Експерт з етикету Наталія Адаменко: Цілуватися привселюдно неприпустимо для політиків

Державний і політичний діяч не повинен бути модним, як люди на сторінках модного журналу. Його одяг має бути строгим, а манери – як в англійських джентльменів. Ділова людина, якою є політик, не має бути на публіці сумною, натомість посміхатися потрібно, тримаючи жорстко верхню губу, не демонструючи голлівудської посмішки. В той же час цілуватися привселюдно з колегами неприпустимо.

Однак українські високопосадовці повсякчас і повсюди нехтують цими правилами етикету, не дотримуються дрес-коду. Високопоставлені чиновники не вміють знайомитися, правильно вітатися, вдягатися і поводитися так, як належить за статусом.

Таку думку висловила експерт з етикету і дипломатичному протоколу Наталія Адаменко. В інтерв’ю «Главкому» вона розповіла, чому камуфляж на депутатах – це неправильно, хто з політиків найдосконаліший у своїй манері одягатись, а також про те, чи відповідає фотосесія в можному глянці правилам поведінки першої леді.

Верховна Рада VIII скликання виглядає дуже строкато. Те, що навіть на перше засідання новообрані парламентарі з’явилися хто у чому є наслідком різної освіти чи бажанням виділитись тим, що проігнорував дрес-коду?

Це строката Рада і в прямому, і у переносному смислі. Хто в гламур, хто в патріотизм, хто в камуфляж. Одягнені усі абияк: і дуже молоді, і літні. Як в кожній життєвій ситуації, у цьому є як позитиви, так і негативи… Але я консерватор. На мою думку, якісь новації запроваджувати, експерименти робити в той момент, коли країна бідує, не час. Коли я це кажу, маю на увазі залучення до участі в управлінні державою людей без вищої освіти. Я розумію, що навіть декотрі з тих, що закінчили вуз також небагато чого звідти винесли, але вже якось прийнято вважати, що вища освіта потрібна. У Верховній Раді завжди повинні бути професіонали. А в нашій ситуації це повинно бути як ніколи важливо. Я не сумніваюся в професіоналізмі людей, які прийшли з АТО, але вони професіонали там (на війні). Чесно вам скажу, я не розумію, яку роль вони гратимуть в парламенті. Це не той час, коли до себе слід приковувати увагу в такий спосіб…

Нові політики, одягаючи камуфляж, якраз розраховують на увагу виборця, адже в іншому одязі вони просто розчинилися б і нічим іншим особливо не виділялись. Де проходить кордон між тим, щоб задовольнити потребу в увазі до себе і дотриманням дрес-коду?

Для мене це не питання привабливості. Сама привабливість у цьому випадку не є важливою. Це не той випадок, коли потрібно звертати на себе увагу і приваблювати електорат. Діями, а не камуфляжем! Потрібно говорити з позиції миру, а не війни, тим паче політикам. Тому що камуфляжна форма – це війна. Я не думаю, що депутати одягають камуфляж для того, щоб догодити виборцям. Хто за війну, скажіть мені будь-ласка? За великим рахунком усі хочуть, щоб її не було. Інше питання – чим вона закінчиться.

Чому так одяглися? Це не несмак, а нерозуміння того, як потрібно, як має бути. Ніхто ж не розповість такому депутату про те, як потрыбно вдягатися. По-перше – це Верховна Рада, а не АТО, по-друге, якщо ти хочеш до себе привабити людей, і ти знаєш, що вони тебе підтримали тільки тому, що ти з АТО, то навпаки, одягни світський костюм. Скажи, що я все робитиму задля того, щоб був мир, а не для того, щоб продовжувати війну.

Новообраний депутат парламенту Олена Кошелєва з Радикальної партії з’явилася у Раді в норковій шубі і з iPhone золотого кольору. Що це означає на мові етикету?

Я не хочу її ображати. Але ця людина не розуміє, що цим вона відверне від себе навіть тих, хто за неї голосував. Люди хлібом не наїдаються, пенсіонери не можуть собі ліки купити, а вона продемонструвала свій статок. Навіщо? Цим вона сказала: я отримала те, що хотіла, я стала депутатом, мала я всіх вас на увазі. Я буду тепер сюди ходити, як в салон, як на якийсь світський захід і це для мене не праця, а можливість продемонструвати те, що у мене є, в тому числі з одягу. Не знаю, що й додати, вона сама собі гірше робить.

