Агенти Кремля у Молдові. Інтерв’ю з автором скандального розслідування
Журналіст-розслідувач: ФСБ-шники, які працюють у Молдові, становлять небезпеку для України
Молдовське видання Rise.md, спільно з Центром «Досьє», встановило імена кураторів ФСБ, що займалися дестабілізацією ситуації у республіці. У розслідуванні «Куратори Молдови з ФСБ» аналізуються документи, телефонні дзвінки, доповідні записки експертів генштабу РФ тощо. Журналісти називають відповідальним за регіон генерала ФСБ Дмитра Мілютіна, який є заступником керівника департаменту 5-го управління ФСБ Георгія Грішаєва. Молдовським питанням у п’ятому управлінні ФСБ займається Валерій Солоха, а окремо придністровським регіоном – Іван Король. Ще одним з підопічних цих двох у Молдові називають Володимира Антюфєєва, генерал-лейтенанта так званого Придністровського КДБ, який керував спецслужбою невизнаного регіону у 1992-2012 роках, а у 2014 році засвітився у «ДНР», на посаді «віцепрем’єра» з питань силового блоку.
У журналістському розслідуванні йдеться також і про те, на які сценарії розхитування ситуації розраховували в управлінні.
Головний редактор Rise.md Володимир Тхорік у розмові з «Главкомом» зазначає: Молдова перебуває лише на початку кризи, є всі підстави вважати, що через підбурювання внутрішньополітичних протиріч Росія спробує організувати у республіці державний переворот.
У своєму розслідуванні ви довели, що ФСБ контролює Ігоря Додона, проросійського експрезидента, його організацію. Але ж роботу на місцях, безпосередньо виконують інші люди – агенти впливу. Вам відомо, хто вони? У вас є дані, наскільки ці зв'язки з ФСБ у Молдові глибокі, хто ще виконує завдання російських спецслужб?
Якщо ми вважаємо, що ФСБ контролюють лідерів партій, а у цих лідерів партій, під їхнім контролем є місцеві ЗМІ, то дійсно виходить піраміда пов'язаних між собою людей.
На чому, на ваш погляд, ФСБ зараз концентруватиме зусилля?
Зараз, якщо остаточно підтвердиться, що за протестами (протести, організовані проросійською партією «Шор», лідер якої Ілан Шор переховується в Ізраїлі, – «Главком») стоять люди з ФСБ, можна буде стверджувати, що вони розхитують внутрішньополітичну обстановку у країні, щоби привести до влади лояльне керівництво і використати Молдову, чи то як базу, чи то як плацдарм.
У Молдову досі можуть спокійно літати ФСБ-шники для роботи, пов’язаної із півднем України. У нашому розслідуванні «Куратори Молдови з ФСБ» є окремий аспект, присвячений російським дипломатам, які в'їжджають до Молдови. Навіть ми з нашими скромними ресурсами змогли з'ясували, що кожен третій російський дипломат був пов'язаним із російськими спецслужбами: хтось із ними працював, хтось жив у підвідомчому будинку, у якому селять представників спецслужб, хтось був співробітником військової частини. Тобто це люди, які використовували дипломатичне прикриття, аби безперешкодно в'їхати у Молдову. Якщо ми зуміли довести, що кожний третій з 24-х осіб був пов'язаний із ФСБ, то уявіть собі, скільки їх насправді може бути.
Про які 24 особи саме йдеться?
Кожен третій із 24-х, яких ми ідентифікували під час перетину молдовського кордону. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого ми мали певний доступ до джерел на молдовському кордоні. Ми проаналізували паспорти і списки людей, які в'їжджали у країну. Їхні паспорти, як і в історії з Петровим і Бошировим (співробітники ГРУ, які отруїли у Великій Британії Сергія Скрипаля та його доньку у 2019 році, – «Главком»), наче від «однієї мами». У цих паспортах номери серій йдуть підряд. Ми проаналізували паспорти дипломатів, які засвітилися на молдавському кордоні, і виявили, що кожен третій був пов'язаний із ФСБ.
