Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Рінат Ахметов взяв 10% на президентських виборах

    влада і бізнес
    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Рінат Ахметов - Рінат Ахметов взяв 10% на президентських виборах
    Рінат Ахметов
    Фото: ФК «Шахтар»

    Потенційний переможець цих виборів має іншого фаворита-олігарха

    Для найбагатшої людини країни Ріната Ахметова ці президентські вибори принесли доволі невеселі результати – кандидати, які користувались підтримкою олігарха, виявились серед аутсайдерів. Співголова Опозиційного блоку Олександр Вілкул набрав 4,15%, а радикал Олег Ляшко ненабагато більше – 5,48%. Це вже не кажучи про сумні перспективи залишитись на посаді Петра Порошенка, за правління якого Рінату Леонідовичу вдавалось нарощувати свої статки. Потенційний новий президент з зеленим відливом, принаймні на перших порах, буде мати зовсім іншого фаворита серед олігархів. 

    Опоблок боровся з Опоблоком

    Звісно, ані Вілкул, ані Ляшко не претендували на вихід до другого туру чи навіть на потрапляння до призової трійки. Але, безумовно, напередодні парламентських перегонів  Ахметову хотілося б більш пристойних результатів його «вихованців». Той же Ляшко на минулих президентських виборах, коли ще не користувався такою опікою олігарха, взяв 8,32%. А Вілкул показав плачевний результат попри те, що його кампанія виявилась третьою за дорожнечею після кампаній лідерів – Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Не кажучи вже про підтримку дружніх медіа – Вілкул з Ляшком не вилазили з ефіру найрейтинговішого телеканалу «Україна».

    «До результату ми поставились спокійно – на перших нарадах потенційний результат Вілкула оцінювався якраз біля 4%, – запевняє «Главком» джерело, наближене до Ахметова. – В даній ситуації діяв олімпійський принцип – головне не перемога, а участь. Ми розцінювали ці вибори як підготовку до парламентських і тепер, скоріш за все, будемо робити ребрендинг партії. Від Опозиційного блоку треба відходити».

    Фінальний показник Вілкула в його штабі пояснюють просто – він надто пізно розпочав кампанію. Після всіх конфліктів зі «зрадниками» з Опозиційного блоку, які переметнулись до команди Медведчука – Рабиновича в обмін на підтримку останніми кандидатури Юрія Бойка, кандидата Вілкула було висунуто в президенти лише 20 січня. На відміну від самовисуванця Бойка, Вілкула висунула партія «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку», яка не має відношення до канонічного Опоблоку, а була перейменована в знайому виборцям назву вже після гучного розлучення між колишніми партнерами.

    У своїй боротьбі з колишніми соратниками «ахметівські» домоглися зняття з перегонів на свою користь ще одного екс-регіонала Євгена Мураєва, якому пообіцяли перше місце в списку незрозуміло поки якої партії на парламентських виборах. У березні до підтримки Вілкула долучились такі персонажі, як очільник «Партії миру» Вадима Новинського Максим Гольдарб, голова призабутої тігіпківської «Сильної України» Світлана Фабрикант та, мабуть, єдиний в країні «християнський соціаліст» Михайло Добкін.


    Об'єднання з Євгеном Мураєвим не надто допомогло Вілкулу (фото: uazmi.net)
    Об'єднання з Євгеном Мураєвим не надто допомогло Вілкулу (фото: uazmi.net)

    Не відрізнили від Бойка

    Втім об’єднання Вілкула з Мураєвим не дало очікуваної синергії. Москва внесла їх обох в санкційний список, в той час як Бойка за кілька дні до голосування приймав особисто російський прем’єр Дмитро Медведєв та голова «Газпрому» Олексій Міллер. Це, звичайно, додало тому зайвих балів в очах проросійського електорату. На неминучі питання, чим Вілкул відрізняється від Бойка, той відповідав, що на відміну від колишніх соратників, не збирається капітулювати перед Росією і взагалі обрав більш рішучу проукраїнську риторику. Хоча і повторював як мантру про необхідність відновити мир через перемовини з Москвою та невизнаними «республіками». «Ахметівські» у порівнянні з Медведчуком і Ко взагалі виглядають міцними російськомовними націоналістами», – жартують парламентарі в кулуарах Ради.

