Адвокат Віталій Коломієць: Пане Аваков, хто першим посіяв зерно брехні?
«Стерненка ув’язнили, щоб потихеньку забували про справу Ріфмастера»
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков дав два великих компліментарних інтерв’ю – телеканалу «1+1» та журналісту Дмитру Гордону. Серед іншого урядовець прокоментував перебіг скандальних справ про вбивство журналіста Павла Шеремета, у якій судять добровольців, та щодо одеського активіста Сергія Стерненка.
Міністр висловив думку, що підозри у вчиненні замаху на Шеремета музикантом Андрієм Антоненком (Ріфмастером), дитячим хірургом Юлією Кузьменко та військовою медсестрою Яною Дугарь мають не надумані, а реальні, вагомі підстави, а Стерненко – не такий білий і пухнастий, яким його уявляють активісти, що виходять на вулиці на його захист.
На заяви Авакова негайно відреагували адвокати підозрюваних, громадські діячі, медійники. Приміром, журналіст Богдан Буткевич резюмував слова міністра так: «Авакову насрати на нас і нашу думку – адже він себе уявляє «патріотом-державником», який на віки. І що йому ці наші «мишачі двіжі».
Обурені адвокати обвинувачених ще менше стримувались у висловлюваннях. Один із захисників Антоненка відверто назвав усі аргіменти Авакова «дзюренням в очі народу», правник звертає увагу: коментуючи справу, міністр назвав Антоненка «этот самый».
Детальніше про нестиковки у «справі Шеремета», які не помічає Аваков, а також про маловідому справу Стерненка щодо наркотиків в інтерв’ю «Главкому» розказав Віталій Коломієць, адвокат, який волею долі захищає і Яну Дугарь, і Сергія Стерненка.
Арсен Аваков наполягає, що у справі про вбивство Шеремета не так вже і багато білих плям. Як адвокати розцінюють такі слова?
Єдина нестиковка в цій справі – це те, що її розслідує Нацполіція, очевидно, під керівництвом самого Авакова. Нагадаю, що у травні минулого року прокуратура змінила підозру – нібито Павла Шеремета було вбито з метою провокації масових заворушень, терористичних актів і так далі. Якщо прокуратура змінює підозру, хай би змінила і орган досудового розслідування, який мав би бути за підслідністю.
Найбільша біда для нашої країни, що слідство стало політичним інструментом. З одного боку, ми маємо фальсифікації, з іншого – кричущу недбалість у проведенні цього слідства: знищення доказів, які у 2016 році повинні були і могли бути зафіксовані, належним чином задокументовані і збережені. Адже у 2016 році на місце події (вибуху автівки Шеремета) приїхала пожежна команда, загасила, змила все, що там було всередині. Оці змиви ніхто належним чином не зібрав, до них повернулися аж через декілька днів і зібрали якесь сміття навколо цього місця. Яке вони сміття зібрали, яке воно має відношення до справи – нам незрозуміло. У суді прокурор не зміг відповісти на це питання.
Зауважте: людина, яка, за версією слідства, натиснула на детонатор вранці 20 липня 2016 року, за силуетом схожа на жінку, але точно не Юлія Кузьменко, була відстежена до моменту, яка вона заходить до метрополітену. І слідчі впродовж двох тижнів (а саме стільки зберігається в архіві відео з камер у метро) не звернулися до відділу безпеки цієї станції метрополітену, щоби вилучити це відео. Документи, які є у нас, свідчать про відсутність відео, яке би могло вивести на людину, яка натиснула на детонатор. Вже все, воно не зможе бути відновленимо жодним чином. Це через або недбалість, або прямий умисел слідства.
Тепер щодо експертизи ходи. Решта відео, які є у матеріалах справи, були вилучені з порушенням процедури навмисно, щоб не дати нам можливості порівняти усі уривки з повним оригіналом. Ми хочемо якомога швидше довести до тої експертизи ходи, пройти цю всю макулатуру, і швидше добратися до тої експертизи ходи і знищити її публічно, ми змушені, на жаль, зупинятися на тих грубих порушеннях свідомих чи несвідомих, які допустило слідство, оскільки все ж таки є надія, що коли вбивців Павла Шеремета таки знайдуть або хоча б будуть по-чесному і належним чином шукати.
Йдеться про експертизу Бірча?
Ні, йдеться про експертизу ходи (повна назва – Комплексна комісійна експертиза з ідентифікацією особи за ознаками зовнішності, портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи від 11 грудня 2019-го року, - «Главком») авторства експертів Юрія Ірхіна і Андрія Семенця, яка була проведена у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. Про ту, за неправильне виконання якої кваліфікаційна комісія Мін'юсту минулого року відкрила дисциплінарне провадження щодо цих експертів.
Все, що пов’язано з експертизою Айвана Бірча (британський експерт, основна діяльність якого – тренерська робота з карате. Сторона обвинувачення стверджує, що Бірч консультує правоохоронні органи по всьому світі, тоді як захист обвинувачуваних у «справі Шеремета» спростовує цю інформацію. Крім того, захист підозрює, що експертиза була сфальшована, оскільки підпис експерта стоїть під висновками, викладеними українською мовою, тоді як Бірч не володіє українською, – «Главком»), теж не витримує жодної критики. Бірч взагалі до України не має ніякого відношення, слідство досі приховує документи про те, хто, коли, як, за якою процедурою запрошував так званого експерта Бірча.
Отже, у них єдиний формальний документ, який, з точки зору процесу, суто за формальними ознаками можна називати доказом — це експертиза ходи. Все решта —абсолютна макулатура.