Це дані за який період?
З 2014 року. Тобто щороку, з 2014 року, у Молдову в'їжджало від двох до чотирьох ФСБ-шників під дипломатичним прикриттям. Вони приїжджають, як правило, наприкінці літа – початку осені і їдуть через рік. Ці люди їздять у Придністров'я і спільно з місцевими придністровськими спецслужбами організовують різні нелегальні операції. Ми якраз опублікували фотографію, на якій куратор придністровського відділу ФСБ Іван Король стоїть разом із заступником міністра МДБ Придністров'я з оперативної роботи Валерієм Суходольським. Він, до речі, пов'язаний з генерал-лейтенантом так званого Придністровського КДБ Анюфєєвим, який поїхав очолювати у «ДНР» силовий блок, якраз тоді, коли збили Боїнг MH17. Саме Антюфєєв на той час очолював силовий блок «ДНР» і був «віцепрем'єр-міністром».
Тобто одні й ті самі люди з російських спецслужб працюють у Молдові та Україні?
Так. ФСБ-шники, які працюють у Придністров'ї, задіяні також на півдні та сході України. Тому, це проблема не тільки Молдови, а й України.
«Росіяни не церемоняться з молдаванами»
Чи була реакція Міністерства закордонних справ і європейської інтеграції Молдови на інформацію про російських дипломатів, яку ви опублікували?
Ми до публікації місяць просили інтерв'ю у міністра закордонних справ Ніку Попеску. Після публікації розслідування ми сподіваємося, що міністерство якось прокоментує ці факти. Але я думаю, що у міністерстві знали про все це. Я впевнений, що їх інформували. Я не думаю, що ці факти були тільки у нашому розпорядженні. Просто ми це довели й показали, як це працює. Деякі фотографії з нашого розслідування вперше були опубліковані.
За моїми даними, співробітників російського посольства викликали і розмовляли на цю тему, але у відповідь пролунало шантажистське: «ви згадайте, що у Росії зараз перебуває багато молдовських громадян і якщо ви будете нам заважати, ми створимо їм неприємності». Звучало щось на кшталт цього.
Думаєте, саме у такому тоні відбувається неформальний діалог?
Так. Росіяни не церемоняться з молдаванами.
Вам доводилося спілкуватися зі співробітниками російського посольства під час розслідувань про вплив ФСБ у Молдові?
Зараз ні. Коли я був головним редактором російськомовної газети, то російське посольство запрошувало нас на зустрічі. Але це було до анексії Криму Росією у 2014 році. Після вже ні.
Як на ваші розслідування реагують російські пропагандисти у Молдові?
Вони вважають, що ми виконуємо «замовлення Заходу». Бувало, з'являлися навіть якісь фільми, у яких звинувачували мене, Ходорковського (Михайло Ходорковський, екскерівник компанії «Юкос», російський опозиційний бізнесмен і політик, – «Главком») і Майю Санду (президентка Молдови, – «Главком») у тому, що це ми скинули Ігоря Додона. Але я спокійно ставлюся до особистих нападок. Ми знаємо чітко, що ми робимо суспільно важливу справу.
«Будь-яка людина у Молдові може підписати контракт з армією РФ»
Ви згадували, що Придністров'я може бути використане, як перевальна база чи центр підготовки. Як ви собі це уявляєте?
Ми не знаємо, як це відбувається на практиці, але треба згадати, що у Придністров'ї розташована військова база Росії, і служити на цій базі вербують жителів Молдови. Я особисто ставив експеримент і намагався «завербуватися» у російську армію. Я представився жителем Бельць (місто у Молдові, – «Главком»), сказав, що не маю вищої освіти і хочу працювати у російській армії. На моє запитання, чи відправлять мене в Україну воювати, мені відповіли, щоби я приїхав і там уже про це поговоримо. Тобто, вони вербують людей навіть без бойового досвіду.
