У своїх оцінках економічні фахівці розійшлися
У новий рік Україна входить з дуже неоднозначним станом економіки. Опоненти Володимира Зеленського під час виборчої кампанії лякали, що при недосвідченому президентові курс долара злетить до небес, але такої міцної гривні, як на кінець 2019 року, не було вже давно. Наприкінці року українська грошова одиниця навіть очолила рейтинг найбільш зростаючих до долару валют у світі. Нацбанк рапортує про найкращий фінансовий стан за усі часи незалежності.
З іншого боку – економісти б’ють на сполох через будівництво піраміди облігацій внутрішньої позики, за підсумками року в бюджеті утворилась величезна діра, а промислове виробництво впало настільки глибоко, що для його підйому створюється спеціальний штаб. Прем’єр Олексій Гончарук вже зараз каже про плани перегляду прийнятого бюджету на 2020 рік. «Епоху бідності»
Наприкінці року «Главком» традиційно звернувся до експертів з проханням виокремити позитивні та негативні тенденції в українській економіці. У своїй оцінці 2019 року фахівці розійшлися.
«Ми знаходимося у відносно керованому руслі»
Олег Устенко
виконавчий директор Фонду Блейзера, радник президента, батько депутата від «Слуги народу» Олексія Устенко
Абсолютно очевидно, що ситуація з економікою розвивається в більш позитивному ключі, ніж очікували на початку цього року. Передбачалось і різке гальмування темпів економічного росту, частина прогнозів взагалі допускали падіння економіки, були загрозливі прогнози з приводу курсу, інфляції, дефіциту бюджету. Що стосується зовнішніх ризиків, то очікувалось різке уповільнення темпів світового економічного росту з активним падінням цін на всю сировинну групу продукції, на якій ми спеціалізуємось. Паралельно було чути тривожні меседжі щодо стану європейської економіки – очікувався більш ранній Breхit. Були й внутрішні ризики: основне, про що йшла мова, – входження країни в два піки політичного циклу, що могло вкрай негативно відбитись на макроекономічній ситуації. Зокрема, очікувалось різке уповільнення притоку інвестицій.
По факту ж українська економіка виросте більше, ніж на 3%, що само собою непогано. Те, що насторожує, – спад промислового виробництва, який, скоріш за все, буде більше, ніж 1%. Це вкрай погано, особливо на фоні росту сільського господарства – наша економіка, принаймні протягом цього року, набуває сировинний характер. Має бути чітка стратегія, аби не допустити деіндустріалізації країни.
Очевидно, добрим сигналом можна вважати сповільнення інфляції – скоріш за все, вона буде нижчою за прогнозовану. Також більш ніж на 20% нижче прогнозу курсовий параметр.
Рівень безробіття, скоріш за все, знаходитиметься в межах контрольованої норми – до 10%. А от ревальвація гривні та різке уповільнення темпів інфляції неминуче мали привести до проблем з бюджетом. Ревальвація разом зі світовою кон’юнктурою найбільш негативно відбилися на металургах – ціна на метали впала на 10-20% по окремих групах. З іншого боку, приплив інвестицій в $3 млрд в два рази більший, ніж очікувався (деякі експерти зауважують, що ріст інвестицій стався за рахунок спекулятивного капіталу – Ред). Тобто ми знаходимося у відносно керованому руслі.
«У фінансовому сенсі ситуація погіршується»
Володимир Лановий
президент Центру ринкових реформ, ексміністр економіки
Єдиний позитивний процес в економіці – зміцнення гривні – відбувається за рахунок штучних факторів та впливів, пов’язаних з запозиченням великих сум під великі відсотки. Державні облігації треба гасити, тому бюджет і зневоднений – в ньому не було заплановано такого збільшення запозичень. Нинішній дефіцит бюджету став результатом поганого планування – гроші йдуть не на те, на що були заплановані. Нацбанк дійсно зміцнює гривню, вилучає гривню з обігу, але спрямовує ці кошти собі на депозит, а потім виплачує відсотки за цим депозитом. Виходить, що НБУ стає комерційною установою, ніде в світі таке не практикується.
В інших напрямках ми, на жаль, не можемо констатувати впливів на економіку, які дали б позитивний ефект. Хоча певні заходи можна зробити протягом тижнів-місяців. Взяти ті ж тарифи на ЖКХ, які б’ють по кишенях українців і не дають можливості розширювати внутрішній ринок та накопичувати кошти в банках. Банківський сектор – це окрема хвороба. Ми дивуємось, чому падає промисловість, але банки її не кредитують. А виробнича галузь не може існувати без банківської підтримки. Комерційні банки не дивляться на кредитування виробництва, бо це ризики, а дивляться тільки на держоблігації. Через те у нас різко впали прямі іноземні інвестиції, бо вони не йдуть в країни, де іноземцям простіше вкладатись в державні цінні папери.
Наступного року буде погана бюджетна ситуація: пенсії вже практично заморожені на нинішньому рівні, оголошено, що не буде підвищення зарплат вчителям та лікарям. Це деморалізує всю обстановку в країні на фоні того, що чиновники вибивають собі все більше грошей. Так що поки нічого хорошого не бачу, в фінансовому сенсі ситуація погіршується.