На жаль, так складається, що ми не можемо безпосередньо допитати Авакова на судовому засіданні, нам суд відмовив у такому праві. Якби була можливість опонувати Авакову, Геращенку (Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ, - «Главком») чи будь-якому коментатору у цій справі від МВС, суспільство б побачило, наскільки брехливою є їхня позиція, як вони маніпулюють інформацією, до якої мають доступ. Знову ж таки питання: а власне, на підставі чого вони як працівники МВС мають доступ до матеріалів слідства? Жодного документу про розкриття матеріалів слідства Авакову і Геращенку у справі немає. Тобто, щоб коментувати слова якоїсь посадової особи з МВС, ми повинні розуміти, до яких матеріалів він мав доступ. Якщо йому поліцейський склав якусь довідку, щоби прикрити, вибачте, свою нижню частину спини, то це питання до підлеглих, які їх забезпечують інформацією.
Аваков заявив, що якщо фігурантів справи Шеремета виправдають, то до звинувачення будуть застосовані санкції. Наскільки це правомірно?
Шановний міністр Аваков підмінює поняття: карати тут треба тих, хто перший почав поширювати брехню, починаючи з цього злощасного брифінгу в грудні 2019 року. А далі трошки слідчі підбрехали, потім одні прокурори це підтримали, потім змінилися прокурори, потім ще одні змінилися. Скажіть, будь ласка, хто винен, хто перше зерно брехні посіяв?
На якому етапі судовий процес щодо вашої підзахисної Яни Дугарь?
Наразі ми досліджуємо матеріали справи щодо того, як «розвідниця» фотографувала камери. По-перше, у слідства немає жодного фото, де б був зафіксований сам момент фотографування бодай однієї камери. По-друге, до Євро-2012 весь центр Києва обставлено камерами, через Google street view все видно. Ми отримали протокол огляду місцевості, який робили у квітні 2017 року, придивляємося до цієї фотографії, а там маленькими літерами написано Google street view. Тобто сам слідчий проводив огляд місця події в Google street view, а нам розказують про якусь нісенітницю про фотографування камер.
У вас є доступ до свідчень білоруського інформатора, про якого казав Аваков?
Ні, на жаль, нам і суд відмовив в доступі до цих матеріалів справи, і слідчі, і прокурор на відповідній стадії. Єдина їхня задача — затягнути цю справу в суд, щоб з нею відбулося те саме, що зі справами Майдану: затягувати, доки не перегорить інтерес у суспільства, а тим часом створювати нові інформаційні приводи. От тепер вони ув’язнили Сергія Стерненка, щоб люди потихеньку забували про справу Ріфмастера.
До речі, про Стерненка. Ви апеляцію подали вже?
Апеляцію на вирок ще ні. Нами окремо подана апеляція на запобіжний захід. До речі, суддя навмисно вписав утримання під вартою у вирок, а не окремою ухвалою. Отже, нас не було іншого варіанту, ніж оскаржити в частині тримання під вартою в суд апеляційної інстанції. Дивіться, яка несправедливість: п’ять років в Сергія нема ніякого суворого запобіжного заходу, п’ять років потерпілий не ходить в суд, йому це не цікаво, прокурори 10 разів не з’являються, а тут раптом за два тижні вони швидко проводять слідство, і беруть Сергія під варту. Самі ж пишуть, що цей вирок не набрав законної сили, але у вироку кажуть: візьміть його під варту негайно. Чи законно це? У нас величезні сумніви.
Відомо, що проти Сергія відкрито кілька кримінальних проваджень. Перерахуйте їх.
Перша справа, за яку і засудили, – це справа Сергія Щербича (Сергій Щербич на час подій був депутатом райради на Одещині від партії «Родіна», - «Главком») проти Стерненка або справа про 300 гривень. Сергія покарали фактично протидію «руской вєснє» у 2014-2015 роках в Одесі, але в рішенні написали про 300 гривень. І зверніть увагу, Сергія ще покарали нібито за незаконне зберігання зброї: МВС і суд вважають стартовий пістолет вогнепальною зброєю, хоча те ж саме МВС робило висновок для цього виробника стартових пістолетів, що це не є вогнепальна зброя і дозволило до продажу цей пістолет. Та й потім, у вироку написали: за зберігання цього пістолета — три роки, за 300 грн — сім років, разом призначили сім років і три місяці. Іншому хлопцю, керівнику районного осередку «Правого сектора», у якого статті про зброю не було, теж дали сім років і три місяці.
Повернімося до вашого питання. Друга справа, яка є по Стерненку, — це справа про так звані масові заворушення. Йдеться про 2014-2015 роки, коли захищали одеський літній театр, і Сергія назвали організатором цієї великої акції, хоча він просто звідти стрімив. Потім цю справу перекваліфікували на хуліганство.
Третя справа — про те, що Сергій Стерненко є наркобароном, у якого мало б бути в обороті 300 млн грн. Так, це та сама людина, якій знадобилися 300 грн у рамках першої справи.
Четверта справа — це про самозахист, вона загальновідома (її сьогодні почав розглядати Приморський суд Одеси, - «Главком»).
Про справу щодо наркотиків у загальному доступі дуже мало інформації. Розкажіть детальніше.
Якщо чесно, я ще не вивчав детально матеріали цієї справи. Я працюю з Сергієм по «справі 300 грн». У приватному спілкування Сергій завжди казав, що справа про наркотики – повний абсурд, що в суд треба поїздити формально. А на практиці виходить, що ручне судочинство може використовуватися незалежно від того, які там є документи, які є наскільки абсурдні чи не абсурдні там обвинувачення. Такий молодий небайдужий хлопець поперек горла став всім від місцевої мафії до проросійських топ-політиків, які діють в Україні.
До речі, в нього 20 березня у Сергія день народження, йому буде 26 років.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0