Чиновник, який вчинив демарш у Генічеську на День незалежності: Після перемоги Зеленського колишні регіонали підіймають голови на Херсонщині

Доки соцмережі продовжують критикувати організаторів святкування Дня незалежності в Києві, на півдні України сталося не менш резонансна подія. Під час урочистостей 24 серпня  у Генічеську в розпал святкування перший заступник глави Генічеської райдержадміністрації Олексій Сищенко демонстративно поклав квіти до пам’ятника, погруддя Тараса Шевченка і пішов геть із заходу. Причиною свого кроку він назвав пісню, яка прозвучала для присутніх. «Ця пісня – це сплошне сєпарство! Ви текст цієї пісні взагалі-то послухали?», – сказав він  журналістам, пояснюючи свої дії. Йдеться про переспів пісні «Держи меня, Родина» студії «Квартал 95», яку тоді ще артисти, а нині президент Володимир Зеленський і новообрані нардепи виконали ще в 2017 році. Олексій Сищенко, призначений ще за Петра Порошенка побачив у словах пісні зневажливе ставлення до Майдану і Революції гідності. Але не лише і не скільки пісня, насправді, стали причиною демаршу. В інтерв’ю «Главкому» Олексій Сищенко розповів, що призвело до конфлікту про який сьогодні вже знає уся Україна, хто насправді готовив сценарій свята, а також про те, що текст промови, яку читав ведучий, не збігається із текстом, що був у розпорядженні чиновників райради.

Пане Олексію, пісня, яку виконали під час святкування, стала для вас несподіванкою?

Саме так, для мене це була повна несподіванка. Я не знав, що таке станеться.

Тоді як так сталося, що керівництво райдержадміністрації не знало про те, як готується район відзначати День незалежності, хто виступатиме, що промовлятимуть?

Я особисто підписував листи із запрошеннями тих людей, яких ми хотіли бачити на святкуванні. Але сам сценарний план цього заходу мені був невідомий. Ми доручили проведення цього заходу районному Будинку культури. І мене запрошували до мікрофону, і представника районної ради запрошували, і міського голову запрошували. Всі виступали. Але текст, який зачитували ведучі, готував саме Будинок культури.

Ви демонстративно поклали квіти до пам’ятника і пішли зі святкування. Ваш вчинок – це ставлення до влади за президентства Зеленського, чи до пісні, яка вам особисто не сподобалася?

Йдеться, насамперед, не про пісню. Якщо ви бачили відео, то пам’ятаєте, що перед піснею спочатку йде промова: «Останніми роками нас вчили ненавидіти, ділити на своїх і чужих. На патріотів і тих, хто не згоден з підміною понять…» Я не знаю, хто їх учив ненависті. Далі лунала пісня, яку я вперше почув. Ніколи не був фанатом «Кварталу 95», у мене часу не вистачало на розважальні передачі. Але як людина, яка пройшла Майдан, у словах «Мы сами свой путь устелили пожарами, свистом булыжника, рваными ранами... Вибрали сами собі те, що маємо…» почув негативну реакцію на Майдан. Мене це надзвичайно образило. Саме тому я змушений був покинути цей захід.

Наразі за ініціативи глави Херсонської області я звернувся до правоохоронних органів з проханням надати належну правову оцінку. Причому не пісні, а тексту, який читав ведучий перед виконанням пісні. До речі, я вже спілкувався з підлеглими, які бачили цей сценарій. То вони кажуть, що до районної адміністрації було надано інший текст, тобто текст ведучого був іншим.

То хто і на якому етапі підмінив?

Поки я не встиг з’ясувати, на якому етапі відбулася ця підміна. Знову ж таки, не маю права надавати жодних правових оцінок. Я звернувся до тих, хто має повноваження, і сподіваюся, що вони визначать, чи був хтось винний, чи ні.

Ви назвали пісню «сепарською». Але як стало можливим виконання і її, і промови в районі, до керівництва якого ви маєте безпосереднє відношення? У районі превалюють сепаратистські настрої?

Протягом останніх чотирьох, чи п’яти років до президентських виборів усі ті особи, які були незгодні з тим шляхом розвитку, який обрала Україна, принишкли. Та після перемоги Володимира Зеленського і особливо після того, як до Верховної Ради пройшла його політична сила, усі незгідні почали підіймати голову. Такого два-три місяці тому, рік тому ще не було.

Хто ці незгідні, якщо говорити про Генічеський район?

