Чому білоруські добровольці АТО підтримали проросійську Тихановську?
Ян Мельников: Якщо в Білорусі знадобляться каски і «броніки», стояти осторонь ми не будемо
Білоруські добровольці, які стали на захист України, записали відеозвернення до земляків із закликом відстояти перемогу Світлани Тихановської на президентських виборах. Вони також закликали провести нові вибори без участі Олександра Лукашенка. За словами бійців, близько 300 білорусів брали або досі беруть участь у бойових діях проти Росії на Донбасі. Повернення на Батьківщину цих людей за влади Лукашенка неможливе. Усім загрожує ув’язнення за участь у збройному конфлікті на території іншої держави. Самі бійці не вважають свою участь у бойових діях злочином, оскільки воюють на боці регулярної армії України. Вони закидають офіційному Мінську те, що він заплющує очі на злочини тих же «вагнерівців», які воюють на боці терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР». Нагадаємо, три десятки бойовиків цього угрупування Лукашенко спочатку затримав у Білорусі, а потім відпустив до Росії.
Ян Мельников – один із білоруських добровольців, які воювали на Донбасі. Ще з часів Майдану він мешкає в Україні. Хлопець служив у тактичній групі «Білорусь», навчався варити каву у кав’ярні «Ветерано» у Києві. Нині працює на двох роботах, в одній з охоронних структур і на посаді менеджера в компанії свого побратима.
В інтерв’ю «Главкому» Ян оцінив останні події на Батьківщині, назвав білоруських політиків, які є справді незалежними від Росії, та повідомив, у якому випадку українські білоруси будуть готові повернутися на Батьківщину.
Яне, чому білоруські добровольці записали звернення саме зараз, а не, скажімо, в розпал виборчої кампанії?
У жодного з наших хлопців не було довіри до жодного з кандидатів. Вийшли жінки за своїх чоловіків (опозиційних політиків, зокрема, Сергія Тихановського і Віктора Бабарика). Кожен з них так чи інакше пов’язаний з Росією. Наприклад, Віктор Бабарико з «Белгазпромбанку», який є дочірньою структурою «Газпромбанку» (Віктор Бабарико до свого ув'язнення був головою правління «Белгазпромбанку»). Або, якщо говорити про Валерія Цепкала, то його у 1991 році газети називали не інакше, як людиною Москви. Він є тією людиною, яка могла Лукашенку «пробити» виступ у Держдумі і яка свого часу його звела з ЛДПР…
Сергій Тихановський також у цьому списку. Про нього інформація з’являлася з 2016 року, коли він їздив до Криму, демонструючи підтримку Путіну, заявляючи, що Крим – це Росія. Він є частиною «Руского міра». От всі ці люди не заслуговували довіри.
То що ж зараз змінилося?
Наше звернення хоч коротке, хвилину часу, у ньому сказане просто все, що ми хотіли. Сьогодні, на жаль, склалася така ситуація, що обидві сторони так чи інакше пов’язані з Росією, орієнтовані на Москву. Тому в нашому випадку або подальша диктатура Лукашенка з курсом на Москву і диктатом, авторитарним режимом, ще більшими репресіями і ізоляцією від ЄС, ніж зараз, або перезавантаження системи влади… В іншому разі у ситуації, коли у Білорусі залишатимуться контакти тільки з Росією, Путін зможе грати на своїх умовах…
Від імені скількох людей зроблене ваше звернення?
Мова про наших хлопців, які воюють зараз у Збройних силах України, про тих, які з нами тут у Києві, про тих, які воювали в «Азові», є кілька хлопців з батальйону «Донбас». Ми проводили зустрічі, домовлялися про спільні наші дії за того чи іншого сценарію. Також говорили з українськими побратимами на предмет того, чим вони можуть допомогти.
Кандидат в президенти Білорусі на виборах-2010 Андрій Санніков в інтерв’ю «Главкому» сказав, що на боці Росії у війні на Донбасі беруть участь 750 білорусів. Ця цифра відповідає реальності?
