У формулі «Роттердам+» головне - не ціна, а сама наявність вугілля - Сапєгін

Формула ціноутворення на вугілля для виробництва електроенергії, відома як «Роттердам+», - це проміжне рішення між відсутністю ринку і ринковими механізмами ціноутворення. При цьому в 2016-2017 роках вона була вигідною для українського споживача, оскільки базова європейська ціна на вугілля була нижчою, ніж ціна на внутрішньому ринку.

Про це в ефірі телеканалу «NewsOne» заявив директор Науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапєгін.

Експерт зазначив, що до впровадження формули в Україні ринкові механізми ціноутворення на ринку вугілля не працювали.

«Коли немає ринку, це (формула - ред.) єдиний механізм, який може визначати ціну. І, до речі, він прозорий, цей механізм. Тому що в основу формули закладені європейські котирування агентств, які відомі і майже прозорі. Ця формула дозволяла побачити, якою буде ціна на вугілля, і підприємствам інвестувати у свій розвиток і планувати свою діяльність», - підкреслив Сапєгін.

За його словами, формула буде працювати до повноцінного впровадження біржових механізмів на ринку вугілля.

«Як тільки запрацюють у нас біржові механізми ціноутворення, як тільки у нас запрацює ринок, то формула відійде сама собою. Тобто, формула - це перехідний механізм між відсутністю ринку і звичайними ринковими механізмами ціноутворення», - зазначив він.

Сапєгін вважає появу формули необхідною для роботи економіки.

«У формулі «Роттердам+» альтернатива не в тому, платити чи не платити, і скільки платити, а в тому, буде вугілля, чи не буде при тому чи іншому ціноутворенні. Тому що коли цю формулу брали, видобуток власного вугілля в Україні скоротився майже вдвічі. І тому стояло питання, як зробити так, щоб Україна була з балансом вугілля, щоб було тепло і щоб була електрична енергія», - зазначив експерт.

«В Україні внутрішнє ціноутворення відсутнє. Коли немає ринку, ні до чого прив'язуватися. Той механізм, який був, «витрати плюс», якраз ніс ту корупційну складову, коли в Міненерго ходоки валізами несли свої, скажімо, аргументи для того, щоб формувати ту чи іншу ціну. А собівартість на різних шахтах становить від кількох сот гривень за тонну вугілля до майже 10 000 гривень за тонну», - додав аналітик.

За його словами, усереднення по формулі з прив'язкою до європейських котирувань вигідно українському споживачеві на зростаючому ринку.

«У цей період, 2016-2017 рік, якраз світові ринки росли. Виходило так, що український ринок, український споживач вугілля отримував ціни після усереднення європейськими цінами, які були нижчі, ніж поточні. Тобто, ця формула була дуже виграшна для українського споживача і української економіки», - підкреслив Сапєгін.

Він очікує, що вже найближчим часом в Україні запрацює ринок електричної енергії і ринок вугілля.

«Але тут, на жаль, ми не можемо прогнозувати, як буде працювати наш регулятор. Тому що у нас немає зараз кворуму в регуляторі, НКРЕКП. Я думаю, що це зараз не головне питання для прогнозів», - резюмував він.

Як повідомлялося, в березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації обчислюється за формулою «вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну». На цій підставі формула отримала назву «Роттердам+».