    Успіху ця частина Опоблоку може досягти якраз через грамотне позиціювання, яке відокремить їх від одіозного кума Путіна, якому таки вдалось приватизувати назву «Опоблок». Вочевидь, що за період президентської кампанії цього зробити не вдалося і завдання переноситься на осінь. Мураєв в розмові з «Главкомом» нарікає, що умовний «біло-блакитний» електорат досі вважає Бойка носієм корпоративного рейтингу Опоблоку: «Вважаю, що кампанія, яку вів Вілкул, допомагала Бойку, бо навіть їхні борди візуально не відрізнялись. А виборці після зустрічей з нами виходили і казали: «хлопці, ви класні, ми обов’язково проголосуємо за Опоблок… та Юрія Анатолійовича Бойка. Телеканали «112», «Ньюзван», «Інтер», «Прямий» з ранку до вечора просували картину світу, яка не мала жодного відношення до реальності. Плюс наше об’єднання з Вілкулом не дало прямих перетікань, в той час як Бойко приріс на 2%, думаю, за рахунок частини наших виборців. Хтось боявся втратити голос, хтось вірив в міфи, які розповсюджували опоненти».


    Читайте також


    Але Мураєв розраховує за півроку достукатись до дезорієнтованих виборців. Зараз, за його словами, іде процес об’єднання та гармонізації регіональних організацій двох партій – його нещодавно створеного проекту «Наші» та «Опозиційного блоку – Партії миру та розвитку». Цей процес ускладнюється тим, що багато членів Опоблоку через судову тяганину досі навіть не можуть припинити в ньому членство. Мураєв, звісно, хоче аби базою для об’єднаної політсили стали його «Наші», але за інформацією «Главкома», в іншому крилі від мураєвського бренду не в захваті. Там також вже подумують чи не погарячкували, коли обіцяли віддати йому перше місце в списку, коли він знімав свою кандидатуру на користь Вілкула.

    «Думаю, у першу п’ятірку цього проекту увійдуть Новинський, Мураєв, Вілкул, україномовний директор «Запоріжсталі» Шурма-молодший та, можливо, мер Маріуполя Бойченко чи якесь жіноче обличчя, – прогнозує політолог Вадим Карасьов. – Ця частина Опоблоку буде менш зав’язана на Кремль, бо в іншій частині – повний ексклюзив у Медведчука. Ахметов буде намагатись не віддавати монополію на схід Медведчуку».

    На думку політтехнолога Андрія Золотарьова, ставка на традиційні інструменти політичної комунікації (пряма телереклама, палатки, листівки) на виборах вже не працює, тож для успіху екс-регіоналам треба буде вести кампанію з акцентом на конкретних виборців. Вочевидь в майбутньому для успіху на парламентських знадобляться менш консервативні технології.

    Прибитий Зеленським

    У Ляшка все простіше – ніхто на його партію не зазіхає та ніякими глобальними розколами в його проекті імені себе не пахне. Втім останні рейтинги Радикальної партії ставлять її на межу виживання, вона не долає 5% прохідного бар’єра. Партія стала заручником свого авторитарного лідера, витівки якого стають дедалі прогнозованішими та добряче надокучили виборцю. Аби переламати ситуацію, головному радикалу навіть довелося в останні дні кампанії вриватись на засідання уряду і влаштовувати там потішний прочухан прем’єру Володимиру Гройсману.


    Задля реанімації свого скандального іміджу Олег Ляшко увірвався на засідання уряду
    Задля реанімації свого скандального іміджу Олег Ляшко увірвався на засідання уряду

    Втім у Ляшка не вважають його результат катастрофою, посилаючись на тотальний запит виборців на нові обличчя. «На цій хвилі нових проти старих він взяв те, що міг взяти, – каже співрозмовник «Главкому», близький до лідера. – Всі старі поступилися, окрім Петра з його пенсіями і «сіткою», і Юлі, яка витратила разів в п’ять більше Ляшка і сприймалася реальним можливим президентом».

    Нардеп від Радикальної партії Юрій Чижмар також звертає увагу на те, що не тільки Ляшко, а практично всі діючі політики в рази зменшили показники підтримки у порівнянні з минулими президентськими виборами: «У Ляшка ще не найбільше падіння серед топових політиків. Зрозуміло, що це є неприємним для нас сигналом, бо падіння рейтингу в якійсь мірі залежало і від нас, але основною причиною все ж є поява віртуального проекту Зеленського з його 30%, які він відщипнув потрошки з кожного з політиків. Але подивимось, що буде до парламентських виборів, бо будь-яке диво триває не дуже довго і там ми побачимо зовсім інший результат».

    Політолог Андрій Золотарьов вважає, що для обох політичних проектів Ахметова ситуація не виглядає абсолютно безнадійною. «Чим далі – тим більше будуть просідати Зеленський та його проект на Південному Сході та Центрі, і це відкриє вікно можливостей і для Вілкула, і для Ляшка», – впевнений експерт. На його думку, Вілкул та Новинський орієнтуються на електорат промислових регіонів, для яких вони можуть виступати лобістами. А Ляшко зосередиться на захисті «знедолених та зубожілих», яких за найближчі півроку менше не стане, а тому популізм буде, як і раніше, затребуваний».

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