Урожай у коморі, але не в бюджеті. Чому влада боїться розкуркулити агробаронів?

У цьому році аграріям пощастило двічі: з погодою та лобістами. Минулорічні проблеми з посухою не повторилися, урожай буде рекордним. З «ресурсного» законопроєкту №5600 прибрали всі позиції, які могли реально зменшити надприбутки. Та й державних дотацій в бюджеті на 2022 рік передбачено достатньо.

За даними Державної служби статистики, в Україні дві базові експортні галузі – агропром та гірничо-металургійний комплекс. Але бюджет наповнює тільки одна з них. Так, за даними сервісу «Укрінформ» «Податкова карта», сільгосппідприємства за I півріччя 2021 року заплатили 0,39 млрд грн податку на прибуток. Таким чином, у сплаті податку на прибуток частка АПК – всього 0,6%. При цьому частка сільгоспсектору в ВВП – 13%. А в експорті – цілих 45%.

Водночас видобувна промисловість заплатила за I півріччя 13,36 млрд грн податку на прибуток. Її частка в ВВП вдвічі менша – 6%. Зате в податку на прибуток незрівнянно більша – 20%. Частка фінансово-страхового сектора у ВВП – 3%, в сплаті податку на прибуток – 9,2%. Словом, лідери сільськогосподарської галузі велику аграрну державу своїми податками не балують.

Високий показник збору зернових – на площі 10,2 млн га намолочено 44,8 млн т зерна – це наслідок унікальної моделі господарювання, яка виникла в Україні в останні 20 років. Великі агрохолдинги отримали можливість сконцентрувати безпрецедентно величезні площі землі. У Європі нічого подібного немає: посперечатися з нашими можуть тільки землевласники далекої та пустельної Австралії.

Наприклад, найбільшим земельним банком у США вважаються володіння династії Малоун площею 890 тис. га. Але, по-перше, крім орних земель, на цій площі ліси та степи для випасу худоби. А по-друге, інші американські агровиробники значно відстають від Малоун в плані контрольованої площі землі.

В Україні ж, за даними бази «Латифундист», тільки у «Кернел» 510 тис. га якісних чорноземних сільгоспземель . За ним йдуть такі агрохолдинги, як «Укрлендфармінг» – 475 тис. га, і «Миронівський хлібопродукт» – 370 тис. га. При цьому Україна займає територію в 603 628 км², а США - в 9 834 000 км². Як то кажуть, відчуйте різницю.

У парламенті є «аграрна» група депутатів «Довіра», яка орієнтується на співвласника агрохолдингу «Кернел» Андрія Веревського. Вона голосує в унісон з монобільшістю

Величезна площа сконцентрованої землі різко підвищує рентабельність вирощування зернових. До того ж, в агросекторі близько третини працівників, за даними служби Держстату, трудяться «в тіні». Це додає до загальної фіскальної картині унікальну економію на Єдиний соціальний внесок, якої немає в жодній іншій галузі народного господарства.

Втім, ЄСВ – дрібниці в порівнянні з тим, що всі прибуткові структури великих агрохолдингів оформлені на четвертій групі єдиного податку. Що це означає? Що вони звільнені від податку на прибуток. Хоча прибутки у них досить значні.

Наприклад, той же «Кернел» займає скромне 147-ме місце за сумою сплачених податків, незважаючи на прибуток в $400 млн за перше півріччя. А «Миронівський хлібопродукт» оголошує суму фіскальних платежів за... три роки. І додає туди ПДВ, який сплачують споживачі «Нашої ряби». Експерти пояснюють: це маніпуляція, покликана відвернути увагу від системи, яка дає нічим невиправдані податкові пільги агрохолдингам.

З огляду на рекордні прибутки агрохолдингів у 2020-2021 році, дивно, що їх обійшли увагою автори законопроєкту №5600, яким підвищили податки для всіх, хто багато заробляє. Але насправді, цьому є одне просте пояснення: у впливових аграріїв є свої люди у потрібних місцях.

Наприклад, в Міністерстві фінансів на сторожі інтересів великих аграріїв стоїть заступник міністра Світлана Воробей, яка, до слова, займалася розробкою «податкового» проєкту. В її об'ємному «портофоліо» – робота помічником депутата від «Слуги народу» Мар'яна Заблоцького, який до приходу в парламент був лідером «Української аграрної асоціації» і продовжує тримати марку головного лобіста аграріїв (а за сумісництвом – ще й виробників тютюнових виробів).

У самої Воробей у радниках Ольга Богданова – заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. Також Воробей частий гість престижних івентів, оплачених лобістськими аграрними асоціаціями.