Біля 300 людей. Ми на контакті з ними усіма. Свого часу з ними створили тактичну групу «Білорусь», пізніше утворили об’єднання білоруських добровольців в Україні. Підтримували контакт з усіма, якщо десь комусь була потрібна матеріальна допомога, наприклад, зібрати кошти на протез, ми допомагали. Допомагали в юридичних питаннях, наприклад, отримати посвідку на проживання, були в тісних зв’язках з діаспорою Білорусі майже в усіх країнах Європи. Ми висловлюємо позицію десь третини з цих білорусів, які воювали в Україні.
Якщо ви і ваші побратими повернуться зараз до Білорусі, вас заарештують?
Проти більшості, хто воював з нами в тактичній групі «Білорусь» (група добровольців з Білорусі, які брали участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці України спочатку у складі добровольців з «Правого сектору», а згодом — у складі формувань Збройних сил України), порушені кримінальні справи за участь у бойових діях на території іншої держави. Тому кожній людині загрожує арешт і тюремне ув’язнення.
Всі кандидати в президенти - опоненти Лукашенка так чи інакше мають зв’язки з Росією. Чи не вважаєте, що внаслідок нових виборів, які вимагає опозиція, до влади прийде проросійський політик?
У нас є один варіант: або щось змінити, або варіант проросійськи налаштованого Лукашенка. Якщо він, на 100% проросійська людина втримає владу, це буде захоплення влади ним. Це загрожує повною ізоляцією, чим Росія може скористатися, аби провести подальшу анексую Білорусі… Лукашенко усіх більш-менш впливових опонентів або або прибирав, люди просто зникали безвісти, або кидав до тюрем. Сьогодні у політику і на вулиці вийшли ті, хто ніколи нікому не був відомий. Тобто кандидатами стали люди, в яких Лукашенко не бачив небезпеки. Якби він розумів, що вони становлять якусь небезпеку, він би з ними вчинив так, як із Павлом Северинцем (один з засновників та лідерів молодіжного опозиційного руху «Молодий фронт»), який перебуває за ґратами.
Хто з білоруських політиків на волі не проросійський?
Сказав би про Павла Сиверинця, але він в тюрмі, його «закрили» перед виборами. Інші лідери були вимушені поїхати з країни. Грубо кажучи, вони «віщають», як пан Санніков, з-за кордону. Хтось виїхав ще у 90-х, як Зенон Позняк (один із засновників «Білоруського народного фронту»), хтось, як вищезгаданий Сиверинець, або Микола Статкевич (лідер Білоруської соціал-демократичної партії) перебувають за ґратами.
Нині білоруська опозиція створила так звану Координаційну раду для мирної передачі влади. Як ставитеся до формування такого органу в той час, коли провідні білоруські політики не можуть долучитися до його роботи?
Створення Координаційної ради – це те, до чого ми закликали у своєму відео зверненні. Ми підтримали Світлану Тихановську не тому, що вважаємо її тією людиною, яка має очолити нашу державу після Лукашенка. Підтримали тому, що народ повинен мати лідера. Коли Євросоюз з кимось розмовлятиме, він повинен розмовляти з лідером, який би представляв інтереси нашої країни. Це по-перше. По-друге, ми підтримуємо Координаційну раду, адже це, фактично, уряд у вигнанні, який міг би їздити до Європарламенту, заявляти про позицію народу, повідомляти про усі злочини, які вчиняє влада. Ще важливо, аби була виконана обіцянка Тихановської щодо проведення нових виборів.
Прихід до влади Тихановської дозволить вам повернутися до Білорусі?
