Білоруський слід у вбивстві Шеремета. Адвокат про нові повороти у скандальній справі

На початку року колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар передав українській поліції аудіозаписи, на яких посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, журналіста Павла Шеремета. У записі також є інформація про ймовірну причетність диктатора Олександра Лукашенка до усунення політичних опонентів. Аудіозапис розмов зроблено 11 квітня 2012 року в кабінеті тодішнього глави КДБ Вадима Зайцева.

Здавалося б, ця інформація мала б перевернути догори дриґом усе розслідування справи про вбивство Шеремета, але… цього не сталося. Принаймні, поки що.

Про те, що змінилося для ключових фігурантів «справи Шеремета» – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугар – після оприлюднення скандальних записів, в інтерв’ю «Главкому» розповів адвокат Антоненка Станіслав Кулик.

Адвокат Андрія Антоненка Станіслав Кулик

Як зараз самопочуття пана Андрія?

Самопочуття не дуже. На попередньому судовому засіданні він демонстрував, що нього вже почали, на жаль, випадати зуби. В ізоляторі тимчасового тримання йому надавав медичну допомогу лікар-стоматолог, який там працює. Після цього у нього випав зуб. Тобто допомога була не дуже кваліфікованою. Крім того, у пана Антоненка загострилась його хронічна хвороба, пов’язана із судинами. Наскільки стан зараз критичний, ми судити не можемо, оскільки нам поки що не вдалося добитися огляду судинного хірурга. Лікар, який працює у СІЗО, оглядав, але сказав, що це не його компетенція, тут потрібен саме судинний хірург. Ми подали усі необхідні документи, заяви, якщо усе вийде, найближчими днями Антоненка має оглянути судинний хірург.

Якщо потрібно буде якесь додаткове дослідження, чи можливо це буде організувати?

Це можливо організувати, однак процедура, пов’язана з вивезенням затриманого за межі слідчого ізолятора, дуже довга й бюрократизована. Ми маємо подати не тільки заяву про необхідність вивезення пана Антоненка, а й докласти до неї листа з певної медичної установи – про те, що вона погоджуються прийняти його в певний період часу. Після того, на підставі цієї заяви, медичну установу будуть перевіряти: чи можна туди відвести затриманого, чи є там умови для здійснення його конвоювання і так далі.  На це все піде не менше двох тижнів.

З огляду на це ми і просили змінити запобіжний захід, адже немає ніяких підстав вважати, що Антоненко буде переховуватися. Згідно з ухвалою, суд вбачає, що через те, що обвинуваченому загрожує покарання аж до довічного позбавлення волі, то він (Антоненко) може переховуватися – отже, його слід тримати під вартою. До слова, Юлії Кузьменко загрожує аналогічне тяжке покарання, проте їй дозволили, на щастя, перебувати вдома. Тому, на жаль, вбачаємо наявну, як мінімум, дискримінацію, а як максимум, відверто протиправні діяння.

На вашу думку, чому так?

Припускаю, що через нашу безкомпромісну позицію: ми вважаємо пана Антоненка потерпілим у службових злочинах, які були вчинені працівниками поліції. Відповідно, ми, тобто сторона захисту, вважаємо, що йдеться про принципову позицію керівництва Національної поліції, можливо, і міністра внутрішніх справ. Очевидно, що якби всі питання вирішились виключно у рамках правового поля, то  Антоненко вже був би на свободі. Немає жодних законних підстав тримати його під вартою. Ситуація дедалі тільки погіршується, а на зустріч моєму підзахисному не робиться ніяких кроків, навіть у формі пом’якшення запобіжного заходу. Пан Антоненко казав, що вважає себе політичним в’язнем, і це дедалі очевидніше, що він виключно через якусь політичну доцільність тримається під вартою.

Минув вже деякий час після оприлюднення «білоруських плівок», що з того часу змінилося у перебігу справи?

Після оприлюднення цих плівок відбулося лише одне засідання суду. З боку суду жодних змін немає, тому що навіть органи досудового розслідування, я впевнений, не мають оригіналів цих записів, а отже, поки що немає змоги провести з ними експертні дослідження. І називати оприлюднені плівки стовідсотковим доказом у цьому кримінальному провадженні неправильно.

Разом із тим, ми вважаємо, що на пана Антоненка, пані Кузьменко та пані Дугарь плівки ніяк не можуть вплинути. У сторони обвинувачення і так немає проти них жодних доказів, то які ще додаткові докази невинуватості потрібні? Так, теоретично, якщо буде доведено, що це реальні плівки, і буде встановлено, що вбивство Павла Шеремета було скоєне на території України за замовленням чи організацією спецслужб Білорусі, або на замовлення посадових осіб Білорусі, це свідчитиме на користь обвинувачених, оскільки у них немає жодних зв’язків ані зі спецслужбами, ані з Білоруссю.

Говорити про зміни можна буде вже у лютому, коли будуть продовжувати запобіжний захід Антоненку. Тоді і буде видно, чи змінилося ставлення. Зараз наразі в суді відбувається, так би мовити, технічна робота. Останні два засідання прокурор долучав матеріали до судового розслідування. До слова, з 38 томів справи, які були нам відкриті слідчими, прокурор долучив лише 26, причому один том був нам не показали.

Хіба ці докази матимуть силу, якщо ви з ними не ознайомлені?