Саме тому, пояснюють експерти, навіть ті кілька невеликих жорсткостей щодо АПК, які були в початковому проєкті №5600, зусиллями Світлани Воробей були вилучені при підготовці до розгляду проєкту у другому читанні.

Зокрема, виключили пункт, згідно з яким було передбачено, що податкові коригування для зменшення нарахованого ПДВ і відшкодування ПДВ при експорті сільгосппродукції (а також тютюнових виробів) можуть здійснюватися тільки за умови повної оплати за товар. Таким чином, агрохолдинги отримали карт-бланш: вони можуть продавати продукцію своїм офшорам, залишати виручку за кордоном, але при цьому відшкодування експортного ПДВ з держбюджету отримувати в повному обсязі.

Також виключили заплановане дворазове підвищення єдиного податку для четвертої групи. Потрібно розуміти: до четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільгоспвиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва дорівнює або перевищує 75%. А це великі агрохолдинги, які звітують про мільярдні прибутки.

Сума податку розраховується, виходячи з площі землі, які в роботі у великих агрохолдингів, помноженої на нормативну оцінку 1 га. Виходить, що йдеться про суто символічні суми на тлі надприбутків латифундистів. Але навіть цю символічну суму не збільшили.

Зате в законопроєкті зберегли норму, яка утискає дрібних фермерів-птахівників. Згідно з нею їх виключили з числа четвертої групи платників єдиного податку. Це значно підвищить податкове навантаження для них, і підвищить ціну на м'ясо птиці. А це – продукт, який займає вагоме місце в раціоні українців.

Важко зрозуміти причину такого вибіркового підходу. Зацікавлена група «пташників» або не зацікавила впливових лобістів, або їх просто призначили сакральною жертвою, щоб показати: агровиробників теж обмежують.

У будь-якому випадку, парадокс зберігається: великі агрохолдинги з доходами в мільярди доларів і прибутками в сотні мільйонів доларів можуть бути на четвертій групі єдиного податку. А дрібні фермери-птахівники – не можуть.

Взагалі, якщо придивлятися до законопроєкту №5600, то на тлі загального фіскального посилювання, великі агрохолдинги виявляються в найбільш виграшному становищі. Навіть у порівнянні з дрібними фермерськими господарствами.

Це розуміють всі фахівці. Навіть головний лобіст проєкту №5600, голова комітету з фінансів, податків та митної політики Данило Гетманцев заявив у своєму інтерв'ю про несправедливий «перекіс» в оподаткуванні на користь аграріїв. Тут виникає цікаве запитання: якщо він про це знає, чому не намагається боротися з неоподаткованими надприбутками агрохолдингів? Гетманцев ж, за його власними словами, всією душею за бюджет. А тут буквально під ногами гроші, якими можна погасити весь дефіцит держбюджету...

Загальновідомо, що у Верховній Раді є «аграрна» група депутатів «Довіра», яка орієнтуються на співвласника агрохолдингу «Кернел» Андрія Веревського. Кількох депутатів пов'язують з власником «Миронівського хлібопродукту» Юрієм Косюком.

Кілька великих аграріїв входять у «За майбутнє» – в тому числі Сергій Лабазюк з Хмельниччини, почесний президент агрохолдингу Vitagro, що входить в топ-100 найбагатших українців у 2021 році за версією журналу Forbes. Його дружина Віолетта – голова Хмельницької облради.

«За майбутнє» та «Довіра» старанно виконують свій обов'язок перед владою і дають голоси за потрібні законопроєкти. Наприклад, дисципліновано, в повному складі вони підтримали законопроєкт №5599 (закон про олігархів). Напевно, розуміли, що в наступному за порядковим номером законі їх чекає солідна винагорода?

Нещодавно ж Лабазюк заявив: 4,4 млрд державних дотацій, які передбачені в держбюджеті-2021 і з яких левову частку отримують великі агрохолдинги, – це мало. Оптимальною державною підтримкою він вважає суму, рівну 1% від ВВП. А це, на секундочку, – 53,7 млрд грн.

Аграрний комітет, в свою чергу, теж активно наполягає на збільшенні коштів на програми для аграріїв, якими переважно користуються великі холдинги, до 11,1 млрд грн. Цікаво, що ця новина з'явилася на профільних ресурсах слідом за радісним повідомленням про рекордний урожай зернових, який принесе такі ж рекордні прибутки. Але фіскальна недоторканність агробаронів, схоже, продовжитися і в майбутньому році.