Проросійські настрої місцевих Кремль підкріплює казками про «румунських фашистів»
У молдовській автономії Гагаузія понад місяць тривають протести. Організатори запевняють: акції мають виключно соціальний характер, але під час демонстрацій мітингувальники чомусь кличуть Путіна.
27 серпня Молдова відзначає День незалежності і у це же день протести з Гагаузії можуть переміститися у Кишинів. Їхні організатори – проросійські політики, які виступають проти президентки Майї Санду та молдовського уряду. Із закликами скинути владу виступає з-під домашнього арешту і колишній президент Молдови Ігор Додон, якого звинувачують у державній зраді.
Мітинги у Гагаузії проходять кожного тижня, розпочинаються із невдоволення високими цінами, а зводяться до схвалювання дій Путіна та Росії. Протести проходять у трьох гагаузьких містах і активісти вимагають від президентки Майї Санду поїхати у Москву, домовлятися про ціну на газ.
Автономне територіальне утворення Гагаузія розташовується на півдні Республіки Молдова. Найбільші: міста Комрат, Чадир-Лунга, Вулканешти.
Гагаузи – тюркомовні, тому Туреччина відграє помітну роль у їхній самоідентичності. Але на відміну від турків, гагаузи сповідують православ’я, тому Росія має на них значний уплив.
Гагаузія – спосіб кошмарити Молдову
У нинішніх умовах, коли Молдова зіштовхнулася з економічними проблемами та гуманітарною кризою біженців через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на осінь і опалювальний сезон тут чекають із тривогою. Росія шантажує Кишинів контрактом з «Газпромом», який укладено минулого року і який передбачає сплату за газ на місяць вперед. Чергове ембарго на постачання молдовської агропродукції, запроваджене Росією з 15 серпня.
Кремль має й інші важелі впливу. Для просування своїх інтересів у регіоні він експлуатує наявні протиріччя, підриваючи довіру до проєвропейської влади, євроінтеграції, радикалізуючи настрої та провокуючи внутрішні конфлікти. Послаблюючи румунський фактор і дискредитуючи Україну та її біженців. Наприклад, видання StopFake систематично звертає увагу, що наратив про «румунських фашистів» є для російської пропаганди у Молдові одним із ключових. Але про це трохи згодом.
Нагнітання сепаратистських настроїв залишається улюбленою російською тактикою. У Молдові регіонів, де таке можна провернути, два: невизнане Придністров’я, де 30 років діє маріонетковий режим, і автономне утворення Гагаузія, яке залишається у рамках правового поля і міжнародного права. І саме тому, у порівнянні з невизнаним Придністров’ям, яке давно вписалося у формулу «замороженого конфлікту», розхитування Гагаузії може бути зараз куди небезпечнішим. Якщо заяви «керівництва» Придністров’я за умовчанням сприймаються і Кишиневом, і світовою спільнотою, як голос московських проксі, то Гагаузія є визнаним територіальним утворенням, за яким конституція Молдови закріплює права автономії.
«У цей складний момент політики у Гагаузії не працюють на єдність та зміцнення країни, а навпаки, працюють на дестабілізацію ситуації заради особистих інтересів та в інтересах своїх кураторів із Кремля. Я зараз ні для кого не відкрию секрету, сказавши, що Майя Санду, партія PAS та уряд Гаврилиці демонізовані у Гагаузії, попри добрі проекти, які фінансуються та фінансуватимуться з центрального бюджету країни, наприклад, як нова об'їздна дорога у Комраті», – цитує місцевий гагаузький портал Nokta журналіста Міхаіла Сиркелі.
Захистити Молдову від «румунських фашистів»
Серед організаторів антиурядових мітингів – лідери Гагаузької республіки, яка проіснувала чотири роки після розпаду Радянського союзу (з 1990 по 1994 рік). Один із таких лідерів, екс-глава Народних зборів Гагаузької автономії, член Ради старійшин Міхаіл Кіндегелян анонсував на 2 жовтня з’їзд народних обранців усіх рівнів, під час якого планується направити звернення до Росії та Туреччини із проханням «захистити» автономію від Румунії, яка, як стверджується, може окупувати Молдову у разі входження військ Росії до Одеської області.
«У нас є відомості, що Румунія готується увійти до Молдови, як тільки Росія вступить до Одеської області. Ми до цього готуємось. У жовтні збираємо з'їзд депутатів усіх рівнів (Народних зборів, місцевої влади, парламенту Молдови), на який запросимо представників ОБСЄ, Росії та Туреччини, посольств іноземних держав. Рішення про проведення з'їзду ухвалили Народні збори (парламент Гагаузії, – «Главком»). На з'їзді ми проаналізуємо ситуацію в автономії і те, як Кишинів виконує зобов'язання, прописані у законі про особливий статус Гагаузії… З'їзд ухвалить звернення до ОБСЄ, Росії та Туреччини із проханням про захист автономії від Румунії, яка може, як у 1918 році, окупувати територію Молдови», – заявив Міхаіл Кіндегелян.
До речі, ще один активіст з-поміж ветеранів Гагаузької республіки Дмитро Зіров під час одного з протестів заявив, що «Ця земля (Гагаузія, – «Главком») споконвічно належить Росії. «Потихеньку російський Іван під ім'ям Володимир Володимирович Путін приходить сюди, і ми його зустрінемо з квітами. Хай живе Росія!», – сказав він.
Тема Румунії є адаптованим для Молдови штампом російської пропаганди про «нацистів», який підживлювався роками. Кремлівські пропагандисти змальовують Румунію, як «фашистського загарбника», що воліє поглинути Молдову, а свою країну (Росію) – як гаранта миру тощо. За цією ж формулою, виправдовується й розміщення російських військ та миротворчої місії у Придністров’ї.