Тобто будь-яка людина у Молдові може підписати контракт на службу в армії РФ?
Так. Я подзвонив із молдовського міста, сказав «я живу у Бельцях», а мої родичі у Придністров'ї порадили мені цю можливість…
Складається враження, що системна робота ведеться на багатьох рівнях: і організовані протести, і вербування, і пропаганда. Що би ви ще відзначили?
В одній із тих аналітичних записок, які ми публікували, йшлося про те, що до 2020 року Росія використовувала спецслужби як інструмент впливу на радянському просторі.
Тобто самі росіяни це визнають. У цій самій записці також говориться, що потрібно діяти, як західні країни, тобто відкривати неурядові організації. І що ми бачимо? Ми бачимо, що росіяни почали діяти саме так. Після того, як Додон втратив владу, він через пів року очолив організацію «молдовсько-російський діловий союз», яку росіяни, близькі до Кремля, починають накачувати грошима. На рахунок цієї організації Додона росіяни до війни і протягом кількох місяців після 24 лютого, відправили $300 тис. Це тільки те, що ми змогли довести.
Чому зараз проросійські політики у Молдові: Ілан Шор, Ігор Додон, Іон Чебан (екссоціаліст, мер Кишинева) не діють разом? Про що це говорить?
У них спільний електорат, так звані «хомо совєтікус», за який вони зараз боряться. Але дійсно за ними всіма стоїть Росія. У нас є докази, що на кількох виборах на соціалістів працювала група російських політтехнологів. За цим фактом не було відкрито жодної справи. Тільки після того, як США їх, разом із Чайкою, (Ігор Чайка, син генерального прокурора РФ Юрія Чайки, – «Главком») внесли до санкційного списку, у Молдові згадали, що є загроза зовнішнього втручання з боку Росії і посмілішали трошки. Добре, що санкції США надали сміливості молдавським слідчим, але проблема у тому, що час згаяно, два роки минуло. Цих людей давно немає у країні. Які докази проти них тепер знайдуться? Ну, може знайдуть якісь звіти.
А чому так: боязнь чи знову шантаж з боку Росії?
У Молдові, з одного боку, побоюються Росію, як це раніше і з Україною було, мовляв друга армія світу, краще не злити «ведмедя».
До того ж, у нас правоохоронні органи у Молдові наскрізь корумповані. Їм не цікаві якісь справи про міфічних шпигунів. Їм цікаво відкрити справу на комерсанта, а потім закрити її за гроші. Ось, як працювала молдовська система усі 30 років. Я спілкуюся з різними слідчими з різних систем молдовської юстиції. Є порядні люди, але вони доводять свої справи лише до певного рівня, а далі їм не дають. Я нагадаю, що у Молдові відкрито кілька десятків справ проти членів озброєного злочинного угрупування Плахотнюка-Шора (колишній лідер Демократичної партії Володимир Плахотнюк, – «Главком») і нічого не дійшло до суду, хоча Майя Санду вже два роки при владі. Чому? Тому, що всі генерали Плахотнюка на волі. Я маю на увазі, що генерали – це керівники систем. Була ж резолюція молдавського парламенту, що Молдова – це захоплена держава (у 2019 році парламентська більшість Молдови проголосувала за декларацію «Про захоплену державу», що передбачає «звільнення захопленої олігархами держави» і вивід держструктур з-під впливу «олігархів» з Демократичної партії, – «Главком»). То де ж справи про узурпацію влади, хто за це сів? Чи це була просто політична декларація?
Колишній лідер Демократичної партії Володимир Плахотнюк оголосив, що має намір повернутися у молдовську політику. Мабуть, не для того, щоби сісти за узурпацію влади. Що ви про це думаєте?
Я не здивуюся, якщо виступ Плахотнюка підготував хтось із російських політтехнологів, на яких нещодавно США наклали санкції і які відпрацювали на Додона чотири передвиборчі кампанії.
Чому? Риторика Плахотнюка була досить антиросійською, коли демократи були при владі.
