Радник президента передбачає відновлення торгівлі з Росією продукцією машинобудування

В Україні відбувається падіння промислового виробництва. Це питання може вирішити машинобудування, адже його продукція з більш високою доданою вартістю. Мир на сході країни може бути тригером для активізації можливостей торгівлі України продукцією машинобудування з країнами, які належали до групи колишнього СРСР, у тому числі і з Російською Федерацією. Такі думки висловив радник президента України з економічних питань, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко в ефірі телеканалу Ukrife.TV.

«У нас була вкрай негативна минулорічна статистика щодо промислової політики – мінус 1,8%, тобто промисловість падала. Негативний тренд зберігся і в січні 2020 року, попередня статистика теж не дуже гарна. Я пов’язав би це з двома напрямками. З одного боку, немає достатнього рівня захисту наших промисловців. Якщо з «хіміками» це питання вирішується, то за багатьма іншими напрямками до сих пір це не вирішувалося», - каже Устенко.

Він інформує, що були активні дискусії в Офісі президента з цього питання.

«І наш торговельний представник Кабміну пан Качка отримав достатньо чіткі інструкції і чітко розуміє, що він повинен робити щодо захисту наших місцевих товаровиробників і яким чином можуть відстоюватися наші внутрішні інтереси, починаючи з подання додаткових позовів до Женеви в рамках ВТО, і закінчуючи організацією двосторонніх зустрічей. І тут пан Качка досить активний. Але це має стати системою, а не час від часу», - переконує Устенко.

На думку економіста, питання промислової політики вирішує машинобудування. Адже там продукція з більш високою доданою вартістю.

«Тут завдання більш ніж складне. Я маю на увазі поїздки президента на Харківський тракторний завод, його дискусію, яка велася щодо військово-промислового комплексу. Треба виходити з того, що ми – бідні, тому не спроможні купувати самі всю продукцію нашого ВПК. Частина цієї продукції, яка могла б випускатися, не випускається, а якби випускалася, то могла б продаватися на зовнішніх ринках. До останнього часу ми були великим експортером військової техніки. Так, можна сказати з приводу наших танків, які може, не дуже якісні і дорогі, але все одно на кожний товар є свій покупець, завжди це питання ціни. Тому тут можна було просунути наші інтереси. Проблема тільки в тому, що на таких специфічних ринках ти повинен йти у фарватері двох країн - або США, або Росія - щоб продавати цю продукцію. Але без політичних рішень, які передували б питанням економіки, рухатися по економіці буде вкрай важко», - зазначає Устенко..

Радник президента стверджує, що  є ціла низка програм, які залишаються в наших руках, які могли б стимулювати наш розвиток.

«Я вважаю, що у нас є можливість мультиплікувати ефекти по сільгоспмашинобудуванню. До останнього часу у нас була програма так званого «кешбеку» у машинобудівних підприємств, які випускали машинобудівну сільгоспродукцію. Наприклад, якщо ви купуєте у мене комбайн за 100 гривень, то держава вам віддає 10-20 гривень з кожної сотні, які ви витратили на купівлю мого комбайну. Це робить мене більш конкурентним на внутрішньому ринку. А вам дає можливість купувати не дорогий «Джон Дір», вартість якого  сотні тисяч доларів, а щось середнього бюджету», - каже Устенко.

Економіст вважає, що замирення з Росією дасть можливий розвиток для торгівлі продукцією машинобудування з пострадянським простором та РФ.

«Якщо ми рухаємося в бік миру по сходу, я передбачаю, що це може бути тригером для активізації можливостей нашої торгівлі, наприклад, для машинобудування з країнами, які належали до групи колишнього СРСР, у тому числі і з Російською Федерацією. Звичайно, ми не можемо повністю відновити ту торгівлю, яка була раніше. Шість років санкцій, під якими була Росія, зіграли з ними окрім злого жарту й позитивну роль – Росія займалася імпортозаміщенням. Частина нашої продукція припинила продаватися на територію РФ. Ми навряд чи зможемо її відновити. Тому що у них є своє внутрішнє виробництво», - переконаний радник президента..

Але Устенко звертає увагу на те, що у нас не втрачений весь машинобудівний сектор. «Світ великий – є Латинська Америка, котра може споживати нашу продукцію. Наприклад, свого часу були домовленості щодо космічної галузі машинобудування. Або з Бразилією, там теж є можливості», - підсумував економіст.

Як повідомляв «Главком», понад 60% імпорту з РФ становлять енергоносії. Хоча за останні п’ять років Україна половину імпорту переорієнтувала з Росії на інших постачальників. Це гарний результат, зважаючи на технологічну складність процесу. 

Принагідно нагадаємо, 20 лютого 2014 року відбулася збройна агресія Російської Федерації проти України. У статті 28 Воєнної доктрини України йдеться, «Україна вважатиме своїм воєнним противником іншу державу (коаліцію держав), дії якої (яких) кваліфікуються законами України або міжнародно-правовими актами як збройна агресія. На сьогодні воєнним противником Україна вважає Російську Федерацію».