Енергетична криза. Гідрометцентр пояснює, чи врятує Україну погода

Синоптики обіцяють, що сильні морози в Україні будуть короткочасними - Енергетична криза. Гідрометцентр пояснює, чи врятує Україну погода
Синоптики обіцяють, що сильні морози в Україні будуть короткочасними
фото з відкритих джерел

Тепла зима, раннє літо… Чого чекати у 2022 році

Зима для України з її залежністю від імпорту енергоносіїв – це завжди екстремальний період. Нинішній холодний період – окрема тема у зв’язку з енергетичною кризою і в Україні, і в Європі загалом. Але поки Україні щастить: метеорологічна зима прийшла до наших країв з великим запізненням, а після новорічних свят тримається плюсова температура.

Наскільки такі погодні умови стають звичними для України, чим зміни нашого клімату відрізняються від світових та якої погоди слід очікувати у новому році «Главкому» розповідає кліматолог Віра Балабух. Вона завідує відділом прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби надзвичайних ситуацій та Національної академії наук. Балабух визнає, що довгострокові прогнози не є надто вірогідними, але вже можна визначити певні тенденції.


Кліматолог Віра Бабалух: «Слава Богу, що ми знаходимося в помірних широтах... Але процеси, що зараз спостерігаються, є досить небезпечними» (фото: gorod-online.net)
Кліматолог Віра Бабалух: «Слава Богу, що ми знаходимося в помірних широтах... Але процеси, що зараз спостерігаються, є досить небезпечними» (фото: gorod-online.net)

«Погодні умови були надзвичайно сприятливими, з точки зору енергетиків»

Цього року метеорологічна зима в Україні запізніла, а Новий рік пройшов за плюсових температур. Зрозуміло, що серйозний прогноз не можна дати на всю зиму та навіть на місяць, але чи спостерігають синоптики певні тенденції? Враховуючи минулі роки.

Дійсно, зима цього року забарилася. Синоптики зараз дають прогноз, як правило, на п’ять діб, і їхня достовірність досить висока – більше 90% навіть на третю добу і вище. Це – звичайні прогнози, коли можна казати про температуру в конкретному місці, про кількість опадів, інтенсивність певних явищ. Але сезонні і місячні прогнози від звичайних відрізняються. Коли ми говоримо про прогноз на зиму чи на якийсь місяць, як правило, мається на увазі, чи буде середня температура за цей період вищою чи нижчою за кліматичну норму. Говорити про те, якою саме буде температура в якийсь день, ми не можемо.

Це досить складне завдання, вирішення якого потребує знань про кліматичні умови, атмосферні процеси різного масштабу, процеси що відбуваються в океані та їхню взаємодію з атмосферою на всій планеті. Проаналізувати їх дозволяють чисельні моделі погоди, які потребують великої кількості даних та розрахунків, відповідно, надзвичайно потужних серверів та великої кількості електроенергії. Наприклад, Європейський центр середньотермінових прогнозів сплачує мільйонні рахунки за електроенергію. Тому, звісно, не кожна країна може собі дозволити таку розкіш. Є Всесвітня метеорологічна організація, членом якої є Україна і може користуватися цими прогнозами. Найбільш точними вважаються прогнози Європейського центру середньотермінових прогнозів, Метофісу Великобританії і Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США.

Вони не дають окремого прогнозу для України. Але ми знаходимося на карті Європи, тож можемо отримати інформацію для себе. Якщо прогнози прогностичних центрів між собою узгоджуються, ми можемо з більшою достовірністю до них дослухатися. Останні розрахунки цих моделей говорять про те, що на території Європи, особливо Центральної і Східної (зокрема, в Україні) зима цього року може бути теплішою, ніж була протягом останніх 20 років. А зими в цей період були найтеплішими за весь період інструментальних спостережень за погодою – майже 140 років.

Це пов’язано з глобальним потеплінням у світі та змінами клімату?

Так. Суттєве підвищення температури повітря на нашій планеті спостерігається з 70-х років минулого століття, а в Європі та Україні – з 80-х. З кінця 90-х років у нас відмічаються додатні аномалії середньої температури за рік, порівняно з кліматичною нормою 1961–1990 років. Тобто не було жодного року, коли б середня за рік температура була нижчою, ніж у цей період. З 2007 року ці аномалії перевищили 1,5 градуса, а в 2019 та 2020 роках були уже більше 2,5 градусів. Температура повітря в Україні протягом останніх двадцяти років зростає втричі швидше, ніж глобальна. Зміни відбуваються протягом усього року, а найбільше – зимою та літом. За останні тридцять років вони стали на 1,5 градуси теплішими, порівняно з 1961–1990 роками. Останні 5–10 років у північній півкулі, і в Україні також, є найтеплішими за весь період спостережень. Така температура у нас була 125 тисяч років тому, і мене, чесно кажучи, ця цифра вражає.

