністр.
Україна розуміє страх союзників
Про те, чому одні країни в останній момент змінили своїх представників на «Кримській платформі», а інші узагалі відмовилися приїжджати, наші дипломати говорять неохоче. Вони наголошують на важливості самого факту присутності делегатів великого числа країн.
Загалом форум у Києві відвідали делегати з трьох континентів. Поза увагою проблему Криму залишили Африка, Азія і Південна Америка. Деякі дипломати скасовували свої домовленості з українськими колегами навіть без пояснень. Кажучи сучасним сленгом, вони просто падали «на мороз». У Києві впевнені: справжня причина – тиск Росії. Серед азійських країн неприємно дивує відсутність Японії. Країна, яка має окуповані Росією Курильські острови, мала би бути зацікавленою в участі у «Кримській платформі».
Що цікаво, заздалегідь був запрошений Афганістан. Керівництво країни навіть підтвердило, що представник приїде до Києва. Але з огляду на стрімкі внутрішні зміни у країні плани, як видається, «згоріли» самі по собі.
Від Канади мав приїхати прем’єр Джастін Трюдо. Але в країні оголошені дострокові вибори, а за місцевими правилами, щоб забезпечити рівноправ’я у виборчому процесі, учасники виборів не мають брати участь у міжнародних подіях, аби це не було використано з метою піару. Як стало відомо «Главкому», влада Канади до останнього, навіть попри виборчу кампанію, намагалася відправити делегата. До України надійшла нота про те, що буде присутнім спікер Сенату Джорджем Ф’юрі. Його візит прорекламували навіть «Кримська платформа» у Twitter, а також посол України в Канаді Андрій Шевченко у соцмережах. Але в останній момент Оттава повідомила, що жоден з високопосадовців приїхати не зможе, тому представлятиме країну винятково посол.
З минулого року, коли стало відомо про підготовку «Кримської платформи», Росія почала публічну і непублічну кампанію протидії форуму. Російські посли займалися тим, що переконували колег в різних країнах не розглядати пропозиції України щодо участі у «Кримській платформі». Один з найбільш яскравих прикладів дієвості такої кампанії – поведінка Франції. Ця країна спочатку підтвердила участь голови МЗС країни Жан-Ів Ле Дріана, але потім скасувала цей план. Як кажуть джерела «Главкома», «завдяки» російським лобістам, представництво Франції знизилось до рівня заступника міністра.
За подібним алгоритмом діяли росіяни і в Африці, погрожуючи скоротити російські інвестиції . Зазнавали сильного тиску навіть Польща і Німеччина. Цього не приховують дипломати цих країн.
Ще у листопаді минулого року в МЗС говорили, що розглядали можливість запросити на саміт «Кримська платформа» навіть представника Росії, але з часом українські дипломати думку змінили, аби не приїхав політик, який би перетворив саміт на шоу одного актора. Опосередковано про правильність рішення МЗС може свідчити заява керівника так званої робочої групи з міжнародно-правових питань при постійному представництві президента РФ в окупованому Криму Олександра Молохова. Він надіслав запит на участь у «Кримській платформі», але жодної реакції не отримав. Представник окупаційної влади грозився розповісти «всю правду» про Крим.
Узагалі не взяв участь у форумі Азербайджан, що зовсім дивно, зважаючи на зв’язки з Туреччиною, яка особливо чутлива до теми кримських татар. Більш того, Київ дуже розраховував на те, що Туреччину представить саме президент Реджеп Ердоган. Але й тут не склалось.
Позицію Азербайджану експерти пов’язують бажанням «не висовуватися» з огляду на активну роль Росії в повернені частини території Карабаху під контроль Азербайджану. Причину ж відсутності Ердогана і заміну його на міністра Чавушоглу, ймовірно, треба шукати також в питанні Карабаху.
Здивували й США. До останнього моменту було відомо, що Київ з дводенним візитом мав відвідати міністр транспорту Піт Буттіджич. В українських дипломатичних колах таке представництво, якби воно сталося, називали успішним. Насамперед через те, що саме цього міністра називають дуже близьким до президента Джо Байдена, в якому нинішній американський президент бачить свого ймовірного наступника. Але в останній момент Буттіджича замінила міністр енергетики Дженніфер Ґренголм. Причин американська сторона не повідомила.
Президент України Володимир Зеленський пояснив небажання лідерів європейських держав брати участь у «Кримській платформі» тим, що вони нібито бояться Росію. Про це він заявив в інтерв'ю на телеканалі «Україна». За словами президента, багато лідерів країн Заходу співчувають Україні і підтримують її, але при цьому бояться Росію. На його думку, саме через цей «страх» вони відправили замість себе чиновників нижчого рівня.
Про що ідеться в підсумковій декларації
Підсумковий документ має чотири аркуші. Підписанти, а це всі учасники «Кримської платформи», засуджують:
- порушення і обмеження прав людини в Криму,
- мілітаризацію Криму,
- перешкоджання правам і свободам судноплавства, зокрема мова йде про прохід суден через Керченську протоку в Азовське море і назад,
- зміну демографічної структури півострову шляхом переселення громадян РФ до Криму.
Як вказано у документі, формат «Кримської платформи» створено з метою мирного припинення окупації Росією Криму і для відновлення контролю України над півостровом. Також учасники вирішили розглянути запровадження подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів щодо РФ, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть. Проте у документі не конкретизовано, за які саме дії на Росію можливе накладання додаткових санкцій.
«Декларація запустить процес, який розвиватиметься на публічному рівні… Окрім того, декларація запустить розробку ініціатив на міжурядовому, міжпарламентському і експертному рівнях», – розповів про механізм дії декларації глава МЗС Дмитро Кулеба.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0