Українці обговорюють скандальне рішення МОН щодо історії, освітяни виправдовуються

Міністерстві освіти і науки виключило історію України зі списку обов’язкових дисциплін національного мультипредметного тесту. Вона потрапила до переліку тих, які можна скласти за вибором.

Таке рішення викликало жваву дискусію в соцмережах.

«Ця війна стала можливою тому, що спочатку ми програли війну гуманітарну. Вітаю. Війну в тилу продовжують вигравати вороги», – написала у Facebook письменниця і активістка Лариса Ніцой.

У коментарях більшість українців погоджуються із нею.  

«Взагалі, в кожній цивілізованій державі, щоб отримати громадянство, потрібно скласти іспит з мови, історії і культури. Тож які це будуть громадяни?»; «Ворог не спить. Працює стратегічно»; «Що з цим робити? Вже дістали до печінок... Відверто, нахабно руйнуються підвалини українського світогляду… під час війни московщини проти України»; «Це жахливо, щоб діти не знали історію України».

Хоча є й коментатори, котрі не бачать у такому рішенні МОН трагедії.

«Може трошки вдасться заспокоїти всіх – в Польщі теж немає обов'язкової історії на випускних іспитах»; «Я не менше за пані Ніцой хочу щоб наші діти знали й українську літературу, й історію. Але як учителька, яка працює з одинадцятикласниками, бачу ще й те, як дітям сьогодні важко: хтось вчиться дистанційно, хтось постійно із класу в сховище, бо тривоги, у когось немає дому, чиїсь рідні воюють, а ще вони переживають за фронт, за Україну не менше від дорослих. Тому українська мова і математика + предмет на вибір - абсолютно достатньо, щоб провести вступну кампанію в тих умовах, які сьогодні маємо».

Тим часом, Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти, у коментарі «Освіторії» пояснила, чому у 2023 році історія України не входить до переліку обов’язкових навчальних предметів, як це було торік.

За її словами таке рішення було надзвичайно складним, з цього приводу точилися дискусії. Однак українська мова та математика, які є обов’язковими складовими тесту, мають найвищу прогностичну валідність, тобто вони найкращим чином визначають потенційну успішність абітурієнта під час вступу до закладу вищої освіти.

«Освітяни, управлінці наполягали на моделі вступної кампанії, яка передбачала три обов’язкові предмети й один – на вибір вступника. Водночас такий підхід передбачав би або проходження всіх блоків НМТ учасниками в один день, або проходження оцінювань у два дні. Минулого року наші тестові форми були недостатньо довгими, це не дозволило талановитим вступникам показати свої навчальні досягнення. Це, як ми бачимо, не завадило вступній кампанії, але тепер мало бути враховано. Тож цього року принциповим рішенням було збільшити кількість завдань у тестах. Завдання з трьох блоків НМТ учасники будуть виконувати 180 хвилин, тобто приблизно по 60 хвилин кожний блок. Це адекватна тривалість тестування, яка, з одного боку, дозволить якнайкраще розділити вступників, а з другого — не буде непосильним викликом для учасників оцінювання. За умови включення до НМТ чотирьох блоків тривалість тесту була б довшою, що стало б доволі серйозним психологічним випробуванням для абітурієнтів. Проведення тестів у два дні також розглядалося, але тут до уваги важливо взяти те, що збільшення кількості днів оцінювань посутньо впливає на зростання ризиків безпекових. Безпека учнів, вступників, студентів, педагогів була, є і буде пріоритетом для освітян під час вибору тих чи тих варіантів дій», – ідеться у поясненні.

Нагадаємо, на сесії академічної конференції університету Києво-Могилянської академії 27 січня затвердили заборону спілкуватися російською мовою у навчальному закладі.