Будемо на це сподіватися. Розраховуватимемо на те, що з нас знімуть усі обвинувачення, закриють кримінальні провадження, бо ми воювали не на боці терористичних угруповань «ДНР» і «ЛНР», а на боці регулярної армії, тому не вважаємо це злочином. Ми хотіли би, щоби до нас було таке саме ставлення у Хорватії до хорватів, які воюють тут, в Україні (Хорватія офіційно визнає і не засуджує участь власних добровольців у війні на Донбасі на боці регулярної армії України).
Який у вас і ваших побратимів офіційний статус в Україні? У багатьох іноземців з 2014 року і до сьогодні є проблеми з отриманням українського громадянства.
У декого з нас відсутній статус (легального перебування в Україні) через проблеми з документами. Особисто у мене є проблеми. Я не зміг надати документи (для отримання українського громадянства) тому, що термін дії мого білоруського паспорта закінчився. А щоби подаватися на громадянство, потрібно легально перебувати в Україні. Ті хлопці, які на момент подання на громадянство мали на руках діючі документи, зокрема білоруські паспорти, змогли отримати громадянство. За минулої влади нас всюди ганяли, мовляв, ніде немає такого законопроєкту, аби ви, добровольці, мали можливість отримати українське громадянство. Пам’ятаю, президент Порошенко ще у грудні 2014 року заявляв, що усім іноземним добровольцям дасть громадянство. Він дав трьом добровольцям громадянство перед камерами і на цьому все. Особисто я знаю випадків з 10 побратимів, які мають проблеми з паспортами. Але все ж більшістю отримали документи (українське громадянство).
А яка доля білоруських паспортів?
Вони залишаються у людей. Але коли пишемо прохання про українське громадянство, підписуємо документ про те, що зобов’язуємося не користуватися білоруськими паспортами. Цікава деталь, що деякі білоруські паспорти сама Білорусь анулювала. Тобто держава надала в Інтерпол інформацію про те, що нібито ці документи вкрадені. Була в одного з наших побратимів ситуація, коли з легальним білоруським паспортом, який ще був дійсним, людина їхала у Вільнюс, потім намагалася їхати назад, але їй повідомили, що паспорт анульований. При тому, що людина виїжджала з України, ніяких питань у прикордонників не виникало. Добре, що це був Вільнюс, добре, що це був доброволець, який пояснив (литовським прикордонникам), що скоріше за все це тому, що він доброволець і Білорусь таким чином спеціально хоче обмежити його пересування. Ще знаю випадок, коли 10 наших хлопців пішли до посольства Білорусі в Україні, аби перевірити ситуацію зі своїми документами. А їм прямо там заявили, що ви – бандити, найманці, ми вам ці документи «закрили». Заявили прямим текстом.
Ви просили перевидати документи?
Так, але на все це в них одна відповідь; їдьте в Білорусь, там отримаєте нові паспорти. Вони лиш можуть надати аркуш паперу, який дозволятиме перетнути українсько-білоруський кордон. Але всім зрозуміло, що ніхто так не поїде. Це вони роблять для того, щоби ми були без громадянства і нікуди не їздили. Хоча я свого часу і в Європарламенті виступав, заявляв, що білоруська влада таким чином чинить проти усіх громадян. Наша влада боїться того, що ми їздимо по Європі і розказуємо про жахи нашого режиму.
У Києві створений центр допомоги білорусам, які тікають від режиму Лукашенка. Що це за організація, як довго працює, яку допомогу надає і кому?
Один тиждень вже працює. Наш центр надає юридичну допомогу, а саме з отримання легального статусу в Україні, отримання політичного притулку або тимчасової посвідки на проживання тощо. Також організація допомагає людям у пошуку житла. Як мінімум дві людини вже скористалися його послугами.
Член Координаційної ради, правозахисник Андрій Стрижак в інтерв’ю «Громадському» заявив, що не виключає такий розвиток подій, коли знадобляться бронежилети, каски, кровоспинний препарат Celox. Якими будуть ваші дії за такого крайнього сценарію?
Я би не хотів зараз давати підстави для інтерпретації своїх подальших дій нашій владі, але осторонь ми точно стояти не будемо.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0