Відкладена турбулентність. Коли «вибухнуть» ціни на бензин

інтерв'ю
Ситуація на ринку пального нагадує затишшя перед бурею - Відкладена турбулентність. Коли «вибухнуть» ціни на бензин
Ситуація на ринку пального нагадує затишшя перед бурею
фото з відкритих джерел

Мозирський НПЗ зупиниться на ремонт, з «Роснафти» поставки пального припинені 2 місяці тому

Після запровадженого з 15 травня державного регулювання цін на нафтопродукти на ринку настав повний штиль. Всі АЗС працюють, палива вдосталь, ринок демонструє показну стабільність. Як і було передбачено урядовою постановою, ціна ходового бензину А-95 не перевищує 30,22 грн, дизельного палива – 27,89 грн за літр.

Правда, спочатку вибухнули протестом АЗС, які продають більш дорогий преміальний бензин – його пропонують на автозаправних станціях для автомобілів преміум сегменту за вищою ціною, ніж «соціально значуще» пальне – це бензин марок А-92 та А-95, а також дизпаливо.

Але уряд миттєво прореагував на заяву автозаправних мереж WOG, ОККО та Socar, які вирішили через постанову уряду припинити реалізацію преміального пального. Наступного дня, тобто 16 травня, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства роз’яснило у Фейсбуці, що урядова постанова не стосується «брендового преміального» пального з покращеними показниками якості, а лише того, яке визначене «як соціально значуще», тобто бензину марок А-92 та А-95 і дизпалива.

Але радіти зарано. Ситуація на ринку пального нагадує затишшя перед бурею. Вона, кажуть експерти, почнеться наприкінці травня і продовжиться у червні. Відомо, що Україна на 80% залежить від імпорту нафтопродуктів – бензину, дизельного пального та скрапленого газу, тому ціна в Україні повністю залежить від котирувань на світовому ринку. За прогнозами експертів, різке скорочення постачання дизельного палива і скрапленого газу з Росії та Білорусі призведе до зростання вартості пального в Україні. Адже потрібно буде знайти альтернативні джерела постачання – дефіцит ринку зросте до 40% від загального обсягу споживання. А запроваджене урядом державне регулювання націнок на паливо може призвести до зупинки АЗС.

А ще погіршує ситуацію тіньовий сектор. Деякі мережі АЗС торгують фальсифікатом, вдаються до схем з ухиляння від сплати податків. В результаті держава не отримує майже 20 мільярдів гривень податків, здебільшого це ПДВ та акцизи; споживач заправляє неякісне, ще й до того небезпечне для здоров’я та екології пальне. Через таку «конкуренцію» втрачає свої вигоди сумлінний бізнес.

«Главком» звернувся до експерта ринку Сергія Куюна з проханням розповісти про нинішню ситуацію на ринку, а також про найближчі перспективи і проблеми, які його спіткають.


Сергій Куюн: Ринок в Україні унікальний – ніде немає такої конкуренції! (фото: enkorr.ua)
Сергій Куюн: Ринок в Україні унікальний – ніде немає такої конкуренції! (фото: enkorr.ua)

Уряд через Фейсбук прореагував на припинення реалізації на АЗС преміального пального. Чи не суперечить це ухваленій урядом постанові?

Уряд роз'яснив, що фірмові марки пального не підпадають під регулювання, тобто встановлена надбавка на ціну діє лише на базові марки палива. З постанови випливає, що під регулювання підпадають всі бензини та дизпальне, тому деякі мережі взяли паузу, щоб розібратися та перестрахуватися. Зараз усі мережі поновили продаж всього асортименту.

Яка зараз ситуація на АЗС по всій Україні?

Всі працюють, але ситуація дуже напружена. Ніхто не може зрозуміти, чим була зумовлена така реакція уряду, а точніше Офісу президента, який курує це питання. Звинувачення у начебто необґрунтованому підвищенні цін не витримують ніякої критики, в цьому році на ринку все відбувається синхронно зі світовим ринком. Фактично це підтверджує сам уряд! Дивіться: ми провели ретроспективний аналіз, тобто змоделювали ситуацію, що державне регулювання нібито ввели ще з 1 січня, і порівняли розраховані цифри (ціни на пальне – «Главком») з фактичними, то виявили, що 86% АЗС взагалі торгували дешевше (порівняно з встановленою урядом ціною – «Главком»). Тобто невдоволення уряду стосується однієї АЗС із десяти. Тому вважаю, що це виключно популістське рішення, яких багато останнім часом.

Ринок в Україні унікальний – ніде немає такої конкуренції! Подивіться на діапазон цін, споживач може обирати якість та сервіс. Щоправда, цей діапазон свідчить й про основну проблему ринку – дуже великий нелегальний сегмент. Понад 50% заправок має всі ознаки використання схем з торгівлею або фальсифікатом, або з використання якихось податкових махінацій.

