Олігархи-друзі Путіна попри санкції продовжують контролювати значні активи в Україні
Вже понад шість місяців Вищий антикорупційний суд розглядає справи про конфіскацію активів, пов’язаних з групою енергетичних компаній VS Energy.
Бенефіціарними власниками цієї групи називають підсанкційних російських олігархів Євгена Гінера, Міхаїла Воєводіна та Олександра Бабакова. І конфіскувати у них хочуть не абищо, а корпоративні права у восьми обленерго, шести готелях, двох металургійних заводах (Дніпроспецсталь та Завод столових приборів – ДСС), торговельному центрі та ще 31 компанії.
Хто ці люди? Який саме вплив вони мають на вказані компанії, та в чому взагалі складність розгляду справ з конфіскації цих активів?
Що відомо про російських олігархів Гінера, Воєводіна і Бабакова?
Передусім варто згадати, що всі три бенефіціарні власники є давніми прибічниками Володимира Путіна, про що прямо свідчать дані з їхніх біографій.
Євген Гінер – голова фінансового комітету російського футбольного союзу та футбольного клубу «ЦСКА», що раніше був у підпорядкуванні російського міноборони. У минулому Гінер був віцеспікером Ради Російської Федерації, а нині є членом комітету Держдуми РФ з міжнародних справ та спецпредставником Путіна зі взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном.
Міхаіл Воєводін – визнаний Інтерполом «злодій в законі». Відомий своїми зв’язками з криміналітетом, зокрема відомо про його участь у рейдерських захопленнях підприємств, погрозах фізичної розправи, силових акціях протесту, розбійних нападах. Також, за даними журналістів, Воєводін організовує схеми виведення грошових коштів з Росії за кордон з подальшим їх переведенням у готівку, у тому числі використовуючи підконтрольну фінансову установу.
Олександр Бабаков – заступник голови Державної Думи. Публічно висловлював підтримку смертної кари громадянам іноземних держав, які чинять супротив агресії РФ проти України, а також закликав визнати полк «Азов» терористичною організацією.
Включений до санкційних списків ЄС, США, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії тощо.
Сама компанія VS Energy International N.V. зареєстрована в Нідерландах, але через українське підприємство ТОВ «ВС енерджі інтернешнл Україна» володіє чималими активами в Україні у сферах енергетики, металургії та фінансів.
Зокрема цьому підприємству належать п’ять обленерго: «Херсонобленерго», «Кіровоградобленерго», «Житомиробленерго», «Рівнеобленерго» та «Чернівціобленерго». Ще у трьох обленерго ТОВ «ВС енерджі інтернешнл Україна» має корпоративні права: «Севастопольенерго», «Хмельницькобленерго» та «Миколаївобленерго».
Крім того, VS Energy належать мережі готелів під брендом Premier та Accord Hotels, «Перший інвестиційний банк», торгові центри «Метрополіс» та «Метроград» у Києві. І перелік такого майна не вичерпаний.
Про такий потужний набір активів російської VS Energy добре відомо журналістам, публічним посадовцям та правоохоронним органам, втім це майно досі не вдалося конфіскувати на користь України.
Що заважало конфіскації майна російських олігархів в Україні?
Офіційними бенефіціарами активів «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» вказані громадяни Німеччини та Латвії Валтс Вігантс, Олег Юрійович Сізерман, Наталія Юріївна Селіванова, Марина Володимирівна Ярославська, Артурс Альтбергс та Віліс Дамбінс.
Згідно з документами Panama Papers, латвійці Віліс Дамбінс та Валтс Вігантс неодноразово виступали довірителями Бабакова у його бізнесі на Заході. Українські журналісти детально описували довгу історію їх зв’язків з Бабаковим та іншими російськими олігархами. Крім того, інша бенефіціарка, Марина Ярославська, взагалі є дружиною Євгена Гінера.
До звернення Мін’юсту з позовом про конфіскацію активів у межах санкційного процесу проти бенефіціарів «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» було відкрите кримінальне провадження. ДБР інкримінувало цим особам:
- привласнення групою осіб майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч. 3 ст. 191 КК України),
- посягання групи осіб на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 2 ст. 110 КК України),
- створення і керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній (ч. 1 ст. 255),
- протидію законній господарській діяльності, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 206 КК України).
Правоохоронці звертались до суду з вимогою накласти арешт на активи підконтрольної росіянам компанії. Попри це, з першої спроби переконати суд накласти арешт на активи VS Energy Державному бюро розслідувань України не вдалося. Своє рішення тоді суд мотивував тим, що номінальні бенефіціари активів VS Energy не перебували в статусі підозрюваних чи обвинувачених. А тому слідчий суддя не мав правових підстав для накладення арешту на їхнє майно.
