Яким буде закон про мову. Чому не задоволені Фаріон та Ніцой?

У четвер, 27 лютого, народні депутати розпочнуть розгляд правок до прийнятого у першому читанні закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (5670-д). За словами голови парламентського комітету з питань культури і духовності Миколи Княжицького, голосування за документ у цілому відбуватиметься на наступних пленарних тижнях. «Спочатку ж буде представлення закону, обговорення правок, яких понад дві тисячі. Це займе один або навіть два пленарні тижні», – зазначив він у коментарі «Главкому».

Ще до ухвалення у першому читанні нардепи називали закон «сирим», тож така велика кількість правок була очікуваною.

Водночас в ухваленні мовного закону є нагальна потреба: після скасування «закону Колесніченка-Ківалова» минулого року, за словами Княжицького, утворився правовий вакуум. Крім того, очевидно, що закон спішать ухвалити до виборів. Передвиборче гасло президента Петра Порошенка «Армія, мова, віра» вимагає практичного наповнення.

Один зі співавторів законопроекту, народний депутат від «Удару» Оксана Юринець вважає, що ухвалення документа дасть результати не одразу, а за 5-15 років. Еталоном нардеп вважає мовне законодавство Польщі та Франції. «Нам ще далеко до їхніх мовних законів... Законодавство, яке об’єднує країну. Ми повинні повернути статус нашій мові… Ми повинні думати однаково, говорити однаково», – наголосила парламентар і додала, що вдома кожен має право спілкуватися тими мовами, які йому є близькими, але з державою українці повинні говорити українською.

Цікаво й те, що текстом документа, який буде винесено у зал для розгляду у другому читанні, не задоволені усім ані відомі українізатори, ані їхні затяті опоненти. Втім після розгляду двох тисяч правок текст може зазнати докорінних змін. За словами нардепа від БПП Олексія Гончаренка, нині важко передбачити, яким буде остаточний текст, за який голосуватимуть.

Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко відмовився обговорювати той варіант документа, який буде виноситися у зал. «Цілком можливі ситуації, коли одне-два неважливі положення можуть перекреслити все тіло закону. Тому я вважаю, варто утриматися від обговорення, доки немає остаточного варіанту», – висловився він у розмові з «Главкомом».

Письменниця Лариса Ніцой та член партії «Свобода», мовознавець Ірина Фаріон на чому світ стоїть розкритикували закон у тому вигляді, у якому Княжицький виносить його у зал. Обидві наполягають: ключових змін після обговорення у комітеті внесено не було. «Вони збираються голосувати за полегшений «закон Ківалова-Колесніченка». Мета його сформульована у програмі президента Петра Порошенка: зберегти мовний статус-кво, тобто те, що ми маємо сьогодні: непріоритетність української мови», – переконана Фаріон. Вона також обурена, що український «мовний законопроект» обговорювався із представниками інших країн та міжнародних організацій. «Я нещодавно прочитала, що, виявляється, перед ухваленням цього закону мій земляк Колічка Княжицький зустрічався з послами країн ЄС, з генсеком НАТО та очільником Ради Європи. Вони що, ідіоти? Для того, щоб ухвалити, якою мовою у себе в державі говорити, вони мають спілкуватися з чужинцями?», – оборюється Фаріон.

Та є моменти, якими націоналістка таки задоволена: «Вони вилучили найскандальніший другий пункт першої статті – про те, що державна мова не може бути перешкодою для розвитку і потреб мов національних меншин. Цей пункт вони взяли із «закону Ківалова-Колесніченка».

Микола Княжицький передбачає, що розгляд правок до законопроекту займе кілька тижнів

За словами Княжицького, текст документа перед другим читанням узгоджувався з мовними активістами. Втім Фаріон, яку, очевидно, не покликали, обурена: «Якщо до цих мовних активістів належать Марусик (Тарас Марусик – експерт з мовних питань) чи їхній правник Василенко (Володимир Василенко — доктор юридичних наук, професор. З 2006 по 2010 — представник України в Раді ООН із прав людини), то це політичні проститутки. Вони так розуміються на мовній проблематиці, як я на економічних законах. Чому до написання цього закону не залучені соціолінгвісти?».

Сам Марусик у коментарі «Главкому» підкреслив, що теж вважає закон недосконалим: «Закон не є ідеальним в силу багатьох пом’якшень. Разом із тим, іншого не варто було очікувати у сьогоднішній ситуації».

