«Останні вибори» Ердогана. Що чекає на Туреччину

У Туреччині 31 березня близько 63 мільйонів виборців, які мають право голосу, обиратимуть мерів 81 міста та муніципалітету. І для однієї людини ці місцеві вибори стануть історичними: президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган говорив про них як про свої «останні вибори» перед тим, як він передасть відповідальність наступному поколінню. Згідно з конституцією, через чотири роки Ердоган має піти у відставку, оскільки права знову балотуватися на посаду президента він більше не матиме. Власне, так мало б бути, пише DW. 

Однак довірена особа Ердогана в парламенті Бекір Боздаг ініціював внесення поправки до конституції, що дозволить нинішньому главі держави перебувати на посаді ще один термін. А союзник Ердогана, ультранаціоналіст Девлет Бахчелі публічно звернувся до нього: «Ти не можеш залишати турецьку націю на самоті!»

Стамбул як політичний трамплін

Політична кар'єра Ердогана набрала обертів 1994 року, коли він був обраний мером Стамбулу. І саме у цьому мегаполісі його «Партія справедливості та розвитку» (AKP) зазнала поразки на останніх місцевих виборах. «На жаль, п'ять років у Стамбулі були витрачені даремно», – нарікав Ердоган кілька тижнів тому. Тепер AKP прагне досяти перемоги й залишити позаду ганебнений для цієї політичної сили 2019-й рік. Тоді опозиційні партії здобули історичну перемогу: через 25 років їм вдалося вирвати одинадцять міст, серед яких Стамбул і столиця Анкара.

На поразку президентської партії тоді вплинуло багато факторів, але одна людина виділилася особливо: Екрем Імамоглу з Республіканської народної партії (CHP) був обраний тоді обраний мером Стамбулу. Його перемога або поразка нині, 31 березня, може визначити майбутнє Туреччини.

Повторна перемога на виборах мера значно підвищить його шанси участі в президентських перегонах через чотири роки, прогнозує Берк Есен з Університету Сабанджі: «На мою думку, Імамоглу є найкращим кандидатом від опозиції для перемоги над владним апаратом Ердогана».

Він має необхідні якості, щоб згуртувати навколо себе більшість. «Він може здобути голоси дуже різних груп населення. У нього є потенціал достукатися до консервативних, лівих, курдських і навіть проердоганівських виборців», – вважає стамбульський політолог. За словами Есена, Імамоглу уже позиціонує себе як прямий конкурент Ердогана у своїй передвиборній кампанії: «Імамоглу використовує ці вибори, щоб безпосередньо атакувати Ердогана».

Муніципальні вибори в Туреччині: легко не буде

Однак табору противників AKP 31 березня буде зовсім непросто. Результати опитування Інституту дослідження громадської думки ORC показують, що у Стамбулі Імамоглу й кандидат від AKP Мурат Курум перебувають практично на одному рівні за популярністю – їх відділяє лише 1,2 відсоткового пункта. 

Хто б не керував мегаполісом, він має першорядне значення для країни: у столичному регіоні проживає чи не п'ята частина усіх турків, через Стамбул проходить половина турецького експорту і 56 відсотків імпорту.

Після перемоги Ердогана на президентських виборах 28 травня 2023 року опозиційні партії розкололися, що призвело до втрати довіри серед їхніх виборців, пояснює Есен: «З огляду на таку фрагментацію і внутрішньопартійну боротьбу в опозиції, спостерігається розчарування в політиці і безнадія».

Торік на виборах опозиція висунула спільного кандидата, але цього виявилося недостатньо, аби перемогти Ердогана. Сьогодні опозиція знову розколота: кожна з трьох найбільших опозиційних партій – CHP, націоналістична IYI та партія DEM, що перебуває під курдським впливом, – висуває своїх власних кандидатів.

У 1994 році Ердоган став мером Стамбулу, хоча отримав лише близько 25 відсотків голосів. Четверо його опоненти дістали 22, 20, 15 і 12 відсотків. Сьогодні багато хто побоюється, що кандидат Ердогана у Стамбулі Мурат Курум знову може отримати вигоду від розколу опозиції.

На відміну від 2019 року, опоненти Ердогана нині почуваються досить невмотивованими, зауважує Улас Тол, директор Інституту дослідження громадської думки CORE. «До 2019 року у цих великих містах владарювала партія Ердогана, а опозиція мала мету перемогти на виборах. Тим часом ті, хто не голосує за Ердогана, перебувають між вкрай політизованою емоційністю і відходом від політики».

Історичний шанс для турецької опозиції

Нинішні місцеві вибори покажуть, «у якому напрямку розвиватиметься авторитарна система в Туреччині найближчими роками», вважає політолог Есен.

«На цих виборах Ердоган хоче послабити або повністю позбутися потенційних конкурентів на 2028 рік. Якщо йому це вдасться, турецька опозиція буде ще менш конкурентоспроможною, ніж сьогодні. Ситуацію може й не можна порівняти з Росією, але з Венесуелою: там вибори проходять регулярно, але опозиція не має жодних шансів на перемогу. Щоб запобігти такому розвитку, ці вибори є дуже важливими для опозиції». 

Бурак Унферен, Deutsche Welle