Причиною цих змін є людська діяльність – викиди парникових газів. А оскільки цей ріст температури не однаковий на нашій планеті, а найбільш суттєво фіксується якраз в полярних широтах, то зрештою призводить до великої зміни атмосферної циркуляції. І згодом – до зміни процесів, які формують погодні умови в конкретному регіоні, зокрема, і в Україні.

Отже, нинішня зима буде теплою?

Так, всі прогнози говорять про це. Очікується, що зима в цьому році може бути на один-два градуси теплішою, ніж протягом останніх 20 років.

На політичному рівні, у ЗМІ є певна паніка, що в лютому у нас можуть закінчитися запаси газу і вся надія лише на вищі сили – теплу погоду.

Як кажуть, Бог до України милостивий. Погодні умови були надзвичайно сприятливими для нас, з точки зору енергетиків, тепловиків. Зими у нас майже місяць не було. І зараз температура є не дуже низькою. Звісно, є певні періоди, коли температура знижується, але при цьому вона не сягає 20–30 градусів морозу, як було раніше. І такі періоди є короткочасними. Як правило, температура коливається в районі нуля – мінус п’яти градусів. На півдні – ще вище.

Але це не означає, що у нас не буде сильних морозів. Є ймовірність того, що такі вторгнення, які ми бачили протягом кінця грудня, будуть і надалі. Але, скоріш за все, вони будуть короткочасними.

Глобальні зміни призводять до підвищення температури. Але, наприклад, в Москві цієї зими вже доходило до мінус 20. Пам’ятаємо про аномальні погодні умови в Америці та Європі. Україна вибивається з цього тренду?

Так, дійсно виникає питання, як це все пов'язано з глобальним потеплінням, коли є такі температури. Підвищення температури не є однаковим на всій планеті. Найбільші зміни характерні для полярних широт. Вони приводять до послаблення термічного градієнту між полярними і тропічними широтами, порушення зональної циркуляції, зокрема, зміни положення струминної течії, розвитку меридіональної циркуляції та блокувальних процесів і провокують зростання кількості та інтенсивності екстремальних погодних умов.

На такі великомасштабні процеси накладаються процеси меншого масштабу. Серед них велику роль відіграють процеси, які спостерігаються у екваторіальних широтах Тихого океану, вони відомі як Південне коливання, яке пов’язане з такими явищами в океані як «Ла–Нінья» і «Ель–Ніньйо». При розвитку «Ла-Нінья», який ми уже спостерігаємо другий рік поспіль, в цьому регіоні сильні пасати сприяють утворенню апвелінгу – підйому холодних, глибинних вод океану на поверхню. Над цими холодними водами формується область високого тиску, яка може поширюватись на значну площу і сягати навіть арктичних широт. Цей потужний антициклон сприяє подальшій деформації струминної арктичної течії, суттєвого прогину її на південь і посиленню меридіональності потоків. Наслідком цього є потужне надходження холодного арктичного повітря по східній периферії антициклону на західне узбережжя Американського континенту та надзвичайно низькі температури, які сягають мінус 40 градусів і нижче. Цей арктичний холод може досягати навіть субтропіків. І ми бачили, до яких катастрофічних наслідків це привело у минулому році в Каліфорнії, коли була практично паралізована вся енергетична галузь. Але в цього процесу є й інша сторона. Розвиток таких меридіональних процесів сприяє також надходженню теплих, субтропічних повітряних мас далеко на північ, і суттєвому зростанню температури повітря в цих регіонах.

До цих процесів також долучаються й інші центри дії атмосфери Атлантичного та Північного льодовитого океанів, які впливають на циркуляцію атмосфери на Євразійському континенті, посилюючи її меридіональність. Залежно від того, в якій частині цієї складної системи знаходиться країна, на її території можуть переважати або аномально теплі, або аномально холодні погодні умови. На території України переважають південні, південно-західні потоки, які й приводять до суттєвого підвищення температур та аномально теплої, весняної погоди взимку.


Аграрний сектор – найбільша жертва зміни клімату (фото з відкритих джерел)
Аграрний сектор – найбільша жертва зміни клімату (фото з відкритих джерел)

«Зміни клімату, що відбуваються у нас, сприятливі для врожаю зернових»

Якщо повернутися до України... Нам, попри глобальні катаклізми, поки що щастить – ні тайфунів, ні цунамі, ні землетрусів

Але процеси в світі відбиваються і на Україні. Звісно, тих небезпек, які існують для тропічних країн, коли урагани просто знищують все на своєму шляху, а люди втрачають землю, у нас нема. Слава Богу, що ми знаходимося в помірних широтах і у нас помірний клімат. Але ті процеси, що зараз спостерігаються, є досить суттєвими і небезпечними.

Наприклад? Піщана буря, яка накрила Київ минулого року?