Правильно ставите питання. Так, для того, щоб докази могли бути використані в суді, вони мали б бути відкриті стороні захисту. Більше того, ми просили, аби нам відкрити усі матеріали, ми писали клопотання. Звісно, ми знали, що за паном Антоненко, пані Кузьменко та пані Дугарь спостерігали –  виконувалося так зване «візуальне спостереження за особою», ми знали, що прослуховувалися їхні телефони. Тому запитували, де ці матеріали? Нас ігнорували.

Є нюанс: ці матеріали мають гриф таємності, проте, щоб їх використовувати в суді є певна процедура розсекречення. Так ось, ця процедура відбулася ще в червні 2020-ого року.

У МВС заявили, що «білоруські плівки» підтверджують винуватість Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Ви можете пояснити логіку слідства?

Пояснення просте: ніякої логіки немає. Сторона обвинувачення не може визнати цих людей невинуватими, оскільки це буде і визнання ними своєї провини у вчиненні злочинів. У них не вистачає гідності та сміливості це зробити, тому вони все кажуть виключно на підтвердження своєї теорії.

Якщо все-таки оригінали цих плівок знайдуться, чи зміниться якось стратегія захисту?

Ці плівки для захисту взагалі неважливі. Немає ніяких доказів причетності всіх трьох обвинувачених. Хіба що ці плівки будуть свідчитиме на користь обвинувачених. У нашій тактиці вони нічого не змінять. Разом із тим, якщо ці записи і нададуть аргументів на нашу користь, то дуже ймовірно, що суд не візьме їх до уваги – як нині не бере до уваги такі очевидні річ, як різниця у зрості (йдеться про різницю у зрості між Антоненком та Кузьменко, яка нижча за Антоненка на 15 см. Нагадаємо, серед аргументів обвинувачення – результати експертиз, які стверджують, буцімто на відео, знятому біля будинку Шеремета, зафільмовані саме Кузьменко з Антоненком. Водночас чоловік та жінка з запису мають однаковий зріст, тоді як Кузьменко значно нижча за Антоненка, – «Главком»).

Ваш колега, ще один захисник Антоненка, Леонід Маслов в Фейсбуці написав про «відсутність оригіналів еталонних відео файлів, за якими проводилися «впізнання» «Антоненка» і «Кузьменко». Де оригінальне відео?

Це дуже класне питання. Для того, щоб порівняти відео з камер відеоспостереження, треба було взяти десь відео на якому були зафіксовані пан Антоненко та пані Кузьменко. Наскільки я розумію, вони (працівники поліції), здійснюючи візуальне спостереження, розуміли, де перебували і Антоненко, і Кузьменко, і Дугарь. І в тих місцях мали отримати оригінали записів з камер відеоспостереження, наприклад, в магазині. Виключно за оригіналами може бути проведене якісне експерте дослідження для порівняння. Ті ж матеріали, які надали так званим експертам – я маю на увазі іноземного недоексперта Айвана Бірча (британський експерт, основна діяльність якого – тренерська робота з карате. Сторона обвинувачення стверджує, що Бірч консультує правоохоронні органи по всьому світу, тоді як захист обвинувачуваних у «справі Шеремета» спростовує цю інформацію. Крім того, захист підозрює, що експертиза була сфальшована, оскільки підпис експерта стоїть під висновками, викладеними українською мовою, тоді як Бірч не володіє українською, – «Главком») та наших Ірхіна із Семенцем – були виключно копіями, причому відео було не суцільне, а порізане. Це відео, очевидно, підлягало якійсь обробці, корекції, наразі ми не знаєм, якій самій.

Якщо ж матеріали не оригінальні, то висновки цих експертів ставляться під сумнів. Ви ж розумієте, що коли вирішуються долі людей, коли загрожує довічне позбавлення волі, такі помилки – це не просто помилки, це злочини. Вимушений процитувати відому фразу: «кожна помилка має прізвище,  ім’я та по-батькові». І це саме той випадок. Я впевнений, що рано и пізно з’являться нові кримінальні провадження проти працівників поліції або експертних установ, які займалися відвертою фальсифікацією.

Чи відчувають адвокати персональний тиск у цій справі?

Наразі з боку сторони обвинувачення у ЗМІ розповсюджується негативна інформація про адвокатів обвинувачених. Коли конкретні люди, посадові особи не можуть довести в суді і перед суспільством свою точку зору, то вони намагаються відвернути увагу: «сам дурак». Починається інформаційна атака на сторону захисту. Деякі журналісти з маловідомих ЗМІ вже подавали якусь інформацію негативну. Це, мабуть, вже визнання. Навіть якщо з’ясується, що адвокати чи хтось з друзів пана Антоненка – страшні вбивці, це насправді ніяк не впливає на суть обвинувачення і на непричетність пана Антоненка до вбивства Шеремета.

Сторона захисту постійно наголошує на своїй відкритості і готовності до діалогу. Ми розуміємо, що не всі з правоохоронців, які були залучені до розслідування і фальсифікації цієї справи, це робили спеціально і зі своєї волі. Ми розуміємо, що складна ситуація, хтось дійсно злочинець, а хтось когось долучив, так вийшло. Але ситуацію треба вирішувати, бо після виправдувального вироку буде очевидно, що правоохоронці, причетні до фальсифікацій, виявляться злочинцями.

Наталія Сокирчук, «Главком»