Руслан Стефанчук – друга людина в державі. Досьє на нового голову Верховної Ради

Верховна рада сьогодні обрала нового голову. Центральне місце в центрі президії замість Дмитра Разумкова, що «не виправдав високої довіри» та був звільнений напередодні, прогнозовано зайняв Руслан Стефанчук. Його делегувала фракція монобільшості і досі він обіймав посаду першого заступника спікера.

Підтримали це призначення майже ті ж сили, що і звільняли попередника: «слуги народу» – 222 (проти голосував лише Артем Дмитрук, який давно вже подався в «самостійне плавання», також не голосували депутати з так званої «групи Разумкова»), група «За майбутнє» дала 15 голосів, «Довіра» – 18, плюс додалися шість позафракційних.

Якщо до Разумкова у монобільшості були претензії щодо надмірного підігравання опозиції та перешкоджання «турборежиму», то від неконфліктного (принаймні, поки) Стефанчука очікується повна лояльність Банковій. Як мінімум при розгляді закону про олігархів він її продемонстрував, застосувавши особливу регламентну процедуру, яку Разумков ніколи не використовував. Але чи новий голова буде таким вже слухняним і чи не стане згодом новим «головним болем» для Банкової, яким став Разумков?

Ходили чутки, що саме Стефанчуку під час виборчої кампанії залізно була обіцяна посада спікера, але тоді більш спритний і медійно розкручений Разумков обійшов його на поворотах. Проте Стефанчук навіть після того, як конфлікт Разумкова з Офісом президента вийшов на поверхню, наполегливо переконував, що спікерське крісло його не цікавить. Але врешті воно таки йому дісталось.

Руслан Стефанчук нарешті зайняв крісло Дмитра Разумкова (Фото: телеканал «Рада»)

Історія Стефанчука

45-річний (наприкінці жовтня виповниться 46) Стефанчук, як і Разумков, брав участь у тріумфальному поході в політику Володимира Зеленського майже з самого початку. Він знайомий з президентом ще зі студентських років – обидва грали в КВК. Втім, якщо Зеленський успішно продовжив кар’єру на ниві шоубізу, то Стефанчук занурився в наукову діяльність. Він завершив з відзнакою Хмельницький інститут (на сьогодні – університет) регіонального управління та права (спеціальність «Правознавство») та Технологічний університет Поділля («Менеджмент виробничої сфери»).

Після завершення аспірантури в Хмельницькому університеті з 2000 року залишився працювати в ньому, продовжив займатися викладацькою та науковою діяльністю, з 2005 до 2011 року був проректором з наукової роботи. У 2011 році вийшов за межі провінційного Хмельницького та почав підбиратися до столиці – очолив відділ проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради. Був проректором з наукової роботи Національної академії прокуратури, проректором з наукової роботи вищої школи Національної асоціації адвокатів. Серед його звань – доктор юридичних наук, професор, член Національної академії правових наук. До політики раніше був опосередковано залучений, будучи за часів президентства Порошенка радником колишнього віцепрем’єра Степана Кубіва.

Як потрапив до Зеленського

Такий список заслуг наряду із давнім знайомством стали для Зеленського приводом для запрошення Стефанчука до команди, у якій, м’яко кажучи, не вистачало досвідчених людей. Сам Стефанчук згадує, що Зеленський подзвонив йому та попросив фахової допомоги у розбудові країни. Так він одразу став однією з ключових персон у «Зе-команді» – сам Зеленський називав його головним ідеологом своєї кампанії. Хоча з ідеологією у «слуг» не дуже що тоді, що зараз – їхні метання між лібертаріанством та «радикальним центризмом» виглядають анекдотично.

Одразу після перемоги Зеленський призначив головного ідеолога своїм представником у «ворожій» на той момент Верховній Раді. Під час парламентських виборів Стефанчук, що йшов у першій п’ятірці «Слуг народу», займався підготовкою ключових законопроєктів, які планувалося прийняти в перші ж дні роботи нового парламенту в «турборежимі». Брат Стефанчука – Микола – також став депутатом, але він виборов мандат на мажоритарці.

Основні напрямки, якими до цього займався Стефанчук: децентралізація, комплекс законів про народовладдя (з яких вже прийнятий закон про всеукраїнський референдум, на черзі – місцеві референдуми), дерадянізація законодавства, скасування чинного Господарського кодексу (в цьому контексті перший віцеспікер пропонував легалізацію евтаназії). Відзначався він і дуже несподіваними ініціативами, на кшталт скасування переведення годинників, але підтримки в залі це поки не знайшло. Окремо варто відзначити курування Стефанчуком так званих стратегічних «трійок» з представників Кабміну, Верховної Ради та Офісу президента, які наробляють ключові законопроєкти, що треба прийняти в цьому скликанні парламенту.

Про те, що Стефанчука заздалегідь почали готувати на заміну Разумкову, свідчить хоча б поява у нього за рік до призначення власної пресслужби. За ідеєю, тепер від голови парламенту не буде спротиву прийняттю важливих для Банкової президентських ініціатив, в чому звинувачували колишнього спікера.

Скандали

Мабуть, найбільш резонансним скандалом навколо Стефанчука стало отримання ним державної компенсації за оренду житла, яке надається депутатам, що не мають власного даху в столиці. Виявилося, що весь цей час Стефанчук проживав у квартирі, що належить матері його дружини, хоча отримав за два місяці майже 40 тис. грн. компенсації. Депутат намагався виправдатися тим, що платив тещі за проживання, але від гріха подалі гроші в Апарат Верховної Ради таки повернув.

Гроші та майно

Згідно з декларацією Стефанчука за 2020 рік, він володіє квартирою у Хмельницькому площею 93,4 м². У спільній власності з дружиною Мариною Стефанчук володіє земельною ділянкою в Білогородці Київської області площею 10 соток та будує там садибний будинок площею 270 м². Спільно з дружиною та сином Олесем володіє квартирою в Києві площею 101,8 м². У спільній власності дружини Марини та Тетяни Ситарук (тієї самої тещі), є квартира в Ярмолинцях Хмельницької області площею 49,8 м².

Також Стефанчук задекларував бібліотеку наукової літератури приблизно на 5000 книжок, старовинну ікону і комплект ювелірних виробів (золота обручка, сережки, кулон та браслет, що оздоблені коштовними каменями).

У родини є два автомобілі – Renault Captur 2015 року випуску та Mitsubishi Outlander 2018 року. Грошових активів – майже 630 тис. гривень та €116 на банківських рахунках, яких задекларовано аж 25, готівкою – майже $50 тис., €15,5 тис. та 18,5 тис. грн.

Як народний депутат на основному місці роботи Стефанчук отримав минулого року майже 600 тис. грн зарплати. На новій посаді його статки, вочевидь, мають зрости.

Павло Вуєць, «Главком»