У підсумку під європейськими гаслами Плахотнюк, разом із Шором, вкрали мільярд із Молдови. Судячи з логіки США, і Шор, і Плахотнюк брали участь у спецоперації Кремля з дискредитації проєвропейського курсу. Про це заявили американці у своїй мотивувальній частині про введення санкцій проти Плахотнюка, Шора і російських політтехнологів. Плахотнюк був ключовою фігурою у цьому угрупуванні і його необхідно було висмикнути.
Виходить, що не такою вже й ключовою, оскільки система не звалилася, а російський вплив у наступні роки тільки посилився.
Система продовжує працювати, поки є номінальна заміна у вигляді Шора. Росія у підсумку поставила на Шора.
«Молдовський відділ» Кремля називає Додона індиком»
Чому ставка не на Додона?
Я не знаю, чому так вирішили у Кремлі.
Ви робили розслідування про вміст мобільного телефона Додона, читали всю цю інформацію, листування з кремлівськими кураторами. Як вам здається, на якому він був рахунку у кремлівських кураторів?
Додона вважає своїм близьке коло Путіна. А «молдовський відділ» Кремля, яким з 2020 року керував полковник служби зовнішньої розвідки Ігор Малов, називав його курканом – індиком, у перекладі з румунської. Він їм не надто подобався, але їм зверху спустили рознарядку любити, жалувати й підтримувати. Багато ж політиків, які не хотіли підтримувати Додона, на цьому погоріли. Щоби ви розуміли «молдовський відділ» – це таке собі політбюро, куди молдавські політики їздили у буквальному смислі на планування. Безпосередньо лідери проросійських молдавських партій до 2016-2017 року їздили на «планірки», які збирали співробітники служби зовнішньої розвідки. Мені говорили про це самі ж ці лідери. Зрозуміло, що, коли наставав «час Х», вони голосували за того, на кого вказав Кремль. Відбивалися від «московських рук» ті, хто хотів тут вести свою гру.
У Молдові є сьогодні політики, які можуть вести, як ви кажете, «свою гру»?
Я думаю, що їх позбавлять за це ресурсів. У тому числі і західні партнери. Західний світ теж не ідеальний, але принаймні Санду ратує за підзвітність влади людям. А у Додона і політиків, які вважають Путіна героєм, – інша модель. У них модель диктатури. І ось сьогодні ми бачимо, як Шор, вкравши у людей їхні ж гроші, звозить потім їх на площу і змушує за їхні ж гроші імітувати обурення. Це насправді трагедія – людей обкрадають, а потім змушують, як мавп, танцювати на головній площі країни.
Як ви думаєте, протести вже дійшли до точки кипіння?
Я думаю, що це ще тільки розігрів. Потім на сцені з'явиться більш поміркований політик. Роль Шора виконати брудну роботу.
Спочатку розгойдування емоцій, а потім з'явиться потрібний кандидат?
Саме так. Подивіться, хто у перші місяці з так званої проросійської опозиції назвав війну війною? Хто засудив агресію? Ніхто. Промовчали «опозиціонери» – Чебан, Ткачук (Марк Ткачук, проросійський політик, який вкотре створив нову партію, що, на перший погляд, ратує за соціальні гарантії та мир, – «Главком»). Тож подивимося, хто з них вигулькне.
Ви зараз бачите непрямі ознаки проведення певної кампанії з боку російських спецслужб?
Виходить, якщо ці протести завершуватимуться зміною влади – це буде вдала кампанія. В одній з аналітичних записок, яку ми опублікували, росіяни роблять ставку на місцеві вибори 2023 року. Росіяни сподіваються, що до влади на місцях прийдуть лояльні люди, і Кишинів не зможе впоратися з регіонами.
Тобто, криза тільки починається?
Молдова перебуває тільки на гребені політичної кризи, яку готує Росія і вони вже це пропрацювали цього літа у Гагаузії.
Маріанна Паньків, «Главком»
Коментарі — 0