Втім з другого разу Печерський районний суд Києва таки наклав арешт на контрольні частки європейців в українських підприємствах, зокрема на обленерго. Після цього на час розгляду справи судом активи передали в управління АРМА. У відповідь на арешт компаній «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» вийшла з заявою про те, що арешт необґрунтований, бо серед власників підприємства немає громадян РФ.
У Мін’юсті вирішили не чекати результатів розгляду кримінальної справи і подали позов про конфіскацію активів VS Energy. Власне, цей позов якраз і ґрунтується здебільшого на доказах, отриманих в рамках згаданого кримінального провадження.
Нагадаємо, у цій справі Мін’юст просить стягнути на користь України корпоративні права відповідачів у восьми обленерго, шести готелях, двох металургійних заводах, торговельному центрі та інших 31 компаніях. Приємним бонусом до цих активів також можуть стати грошові кошти сумою у майже $2,5 млн.
Ці активи зараз дуже потрібні для економічної відбудови країни. Втім, попри слабший стандарт доказування та коротші процесуальні строки, ніж у кримінальному судочинстві, здається, що санкційна справа проти VS Energy також буде розглядатися довго і складно.
У чому складність санкційної справи щодо конфіскації майна VS Energy
У санкційній справі проти VS Energy відповідачами є як трійка поплічників Путіна, так і європейські громадяни – офіційні власники «ВС Енерджі Інтернешнл Україна».
Уже на перших судових засіданнях представники європейських відповідачів дали зрозуміти, що завзято будуть боротися за активи своїх клієнтів. Наприклад, одразу заявили відвід колегії суддів через участь головуючого судді у заході щодо конфіскації російського майна в Україні. Суд у задоволенні цієї заяви відмовив.
Головна теза захисту відповідачів – їхні клієнти є чесними іноземними інвесторами, які не мають жодних зв’язків з російськими клептократами.
Втім, окрім дев’яти відповідачів у цій справі є ще понад 100 залучених третіх осіб, серед яких віднедавна й Ігор Коломойський. Це все люди і компанії, які фігурують у структурі власності активів, що хоче стягнути Мін'юст. Більшість із них також мають представників (переважно це адвокати) у справі. Таким чином, під час засідань судова зала ВАКС ледь вміщує всіх охочих відстояти свою позицію у цій справі.
Розгляд справи у ВАКС розпочався в червні 2023 року, і перші три місяці суд розбирав безліч процесуальних питань, які ініціювали учасники. Зокрема вирішував питання про відводи перекладачів, зобов’язував надати Мін’юст переклад документів державною мовою, витребовував необхідні докази в обленерго.
Лише в кінці вересня суд почав досліджувати докази справи. Останнє судове засідання відбулося 9 січня: на ньому розглядали 30-й том справи з понад 120. До слова, матеріали саме цього тому стосуються власників готелів «Прем’єр Палац».
Таким чином, кількість учасників справи та активів, які є предметом позову значно ускладнює та затягує судовий процес. Ба більше, іноді ці учасники ще можуть зловживати своїми процесуальними правами якраз з метою ще більшого затягування.
Така ситуація ставить на ваги необхідність забезпечити можливість чесним українським підприємствам захиститися від звинувачень щодо російського впливу та кричущу потребу України у конфіскації російських активів з метою відбудови.
***
Звісно, зараз, під кінець другого року відкритої війни, залежність критичної енергетичної інфраструктури України від росіян просто неприпустима. Так само як і володіння пропутінськими олігархами іншими дорогими і важливими активами. Саме тому суспільство очікує від влади рішучих рішень з виправлення такої ситуації.
Але в такому розумінні загальної справедливості не варто забувати і про верховенство права як таке. Саме тому треба пам’ятати, що надання можливості повноцінно взяти участь у справі всім її учасникам – важливий запобіжник потенційно успішного оскарження конфіскації в міжнародних судах.
Крім того, практика знає випадки, коли українським підприємствам вдавалося відстояти свою незалежність від росіян. Наприклад, Апеляційна палата ВАКС скасувала конфіскацію двох кар’єрів, які нібито опосередковано належали російському олігарху Олегу Дерипасці. Тоді українським підприємцям вдалося спростувати зв’язок кар’єрів з російським олігархом.
Тому доведеться почекати, поки ВАКС повноцінно та всесторонньо дослідить позиції всіх сторін і прийме обґрунтоване рішення. Тільки після цього вдасться раз і назавжди розірвати будь-який зв’язок українських підприємств з Росією, а заодно і конфіскувати в бюджет решту дорогих активів путінських пособників. Наразі ідеться саме про майно Гінера, Бабакова та Воєводіна, але такі прецеденти стануть показовими і для інших справ щодо конфіскації російських активів в Україні. На жаль, дотепер їх в нашій країні залишається ще багато.
Коментарі — 0