Проросійські політики постійно залякують молдаван і гагаузів «румунськими фашистами». Нагадаємо, що саме під приводом боротьби із фашизмом Росія окуповує нові території
Хто стоїть за протестами
Подібні заяви висловлюють і діючі депутати гагаузьких Народних зборів, дотримуючись «генеральної лінії».
«Те, що Гагаузія підтримує Росію – це право народу Гагаузії. Ми виступаємо за те, щоби жити у складі Молдови, але щоби влада республіки враховувала думку гагаузького народу», – сказав місцевий депутат Сергій Чимпоєш.
Окрім депутатства Чимпоєш має бізнес, пов’язаний з РФ. За даними Державної реєстраційної палати, Чимпоєш є засновником (0,02%) компанії IM Basarabia-Agroexport-Co SRL. Його бізнес-партнером, з часткою у підприємстві 99,94%, є російський бізнесмен Іван Шубін.
«За місяць з лишком у Гагаузії пройшли кілька протестів або, точніше, мітингів у Комраті, Вулканештах, Чадир-Лунзі, Конгазі та Кірсово. Більшість цих мітингів організували Михайло Влах та Вадим Анастасов. Ну, принаймні вони так кажуть», – пише гагаузьке видання Nokta.
Всі вище згадані діячі хоч і запевняють, що виступають за зниження цін, насправді мітингують на підтримку Росії і Путіна. Михайло Влах на мітингу у селі Кірсово 21 серпня заявив, що буджакські землі гагаузам дала Російська імперія, тобто поширив наратив, який широко застосовує російська пропаганда.
Влах є політичним соратником голови Народних зборів Гагаузії та головою наглядової ради громадської телерадіокомпанії ГРТ, а Вадим Анастасов працює муніципальним радником Комрата і є племінником примара (мера) Комрата Сергія Анастасова.
У Чадир-Лунзі організатором є Михайло Кивиржик, який називає себе «гагаузьким патріотом» і був одним із лідерів Гагаузької республіки, яка, як вже зазначалось, проіснувала лише три роки після розпаду Радянського союзу.
Мітинги перекидаються на Кишинів?
Ще один з лідерів протестів Юрій Новак анонсував, що мітинги з Гагаузії перемістяться у Кишинів і перша демонстрація запланована вже на 27 серпня – День незалежності Республіки Молдова.
«Наші заклики почули практично скрізь: у Європі, у посольствах різних країн, у Кремлі, але нас не почули там, де треба – у Кишиневі: парламенті, президентурі, уряді. Немає жодної реакції від Санду, Гаврилиці, Гросу (президентка Молдови Майя Санду, прем’єр-міністр Наталія Гаврилиця та спікер парламенту Ігор Гросу, – «Главком»). Таке враження, що нічого не відбувається. Таке враження, що всіх все влаштовує. Чиновники роз'їхалися на моря, а люди мають самі вирішувати свої проблеми», – написав один з ініціаторів мітингів у Комраті Юрій Новак на свій сторінці у Facebook.
У цей час з Кишинева до повалення влади закликає колишній президент Молдови Ігор Додон. Зараз він перебуває під домашнім арештом у справі, у якій топ-політика та лідера проросійської Партії соціалістів звинувачують у державній зраді.
Додон закликає об’єднатися всі опозиційні сили проти чинної влади і вимагати проведення дострокових парламентських виборів.
Влада Гагаузької автономії і кримське дежавю
Протестувальники переконують, що їхня мета – привернути увагу до бідності, росту цін та вплинути на Кишинів. Водночас, жодного разу під час протестів не звучали претензії офіційного керівництва автономії, яка має широкі повноваження. Місцева влада і башкан (лідер) Гагаузії Ірина Влах залишаються поза дискурсом про бідність.
Нинішня лідерка Гагаузії Ірина Влах, як і Додон, прийшла до влади за підтримки Москви. Під час виборів башкана Гагаузії у 2015 році (на наступних Влах також перемогла, вибори башкана проводяться раз на чотири роки), за неї агітували Олег Газманов та гурт «Любе», а сама Влах зустрічалася із головою Ради федерації Федеральних зборів РФ Валентиною Матвієнко та із главою Держдуми Росії Сергієм Наришкіним, який побажав їй перемоги на виборах.
За цікавим збігом, саме ці особи звинувачують Санду у «здачі молдовських інтересів Румунії» після нещодавнього візиту у Кишинів директора румунської розвідки Едуарда Рауля Хельвіга.
За даними молдовських ЗМІ, виборчу кампанію Ірини Влах у 2015 році профінансував уродженець Молдови, бізнесмен з Підмосков'я Юрій Якубов. Місцеві ЗМІ стверджують, що через нього був профінансований і скандальний гагаузький референдум про зовнішньополітичний вектор регіону, який відбувся 2 лютого 2014 року.
Жителям автономії тоді було запропоновано відповісти на запитання, куди краще вступати – до ЄС чи Митного союзу і на підтримку проросійського курсу висловилися мало не 99%. Також на тому референдумі гагаузам було запропоновано висловитись щодо того, чи потрібен автономії закон про право на самовизначення у разі втрати Молдовою незалежності. І після референдуму було ухвалено місцевий закон, за яким у разі втрати Молдовою незалежності проголошується незалежність автономного територіального утворення.
Для ширшого розуміння ситуації варто мати на увазі, що саме тоді відбулася окупація Росією автономної республіки Крим.
Маріанна Паньків, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0