Угорській громаді Закарпаття знову не сподобався закон про середню освіту

Перша реакція угорської громади Закарпаття  на ухвалений напередодні закон «Про повну загальну середню освіту» виявилась негативною.

Про це йдеться у статті «Школи примирення: чи владнають нові мовні норми конфлікт України з Угорщиною».

Як зазначається, попри те, що, за словами його розробників, новий закон демонструє максимально можливий рівень компромісу, угорці не вважають, що суперечку вже владнали.

Так, науково-дослідний центр імені Антонія Годинки (працює на базі угорського інституту ім. Ракоці ІІ в Берегові) в оприлюдненому висновку заявив, що закон про середню освіту є «черговим кроком українізації».

«Мейнстримна думка серед організацій угорців України: «має повернутися все, як було до 2017 року, із дозволом на 100% викладання угорською мовою». Це створює глухий кут, адже реальність така, що так, як було до ухвалення закону про освіту, вже не буде», - йдеться у статті.

До відома, Угорщина вимагає від України те, чого сама ніколи не робила. Попередній посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень раніше в інтерв’ю «Главкому» заявив, що наразі в Угорщині діє закон, що надає право лише на відкриття класу для восьми осіб за бажанням їхніх батьків з нацменшин. Але, за словами дипломата, оскільки українці проживають на всій території Угорщини і вони розпорошені, то ніхто й не вимагав відкриття окремого класу.

Угорщина пред’являє претензії до України через два закони, що були прийняті у 2017 (Закон про освіту) і 2019 (Закон про функіонування української мови як державної) роках. У Будапешті вважають, що обидва документи порушують право на використання мови національними меншинами. Ще два роки тому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиятро заявив, що уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.

Як повідомлялося, 16 січня Верховна Рада ухвалила закон про середню освіту.