Річниця Євромайдану. Стало відомо, які свідчення історикам залишив Андрій Парубій
«Документи згоріли, кількість сотень Самооборони Майдану Парубій згадував по пам’яті», – музейники
Частина важливої інформації про події Революції Гідності, котра гриміла в Україні 12 років тому, втратилася. Документи, у яких фіксувалися дані про сотні на майдані Незалежності, їхні назви та командирів, згоріли під час пожежі в Будинку профспілок, що виконував роль штабу протесту. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла історикиня, заступниця директора Музею Революції Гідності Катерина Романова.
За її словами, Майдан був самоорганізованою і мобільною структурою: хтось приходив після роботи, хтось брав відпустку і лишався там жити в наметі, хтось їхав і повертався знов. На Майдані побували, напевно, мільйони. Люди в цілому знали, хто входив до складу їхньої сотні чи їхнього намету, але ніхто не знав інших, повною інформацією не володів ніхто. Загальну картину знала Самооборона Майдану, яку очолював Андрій Парубій.
«Парубій підтримував ініціативу створення Музею Революції гідності, активно сприяв цьому і ділився своїми свідченнями. Ми записали сотні спогадів майданівців, зокрема, в 2021 році кілька годин розмов з Парубієм, – каже Катерина Романова. – Він розповідав, як проводилися ранкові наради сотників, як погоджували дії, забезпечували охорону барикад, формували пікети, як працювала кухня. У нього збереглося на той час найбільше інформації про Самооборону, її діяльність, структуру. Але немає досі чіткої інформації про всі сотні, їхні назви, їхніх командирів. Фактично вся ця інформація була зафіксована на папері, але вони згоріли під час пожежі в Будинку профспілок (що був своєрідним штабом Майдану – «Главком»), і Парубій сказав нам лише те, що пам’ятав».
Загалом, згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», близько 8,5 млн українців брали участь у майданах по всій країні.
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності було створено 18 листопада 2015 року. Ідея народилася серед громадських активістів під час Майдану. Восени 2018 року заклад відкрив свою першу сталу локацію – Інформаційно-виставковий центр в оновленому після пожежі Будинку профспілок. Друга локація – Галерея протестного мистецтва на вулиці Липській, 16.
Приміщення музею та меморіального комплексу, під який столична влада виділила ділянку на вулиці Героїв Небесної сотні, 5 (над Жовтневим палацом) досі не зведені. Щодо проєкту меморіального комплексу тривали запеклі дискусії серед активістів та музейної спліьноти.
Попри все музейники провадять виставкову, культурну й освітню діяльність на партнерських майданчиках у Києві, Україні, світі. За цей час зібрано понад 2000 предметів, пов’язаних з Революцією гідності, зокрема, барикадний хенд-мейд – від предметів Самооборони та побуту до зразків протестного мистецтва.
Серед раритетів зібрання: 40-тонна металева конструкція «Йолки» з понад 500 прапорами, постерами; праща, яку виготовили на вулиці Грушевського; понад сто шоломів майданівців, зокрема, прострілені шоломи героїв Небесної сотні. А також роботи художників з Мистецького Барбакану Майдану: майже повна колекція вишитих «Бандериків» Івана Семесюка, плакати Андрія Єрмоленка, картина Олекси Манна «Викликаю бога революції», експресивні плакати Маші Золотової, типажі майданівців у графіці Олександра Ком’яхова тощо.
Нагадаємо, майданівців, яких було вбито, може бути більше, ніж в офіційному списку Небесної Сотні.
Також у День Героїв Небесної Сотні президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська вшанували пам’ять загиблих учасників Революції Гідності.
Як відомо, 20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. Цей пам'ятний день встановлений указом президента України для вшанування подвигу учасників Революції Гідності. Саме 20 лютого 2014 року під час протистоянь у центрі Києва загинуло найбільше активістів.
Коментарі — 0