Фаріон, власне, налаштована проти законопроекту 5670-д – вона стверджує, що автори «вкрали» свободівський закон 5669 і «начинили його статтями «закону Ківалова-Колесніченка», який був скасований у Конституційному суді, та положеннями з радянського закону 1989 року».

Варто зазначити, що опоненти мовних активістів також не задоволені законом, бо ж вважають його «тотально українізаторським». Приміром, нардеп Гончаренко вважає, що документ передбачає занадто жорсткі норми.  «Нам точно не слід вводити репресії за мовною ознакою», – зазначив він.

Цікаво, що кілька статей, які бентежать Ніцой з Фаріон, збігаються з тими, що викликають занепокоєння й у їхніх опонентів.

Освіта

Закон пропонує зробити українську мову обов’язковою у дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. У молодшій школі і садочках допускається паралельне навчання на мовах нацменшин (шляхом створення окремих класів або груп), а у ВНЗ це не передбачається. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається виклад одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС.

Фаріон обурює те, що закон дозволяє навчання мовами національних меншин. «В Україні досі існують російсько-, польсько- та угорськомовні школи. У мене запитання до тих, хто хоче протягнути цей закон: скільки в Росії, Угорщині українських шкіл? Вони заводять у початкову школу, у дитячий садок мову окупанта! Яку державу вони будують? Вони розривають Україну на частини!», – прокоментувала вона «Главкому».

Ірина Фаріон обурена тим, що в Україні досі існують російсько-, польсько- та угорськомовні школи

Натомість Лариса Ніцой підкреслює: навчання мовами меншин «суперечить рішенню Конституційного суду». «Процес навчання може проводитися лише державною, а мова меншин може вивчатися як окремий предмет, або ж окремі предмети можуть вивчатися мовою меншин. Але це вивчення, а не навчання. Це означає, що у школі українська буде зведена до мінімуму», – пояснила вона.

Цей пункт був скопійований з резонансної статті 10 ухваленого в 2017 році закону про освіту, через який на Україну образилась Угорщина: мовляв, пункт занадто жорсткий для угорськомовних українців Закарпаття.

Повний перехід зовнішнього незалежного тестування на українську мову пропонується відтермінувати до 2025 року. До слова, на думку Фаріон, шість років на вивчення української мови – це забагато.

Якщо законопроект ухвалять, то всі культурно-масові заходи повинні будуть проводитися виключно державною мовою

Культура

Відповідно до законопроекту, українська мова позиціонується як головна мова видавничої діяльності. Тиражі на інших мовах не можуть перевищувати тиражі українською.

Якщо документ буде ухвалено, то всі культурно-масові заходи мають проводитися виключно державною мовою. Театральні вистави на інших мовах повинні супроводжуватися субтитрами українською.

В гуманітарній сфері (освіта, наука, культура, спорт тощо) – порушення мовної політики може обернутися штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн).

Ніцой непокоїть уточнення про те, що якщо  в організаторів інший задум, то можна й іншою мовою. «Тобто хочеш російською – проводь російською, бо в тебе такий задум», – роз’яснила вона

Лариса Ніцой: Навчання мовами меншин суперечить рішенню Конституційного суду

Крім того, не до смаку активісткам і стаття закону, яка стосується наукової сфери і дозволяє писати наукові статті та дисертації або українською мовою, або мовами Євросоюзу. «Не повинно бути «або». Повинно бути або українською мовою, перекладені мовами іноземними, бо якщо буде «або», то воно виключає українську, і частина науковців будуть захищатися польською, румунською, угорською, чеською, французькою – якою завгодно, але ж це абсурд», – вважає Ніцой.

ЗМІ

Українську мову пропонується зробити обов'язковою для всіх ЗМІ. Телепередачі на інших мовах, згідно з законопроектом, повинні дублюватися українською, а якщо хтось з учасників програми говорить іншою мовою, то телерадіокомпанія має забезпечити синхронний переклад.

Крім того, пропонується збільшити квоту до 90% української мови на загальнонаціональних каналах – перед першим читанням норма складала 75%, саме вона діє нині. Для регіональних ЗМІ допускається 20% добового мовлення іншими мовами (раніше пропонувалося 40%). Законотворці пішли на поступки кримським татарам – телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення кримськотатарською мовою, повинні не менше 40% мовлення вести українською.

Крім того, депутати пропонують зобов'язати кожне електронне ЗМІ мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися за замовчуванням. На переклад веб-сайтів на українську мову дається 1,5 року з дня набрання законом чинності.