Це електорат Вілкула, Бойка, тобто це електорат колишніх регіоналів.

На Херсонщині певний час тому працювала тимчасова слідча комісія (ТСК), яка вивчала справу Катерини Гандзюк. Один із членів тієї ТСК, нардеп Борислав Береза, побувавши на Херсонщині, заявляв про наявність сепаратистських настроїв у регіоні. Як це можна помітити?

Побачити це реально важко. Бо на відеокамери про це ніхто не заявляє. Ситуація, яка сталася, була першою публічною (коли спричинила скандал). Але розмови людей між собою (про реванш) уже є. Тобто ті люди очікують на реванш. Не забуваймо і про те, що люди в цій державі не змінилися. Колись Мойсей євреїв 40 років водив, щоб помер останній, який народився рабом і мав рабську психологію. За чотири-п’ять років, які промайнули з Революції гідності, найбільше досягнення за час моєї роботи, яке я бачу, полягає в тому, що дітки у дитячих садках почали спілкуватися українською. Школярі спілкуються українською, на всіх дитячих заходах категорично проукраїнська позиція в людей. А от те покоління, яке залишилося (в минулому), його вже не зміниш.

Виходить так, що мешканці Генічеського району не дуже оцінили такі досягнення минулої влади. Глава райдержадміністрації Олександр Воробйов балотувався по мажоритарці й набрав менше 1% голосів, а партія «Європейська солідарність» отримала в окрузі №185, до якого входить Генічеський район, менше 5% голосів. Чим пояснити такий вирок виборців старій владі?

Мені дуже важко пояснювати результати парламентських виборів, бо я фахівець у державному управлінні, а не в політиці. Щодо пана Воробйова, то він написав заяву про зняття з виборів за тиждень до голосування. Але запізно це зробив. Ймовірніше за все, у нього було би більше підтримки. Тобто це не є доказом (недовіри людей до минулої влади) у цій ситуації. Це по-перше. А по-друге, переважну більшість отримав Володимир Зеленський. Для нього парламентські вибори були третім туром президентських виборів. Так воно і сталося, не тільки в Генічеському районі, а по всій Україні.

Ви кажете, що після виборів усі незгідні почали підіймати голову. Яким реванш може бути, проросійським?

Зважаючи на те, що через війну на сході пройшло приблизно пів мільйона українців, я дуже сумніваюся, що відкрито проросійські погляди хтось висловлюватиме. Люди боятимуться це робити. А повернення до старих схем, оборудок, безумовно, буде.

Перший заступник глави Генічеської райдержадміністрації Олексій Сищенко

Хто, крім вас, ще обурився урочистостям не День незалежності, які відбулися в Генічеську, з ким ви спілкувалися з цього приводу?

Ця пісня викликає не стільки обурення, скільки вона просто недоречна. Є пісні, які доречні під час гумористичних шоу, і там вони оцінюються належним чином. А коли ці пісні лунають під час святкування Дня незалежності, у ті хвилини, коли атовці йдуть Майданом і Хрещатиком, то ця пісня, на мою думку, була недоречною.

То з ким ви спілкувалися, хто з вами в оцінках погодився? На відео видно, що ви зі своїм обуренням підійшли до військових, які чули той виступ і пісню. Що вони вам відповіли?

Ви знаєте, я не затримався біля військових, пішов собі далі. Взагалі-то я не планував жодного демаршу, просто висловив свою громадянську позицію під час цього заходу. Коли я звернувся до військових… Можливо, моє звернення було не надто коректним. Бо вони, все ж таки, люди військові. Якщо командир привів і поставив тебе в шеренгу, то мусиш стояти, подобається це тобі, чи ні. На офіційних заходах не дуже багато людей, які слухають, що ж там відбувається (на імпровізованій сцені). Люди просто стоять і спілкуються поміж собою, щоб тільки вистояти. Дуже багато людей, які були присутніми під час цього заходу, вони не зрозуміли, що відбулося, і так само, як і ви, самі передивлялися потім відео, яке з’явилося в Інтернеті.

Наскільки у вас у районі сильні проросійські настрої, зважаючи, що «Опозиційна платформа – За життя» посіла друге місце і за списками, і за мажоритаркою?

Результат голосування за «Опозиційну платформу – За життя» є відображенням того, що реально є в нас у регіоні. Тобто переважної більшості такі настрої не мають, але суттєвий відсоток прихильників у них є.

Михайло Глуховський, «Главком»