Путін прирік 280 млн людей на голод

За даними Human Rights Watch, вторгнення Росії в Україну поглибило кризу продовольчої безпеки у багатьох африканських країнах.

Президент США Джо Байден днями заявив, що повномасштабна війна, яка почалася 24 лютого, є однією з причин глобальної економічної кризи, підвищення цін на пальне і продукти харчування.

«Дозвольте чітко заявити, чому ціни, у тому числі на бензин, наразі так злетіли – це Covid і Володимир Путін», – зазначив він.

Зі словами Байдена погоджуються експерти, які констатують: через війну Путіна страждатиме весь світ і от чому.

«Виростуть ціни і деякі країни не зможуть купувати їжу»

За словами Пола Гобла, колишнього радника держсекретаря США, найближчою проблемою може стати не нестача продовольства, а дуже високі ціни на нього.

«Якщо врожай в Україні не буде зібраний цього року через бойові дії, це торкнеться країн і народів, які нині найбільше залежать від українського імпорту: це країни південно-східної Європи та Близького Сходу. Країни, які купували українські товари, напевно, зіштовхнуться зі зростанням цін. Можливо, деякі з найбідніших країн Африки не зможуть заплатити за їжу. І тоді настане голод», – робить висновок експерт. Але найбільше, на його думку, постраждають український народ та уряд, адже буде втрачено велику частину доходів у твердій валюті.

«Російський експорт продовольства теж постраждає»

На думку фермера із західної Канади, оглядача The Western Producer Кевіна Херша, вплив вторгнення Росії, яка є найбільшим у світі виробником пшениці, у країну, яка є четвертим у світі виробником пшениці, важко переоцінити.

«Дехто припускає, що у світі не так вже й бракує пшениці. Вони думають, що російське виробництво збережеться. Але не обов’язково буде так. Більшість великих фермерських господарств, які експортують пшеницю з Росії, сильно залежать від імпортних ресурсів, які можуть бути недоступними. Навіть якщо у Росії відкриті порти, звідки судна можуть перевозити зерно, чи багато страхових компаній готові покрити їхні ризики? І подивіться на очікуване виробництво в Україні у 2022 році – воно низьке. Це змінює всю динаміку світових ринків, – коментує Херш. – Експорт з Балтійського моря надходить до Африки та Близького Сходу. Що станеться, коли продовольчих товарів не вистачатиме, а ціни в Африці та на Близькому Сході зростатимуть? Люди просто не зможуть дістати їжу, щоб вижити».

Крім того, експерт звертає увагу на подорожчання добрив, крупним виробником яких є Росія. Він зазначає, що ціни – астрономічні, майже вдвічі вищі ніж зазвичай, а роздрібні торговці не хочуть привозити дорогі добрива, бо не знають, чи зможуть продати їх цієї весни.

«Ціни на їжу досягли нових висот»

За даними Лени Сімет, старшого наукового співробітника Human Rights Watch, яка опікується питаннями бідності та нерівності, багато країн Східної, Західної, Середньої та Південної Африки імпортують пшеницю, добрива та рослинні олії саме з Росії та України. «Війна порушила торговельні потоки до Африки, підвищила і без того високі ціни на продукти у регіоні. Уряди та донори повинні забезпечити доступ до їжі в Африці, нарощуючи економічну допомогу та зусилля із соціального захисту. Інакше мільйони людей на африканському континенті можуть голодувати», – зазначила вона.

«До війни в Україні країни Східної, Західної, Середньої та Південної Африки, включаючи Анголу, Камерун, Кенію та Нігерію, вже стикалися зі стрімким зростанням цін на продукти харчування через екстремальні кліматичні та погодні явища, такі як повені, зсуви та посухи, а також пандемія Covid-19, яка порушила глобальні ланцюги поставок. Після російського вторгнення світові ціни на продукти харчування досягли нових висот», – каже Сімет.

Експертка також зауважила, що індекс Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об’єднаних Націй (FAO), що вимірює місячну динаміку міжнародних цін на кошик продовольчих товарів, з лютого по березень зріс на 12,%. Зараз він є найвищим з моменту створення показника в 1990-х роках.

«Зростання інфляції вплине на проміжні вибори у США»

Оскільки Україна та Росія є важливими постачальниками зернових культур, палива та сільськогосподарських продуктів, перебої, викликані війною, фактично піддають ризику голодної смерті 280 млн людей у всьому світі, вважає дослідник Африканського центру передового досвіду з досліджень нерівності Фабіо Андрес Діас Пабон. Він також звертає увагу на політичний аспект зростання інфляції. «Вона стане одним із провідних факторів, що визначать результат проміжних виборів у США (8 листопада 2022 року – «Главком»). Поглиблення кризи вартості життя було центральним моментом останніх виборів у Франції і допомогло лідерці ультраправих Марін Ле Пен наблизитися до президентства ближче, ніж будь-коли раніше. Потрясіння, пов'язані зі зростанням цін, вже спостерігалися в Перу, Індонезії, Пакистані та Шрі-Ланці», – зазначає він.

У найближчі місяці ситуація буде тільки погіршуватися. Забезпечення основними продуктами для країн буде ставати дедалі дорожчим, вважає експерт.

«Країни-виробники скорочують експорт зерна»

Колумніст The New York Times Пол Крагмен пише, що своїм вторгненням в Україну Путін поставив під удар тисячі людей, які і раніше ледве виживали через нестачу їжі.

«Чому так? Частково відповідь очевидна: Україна традиційно є великим експортером сільськогосподарської продукції, але це важко зробити, коли Росія бомбардує залізниці та блокує порти. Ба більше, Росія зупинила більшу частину свого експорту зерна, вочевидь, намагаючись утримати внутрішні ціни», – зауважує він і додає, що Казахстан наслідував приклад Росії і теж зупинив експорт.

На думку Крагмена, важливим є і фактор добрив. Він нагадує, що до війни Росія була найбільшим експортером у світі, але тепер вона призупинила експорт цієї продукції. «І не лише вона. Як показує новий аналіз Чада Боуна та Ілінь Ванга з Інституту міжнародної економіки Петерсона, Китай – ще один великий виробник добрив – минулого року припинив значну частину свого експорту, знову ж таки, очевидно, намагаючись утримати внутрішні ціни», – продовжує журналіст. За його словами, для сільського господарства в усьому світі, особливо на ринках, що розвиваються, як-от Бразилія, це створюватиме значні проблеми.

«До вторгнення Росії в Україну з’являлося все більше причин замислюватися про майбутнє глобалізації. Нам часто кажуть, що торгівля сприяє миру – це може бути правдою, а може і не бути. Одне можна сказати напевно: мир сприяє торгівлі. І оскільки світ стає дедалі більш небезпечним місцем, речі, які ми сприймаємо як належне, як-от глобальна торгівля продуктами харчування, можуть бути набагато вразливішими, ніж ми уявляємо», – резюмує він.

Наталія Сокирчук, «Главком»