Всі українські газети, крім тих, які виходять англійською та іншими мовами ЄС, а також кримськотатарською мовою, повинні виходити українською. Перехідний період складе 2 роки. Якщо газета буде надрукована мовою меншини, але без тиражу державною мовою – штраф 6800-8500 грн.

«По суті це означатиме кінець російськомовної преси в Україні. Газети і так зараз ледве зводять кінці з кінцями, а якщо їм ще доведеться друкувати додатково й український тираж, це остаточно їх вб'є. Українські видавці вже неодноразово піднімали це питання, але депутати їх не почули», – бідкається російськомовне видання «Страна».

Українізатори не задоволені законопроектом у частині про обслуговування громадян

Обслуговування

У сфері обслуговування (магазини, ресторани, салони краси, перукарні, автомийки та інше) використання української мови, згідно з законопроектом, має бути обов'язковим. Так само у транспорті. Обов'язковим є використання української мови і в медичній сфері.

Законопроект передбачає обов'язкове маркування товарів українською. За невиконання цієї вимоги діяльність суб'єкта господарювання може бути тимчасово припинена.

У сфері обслуговування за порушення мовного законодавства спочатку оголошується попередження і дається 30 днів для усунення порушення. Друге порушення протягом року – штраф 5100-6800 грн. Третє протягом року – штраф 8500-11900 грн.

Згідно з документом, є також можливість обслуговування людини «мовою, прийнятною для сторін».

І Фаріон, і Ніцой категорично не сприймають цей термін – «мова, прийнятна для сторін». Фаріон стверджує, що його взято з радянського закону про мови 1989 року. «У радянські часи таке формулювання вживалося для того, щоб прийнятною для сторін була інша мова, не українська – для того, щоб нейтралізувати український чинник в українській державі», – стверджує вона.

Ніцой натомість нагадує, що Комітет не пішов їй назустріч, коли вона просила змінити формулювання: «Ми вимагали замінити «з особами» на «з іноземцями». Інакше ті особи, які зневажають українську мову, зможуть сказати «нє понімаєм».

А от експерт Тарас Марусик стверджує, що закон у цій частині є логічним. «Якщо поляк заходить у львівський трамвай і звертається польською чи ламаною українською до водія, то у водія два варіанти: або сказати, що не розуміє, або ж якоюсь ламаною польською спробувати домовитися. Це питання здорового глузду», – підкреслив він.

Публічна сфера

Депутати хочуть зобов'язати чиновників проходити сертифікацію на знання мови. Для цього створюється спеціальний орган – Національна комісія зі стандартів української мови, яка буде визначати необхідний рівень володіння українською для обіймання певних посад.

Фінансування заходів з проведення іспиту на рівень володіння державною мовою здійснюється коштом з державного бюджету в установленому законом порядку.

Чиновникам, які не використовують українську мову, загрожує штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів (3400-6800 грн).

Власні назви

Документ пропонує у власних і географічних назвах зберігати оригінальне звучання. Назви географічних об'єктів України та об’єктів топоніміки пропонується не перекладати іншими мовами, а передавати в офіційних документах, ЗМІ, картографічних та інших виданнях завдяки літерам відповідного алфавіту згідно зі звучанням державною мовою. Іншими словами, російською правильно буде писати не «Днепр», а «Днипро».

Водночас громадяни «мають право на транскрибований запис ПІБ відповідно до своїх національних традицій», йдеться у законопроекті.

За невиконання вимог закону передбачено штрафи, а також є приписка про те, що спроби ввести двомовність або багатомовність в Україні (або надати офіційний статус будь-якій іншій мові в усій країні або в окремому регіоні) прирівнюється до повалення конституційного ладу. За це передбачається до 10 років в'язниці відповідно до статті 109 Кримінального кодексу.

В уряді вважають, що закон про державну мову України усталить українську як державну. Водночас, як наголосив віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, закон не утискатиме мови національних меншин.

Урядовець називає усі норми законопроекту «спокійними і нормальними». «Вони не передбачають якогось насильства чи примусу, вони детально виписуються. Кожна така практика передбачатиме перехідний період для того, щоб там, де обов’язкове володіння мовою, люди могли опанувати. І вони поступово будуть запроваджуватися», – зауважив віце-прем’єр.

За словами Кириленка, українська мова буде обов’язковою там, де є державний інтерес. «Безумовно, державний службовець, член уряду, парламентарій, особа-службовець місцевого самоврядування. Всі, хто працюють у державних компаніях, всі ті, хто працюють на державу і на суспільство та підтримуються з боку держави, – вони повинні вільно володіти державною мовою», – додав він.

Наталія Сокирчук, «Главком»