Як ми це встановлюємо? Ми аналізуємо вартість дешевого палива, тобто розкладаємо її на складові частини: закупівельна вартість, податки, витрати тощо. В результаті бачимо, що за умови постачання заводського пального, 50% ринку вже 9 місяців вело б торгівлю бензином собі у збиток. Але при цьому компанії розвиваються, відкривають нові станції. Звідки гроші? Відповідь одна – фальсифікат й схема. І ось цю проблему дійсно треба вирішувати. Але замість удару по нелегалам влада вдарила по найбільшим платникам податків у цій галузі, що, зокрема, й робить ії ціновий рівень на пальне найвищим. Як це можна коментувати?

Логіка урядовців така: якщо БРСМ та їм подібні мережі продають по 25 грн, чому інші продають по 30 грн за літр пального? Але ж в куточку споживача на БРСМ висять паспорти на бензин А-95, видані нікому невідомим виробником, що володіє міні НПЗ в Гадячі та змішує бензин на нафтобазах. Якої якості той бензин, чи сплачені з нього акцизи? А акциз – це 7 гривень на літрі, а ПДВ – це 5 грн. Відчуваєте, яку перевагу може мати тіньовий виробник бензину? То як з ним конкурувати компаніям, які працюють легально?

Те ж саме з чеками. На БРСМ купуєш пальне за готівку, тобі дають чек з якоюсь позначкою «К», хоча закон передбачає чітке позначення способу оплати. Це ознака того, що ваш кеш не буде облікований, а продане вам пальне документально оформлять як поставку якомусь підприємству, яке таким чином збільшить витрати та зменшить базу оподаткування. Ця послуга коштує грошей й приносить АЗС більше 3 грн на літрі. Тому такі станції можуть торгувати взагалі без націнки, заробляючи на таких махінаціях. Тому ми й бачимо збитковість багатьох станцій, які продають пальне за собівартістю.

Уряд начебто чує, але поки не зробив відчутних кроків. Завжди легше регулювати «білий» сегмент ринку, тому що там зрозуміло з ким говорити. А боротьба з тінню дуже складний та витратний процес. Але воно того вартує: держава отримає величезні податкові надходження та ринок, який буде стабільним та прогнозованим.

Які прогнози на майбутнє, чи завжди буде вдосталь палива на ринку?

Поки що пальне буде, нічого з ринку не зникне. Але у червні можуть бути проблеми із забезпеченням ресурсом через те, що зупиняється на ремонт Мозирський нафтопереробний завод в Білорусі. Крім того, вже 2 місяці немає поставок пального з Росії, адже наприкінці березня оператор «Роснафти» компанія Proton Energy припинила постачання через закриття заправок Glusco, якими вона володіє. Через Proton Energy паливом забезпечувалося 22% українського ринку.

В червні ринку потрібно буде забезпечити з альтернативних джерел більше 40% від загального обсягу споживання в Україні. Це дуже багато, важко це реалізувати, але головне, що трейдери цю проблему бачать й діють. Ми сигналізували про проблему на початку квітня й бачимо, що на травень ринок вже був готовий. Сподіваюсь, пройдемо й червень, хоча гадаю, що уникнути певної турбулентності буде важко. Особливо за умови запровадження державного регулювання ціна на АЗС, адже ціна закупівлі пального може піднятися, а роздріб не матиме змоги це замортизувати (тобто, покрити витрати – «Главком»).

Загалом імпорт нафтопродуктів забезпечує 80% українського ринку. В місяць Україна споживає 900 тисяч тон нафтопродуктів – бензину, дизпалива та скрапленого газу.

Коли в 2005 році прем`єр Юлія Тимошенко запровадила державне регулювання цін, виникли черги на АЗС, а пізніше бензин взагалі зник. Чим відрізняється нинішнє регулювання від ситуації в 2005 році?

Тоді в 2005 році просто взяли і встановили низьку граничну ціну на пальне. Тому мережі просто познімали нафтопродукти з вільного продажу.

Запроваджене нині регулювання відрізняється від 2005 року. Адже тепер ціна розрахована відносно цін на світовому ринку. Уряд щодекади буде визначати світові котирування і потім додавати цю розрахункову маржу. Тобто ціна все ж таки прив`язана до ринку, тому це страхує від того, що пальне буде пропадати з продажу.

Але така формула теж не повністю враховує ринкові реалії, тому реалізація бензину у кращому випадку буде безприбуткова, а в мережах дискаунтерів принесе чистий мінус. По дизпальному ситуація краща, але цього не достатньо для повноцінної економіки станцій. Це створює ризики того, що при різких ринкових коливаннях ринок може зазнати серйозної дестабілізації.

Торгова націнка до середньої ціни дизельного палива має не перевищувати 7 гривень за літр (з ПДВ), бензину – не більше 5 грн за літр (з ПДВ). В результаті середня ціна бензинів на травень становитиме 30,22 грн, дизельного палива – 27,89 грн за літр.

Наталка Прудка, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Відкладена турбулентність. Коли «вибухнуть» ціни на бензин