«Не можу назвати сферу, де є успіх нової влади»
Василь Юрчишин
директор економічних програм Центру Разумкова
Цей рік, з моєї точки зору, завершується на не мажорній ноті – було більше розчарувань, надій і обіцянок, що не відбулись. Якщо ми згадаємо обіцяні 5–7% росту економіки щорічно, 50 млрд інвестицій, сприяння бізнесу і тому подібне, то результати важко назвати вдалими.
Падіння промисловості є однією з основних особливостей року. Причому темп падіння прискорюється і розмови про те, що воно може бути компенсоване торгівлею чи ще чимось, абсолютно не обґрунтовані. Без розвитку промисловості не може бути розвитку інших сфер.
Ще один фактор, який стосується всіх, – це призупинення росту заробітних плат, при цьому росте заборгованість з їх виплат, продовжується ріст цін. Хоча офіційно ріст цін достатньо низький, реально він вищий. І це попри те, що принаймні імпортні ціни рости не мали б. Але це якраз є свідченням того, що економічні агенти не мають впевненості в тому, що в основі валютних змін лежать фундаментальні фактори і це – всерйоз і надовго.
Півроку ми жили в стані виборів, а під вибори в країну заходять «гарячі» гроші, які підштовхували валютний курс. Також його штовхав безкінечний ріст ОВДП, в які вкладаються нерезиденти. Уряд разом з Нацбанком припустилися серйозної помилки, не почавши вчасно знижувати їхню високу доходність.
Наступний момент, який з цим пов'язаний і несе системні ризики, – різке погіршення рахунку поточних зовнішньоторгових операцій. Ріст дефіциту зовнішньої торгівлі продовжується і станом на кінець жовтня вже сягав 7–8% ВВП. А притоку прямих іноземних інвестицій нема. Покрити хоча б частково цей дефіцит вдається завдяки ресурсам заробітчан, але це не є те джерело, що може служити для фундаментальних основ зміни економіки. Росте й дефіцит держбюджету, оголошено, що будуть скорочуватись деякі виплати. Ці виплати, як правило, йшли в регіони, які суттєво не дорахуються ресурсів. А для регіонів це важливо, бо деякі роботи за контрактами оплачуються якраз наприкінці року.
Не можу назвати сферу, яку б можна було позитивно охарактеризувати як успіх нової влади. Економічний блок дуже вільно поводиться з окремими показниками статистики. Так, міністр економіки заявив, що ціни ростуть, бо ростуть заробітні плати. Але останні чотири місяці немає росту номінальних зарплат, навпаки – в жовтні зарплати були навіть нижчі, ніж влітку. Тим більше якщо є інфляція, то реальні доходи знижуються. Такого роду нестикувань багато.
«Ревальвація гривні – унікальна подія, але називати її великим успіхом не можна»
Андрій Блінов
координатор експертної платформи НБУ
Цей рік передбачався ризиковим через дві причини. Перша – піковий період виплат за держборгом і друга – фактичне перезавантаження всієї центральної влади. Але країна нову владу прийняла, є якась системна робота і в цьому плані ризики знизились.
З позитивів можна виділити те, що Мінфін суттєво налагодив координацію з Нацбанком, знизилась ставка доходності за українськими боргами і ми відійшли від божевільних 20% річних. Певне пришвидшення економічного росту я б пояснював збігом обставин, ніж якоюсь системною роботою. Воно відбулось завдяки хорошій кон’юнктурі для деяких галузей. В першій половині року промисловість росла достатньо жваво плюс не забуваймо про те, що ростуть заробітні плати, продовжуються активні перекази заробітчан. Все це призводить до достатньо хорошого рівня споживання. У другій половині року з серпня різко погіршилась кон’юнктура для металургів, що потягнуло за собою і машинобудування. А через теплу зиму в нашій частині північної півкулі ще й енергетика працює на мінімумах по всій Європі. Але ми збираємо третій рік поспіль рекордний врожай, відповідно є рекордний експорт і це підтримує ріст ВВП на рівні не менш, ніж 3%. Інтрига року – чи досягнемо 4%. За результатами цього року буде визначатись обсяг виплат по реструктурованому боргу Яценюка-Яресько.
Входження інфляції в обіцяний Нацбанком коридор «5 плюс мінус 1%» – дуже важливий момент в середньостроковій перспективі. Якщо вдасться втримати цю фінансову стабільність, то величезна кількість людей припинить бігти від національної валюти і буде зберігати гроші в банках в гривні, яка приносить сьогодні більший дохід, ніж валюта.
Ревальвація гривні – безумовно, унікальна подія в українській історії, але називати її чиїмось великим успіхом не можна. Це – наслідок тих факторів, про які ми казали. Вже давно не закривались банки, більш того, прийняте законодавство про «спліт».
З наступного року почнеться наведення порядку – від цього виграють і споживачі фінансових послуг, і фінансовий ринок в цілому. Зменшується частка «поганих боргів», але все ж Фонд гарантування вкладів отримує низькі обсяги виручки від реалізації майна банків-банкрутів.
Цього року була запущений процес відкриття повноцінного ринку землі. Добре, що в свідомості громадян пішла дискусія і при цьому відбувається роздвоєння особистості. З одного боку, вони не хочуть продажу землі як народної власності, але коли це стосується вже особистої кишені, то притримуються іншої думки. В принципі, це один з нормальних аспектів подальшого сприйняття капіталізму та ринкової економіки. Жити в умовах подвійної та навіть потрійної моралі вкрай важко, насамперед, інвесторам.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0