Чи переймаються нинішні депутати правилами етикету, знанням гарних манер і дрес-кодом, чи звертаються за консультаціями?

До мене ніхто не звертається, не чула, щоб і до колег зверталися.

Це означає, що в суспільстві і навіть у політикумі немає запиту на гарні манери?

Це не питання запиту суспільства. Тому що суспільство, до речі, дуже активно реагує на правила поведінки. Ви не уявляєте, скільки запрошень я отримую зі шкіл і університетів з проханням прочитати лекцію…

А деякі з політиків переконані, що вони роблять все правильно, якщо їм ніхто не робить зауваження.

Хто з політиків найбільш відповідально ставиться до правил етикету і дотримується дрес-коду?

…Дуже елегантно виглядає, маю на увазі одяг, як не дивно, Олег Ляшко. Чому я кажу, що на диво? Та тому, що його манери і його поведінку мені хотілося би причесати, навчити його бути стриманим. А так, хоч картину пиши з нього. Подобається також, як одягнений Арсеній Яценюк, мені подобається як завжди виглядав, хоч він уже не в Раді, Сергій Тігіпко. Серед жінок… Ви знаєте, якраз не помічала когось, що б можна було виділити.

Ляшко, до речі, свою поведінку може виправдати тим, що саме його манера, а не доладні костюм та краватка, подобається виборцю. Для чого ж тоді змінювати імідж і поводитися згідно з етикетом, якщо скандальність - головна фішка цього політика?

Він не має права перебивати людину, тим більше якщо вона старша за нього за віком. А це було на політичних ток-шоу. Не перебивай, дочекайся, допоки людина завершить думку. Не кричи, тебе і так почують. От це від мене йому поради. На мій погляд, якби він дотримувався правил етикету, то став би ще більш привабливим. У мене був такий випадок: в одному кафе ми разів п’ять за місяць натрапляли одне на одного. Я до нього підійшла і протягнула до нього руку. Як він чемно зі мною повівся! Він встав, нахилився до моєї руки. Тобто, я хочу сказати, що це вихована людина, у ньому це є, він завжди дуже охайний.

Пам’ятаєте, у Верховній Раді минулого скликання депутат Юрій Мірошниченко прямо у сесійній залі їв на своєму робочому місці чи то борщ, чи пив компот. Як би ви оцінили таку поведінку?

Це невихованість і відсутність культури. От такий я простий, не дивлячись на те, що я депутат. А що в цьому хорошого, скажіть мені, будь ласка?

Хтось взагалі мав би виступити з ініціативою навчити нових, молодих депутатів правилам поведінки, пояснити особливості дрес-коду?

Не потрібно нав’язувати їм ці правила, потрібно запропонувати. Хтось має запропонувати лекцію щодо правил етикету і протоколу. Не знаю, хто це має бути. Є, наприклад, Адміністрація президента… Можна запропонувати з цього приводу курс лекцій, там небагато потрібно, 2-3 лекції для тих, хто забажає. Я вас запевняю, що козак Гаврилюк сам першим і прийде на ці лекції. Він розумна людина, повинен відчувати, чого йому не вистачає.

Всі пам’ятають Віктора Ющенка, який постійно поправляв рукава, Віктор Янукович завжди був у бездоганному строгому костюмі. Нині президент Порошенко виходить на люди у костюмі, який здається більшим за необхідний розмір. Про що це говорить?

Це означає, що він не «суворий ведмідь», а скоріше «плюшевий мішка».

Це хороша чи погана характеристика?

Його зовнішній вигляд говорить про те, що він або добра людина, або це означає його заклопотаність, що йому не до цього (до одягу). Хоча прийде час, повірте мені, він виглядатиме зовсім по-іншому.

Наприкінці червня дружина президента Марина Порошенко влаштувала фотосесію для міжнародного жіночого глянцю. Локацією було обрано славнозвісний Будинок з химерами. Чи не перейшла межу скромності перша леді, погодившись на таку пропозицію журналу?

Може вона це зробила для того, щоб показати, що нарешті в Україні з’явилася перша леді. І що ця перша леді дуже красива, дуже розумна, дуже професійна. Вона – мати і приваблива жінка. Ось що це означає. Радійте, у вас з’явилася красива перша леді. Якщо би вона потім займалася фотосесіями весь час, тоді ми могли б це коментувати по-іншому. А так – вона вперше показала себе.