Літературознавиця пояснила, як припинити суперечки навколо постаті Бандери

Суперечки про постать Степана Бандери і досі тривають у суспільстві, бо українці погано знають свою історію і не спромоглися гідно представити інші важливі постаті. Таку думку в інтерв’ю «Главкому» висловила літературознавиця, докторка філологічних наук Віра Агеєва.

«Якось польська Нобелівська лауреатка Ольга Токарчук сказала, що коли вона чує про вулицю, названу іменем Степана Бандери, їй мороз поза шкірою. Бо в неї в родині є трагічні спогади з тої доби. В якомусь сенсі я її можу зрозуміти. Трагічні спогади є і в українських родинах. Не можна лише зосереджуватися на минулому, яке роз’єднує», – вважає Віра Агеєва.

Історію нашої антиколоніальної боротьби, нашого опору треба представити повніше й глибше, каже літературознавиця.

«Про так звані «петлюрівські єврейські погроми» треба пояснювати, апелювати до джерел, розвінчувати облудні твердження. Так, національна революція 1917 року – це було великою мірою повстання села проти зросійщеного міста. Ексцеси траплялися, як у всіх війнах, але це ні в якому разі не схвалювалося ні Симоном Петлюрою, ні загалом уенерівським керівництвом. Адже і Петлюра, і Винниченко, і Грушевський мали соціал-демократичні переконання! (Симон Петлюра був членом УСДРП (Української соціал-демократичної робітничої партії) – дуже непогана, здається, візитівка для представлення в Європі). Цей погромницький наратив запущений росіянами. Ідеологія петлюрівського руху не має тих ознак авторитаризму, які притаманні вже тридцятим рокам», – пояснює науковиця.

Пантеон – це не тільки Бандера, наголошує Віра Агеєва, треба актуалізувати й інші сторінки нашої боротьби за незалежність і державність.

«Я десь можу зрозуміти популярність Бандери. З одного боку, та епоха просто за часом, поколіннєво є ближчою до сьогоднішніх днів. У багатьох родинах, особливо в Галичині,  зберігся в живому спогаді відголосок трагедії. З іншого боку, ім’я Бандери наші праві взяли на прапор. Але нині ми воюємо не під бандерівським червоно-чорним прапором, а під петлюрівським жовто-блакитним!», – підсумовує вона.

Нагадаємо, український історик Ярослав Грицак дав досить неоднозначні коментарі французькому виданню Le Monde, у яких він дискредитує історичну постать Степана Бандери, який став одним із українських символів опору російській агресії.

Також в Офісі президента Володимира Зеленського надали роз’яснення, чи залишаються чинними укази президента Віктора Ющенка, який присвоїв звання Герой  України посмертно головному  командирові УПА Роману Шухевичу і провідникові українських націоналістів Степану Бандері.