І піщані бурі також. Десь в 60-70 роки минулого століття, це явище було надзвичайно поширене. І саме тоді спостерігалися дуже потужні піщані бурі, коли швидкість вітру сягала більше 15 м на секунду і тривала декілька діб. Проте завдяки втручанням людини у ці процеси (висадження лісосмуг), вдалось зменшити швидкість вітру, підвищити вологість ґрунту і зрештою, зменшити ризик виникнення цього явища. Майже 30 років потужних пилових бур в Україні не фіксувалось. Проте суттєве зростання температури повітря, збільшення посушливості та масове знищення захисних лісосмуг привели до того, що такі явища відмічаються все частіше і стають більш інтенсивними. І ми бачимо, як вони уже виникають не лише в степовій зоні, а й на Поліссі, де ще донедавна відмічався надлишок вологи.

Які катаклізми, окрім піщаних бурь, загрожують Україні? Сніг в березні, як було у 2013-му тому, може випасти?

Підвищення температури повітря, зміна атмосферної циркуляції приводять до збільшення кількості та інтенсивності явищ погоди. В Україні відмічається зростання інтенсивності опадів, як дощів, так і снігопадів. І дійсно ми були свідками потужних снігопадів у березні та сильних дощів у зимові місяці. Взимку зараз опади випадають переважно у вигляді дощу, але навіть за невеликої від’ємної температури він перетворюється у льодяний дощ, виникає сильна ожеледь, налипання мокрого снігу. Зростає кількість конвективних явищ – гроз, шквалів, граду, злив. Все частіше виникають посухи і тривалість їх також збільшується. Зростає також кількість екстремальних явищ, пов’язаних з температурою – спекотних днів та тропічних ночей, заморозків.

Минулого року ми були свідками навіть тропічного циклону, який утворився над над Чорним морем. Такі циклони зазвичай формуються в тропічних широтах у Тихому чи Атлантичному океанах. Звичайно, він мав значно меншу площу і Україні дуже пощастило, що він нас тільки краєчком зачепив. Основний удар отримали Туреччина і Росія. Ми бачили, що протягом декількох днів випала восьмимісячна норма опадів в помірних широтах. Раніше навіть уявити такого не можна було. І те, що взагалі утворились умови для такого явища, викликає велику тривогу. Уявіть собі на хвилинку, що на Одесу, Миколаїв, Дніпропетровськ, Київ, Харків випаде тисяча літрів води на метр квадратний за декілька годин. Пам’ятаєте, коли в Києві за годину випало 40 мм опадів і затопило торгівельний центр «Гулівер»? А уявіть тисячу міліметрів – наскільки ми до цього готові?

Чи можна очікувати цієї зими якихось аномальних опадів? Бо минулого року, здається, перший серйозний сніг випав вже після Нового року.

Попереду у нас ще два місяці зими. Звісно, снігопади ще спостерігатимуться в Україні і не виключено, що можуть бути досить інтенсивними, особливо при виході південних циклонів. Але опади взимку для нас дуже потрібні, оскільки вони можуть суттєво поповнити запас вологи в ґрунтах, водоймах. Останні п’ять років були посушливими і ми бачимо негативні наслідки цього: проблема з водою та вирощуванням багатьох культур, зростання пожежної небезпеки. За достатньої кількості вологи при сучасних тенденціях до підвищення температури, зростання тривалості і теплозабезпеченості можна отримати гарний врожай.

Якраз минулого року врожай був рекордним. Якою в цьому була частка сприятливих погодних умов?

Думаю, дуже велика. Погодні умови, дійсно, були надзвичайно сприятливими, особливо для польових культур, зернових, озимої пшениці. Було достатньо опадів як в посівний період, так і протягом усього періоду вегетації, та й температура повітря сприяла вирощуванню і дозріванню озимих культур. Зміни клімату, що відбуваються у нас, зараз досить сприятливі для врожаю зернових як озимих, так і ярих – ячменю, вівса. Ми бачимо, що кукурудза і соняшник, які раніше були південними культурами, вже успішно вирощуються в північних областях України і навіть в Білорусі. Термічні умови сприятливі для нашого сільського господарства, але за умов, коли є достатньо вологи.

«Однозначно, температура і надалі зростатиме»

Чи можна спрогнозувати, яким буде клімат в Україні, умовно кажучи, за п’ять років? Яку країну ми будемо нагадувати?

П’ять років – це дуже маленький період. Як правило, коли ми говоримо про зміни клімату, треба брати десь 30-річні періоди. Тропіків тут точно не буде навіть до 2100 року. Все залежатиме від того, як розвиватиметься суспільство, технології, скільки буде викидів, яка промисловість переважатиме, де будуть проживати люди. Можна казати однозначно: температура у нас і надалі зростатиме. Середня за рік може збільшитись до середини століття, порівняно з сучасним періодом, на один-півтора градуси. А до кінця століття зміни можуть бути більш суттєвими і становити від 3 до 6 градусів.

Можете уявити: до 2100 року погода в Харкові може бути такою, як зараз десь в Херсонській області. Вже зараз в Одеській області досить часто спостерігаються погодні умови, характерні для Криму. В 2019–2020 роках взагалі не було метеорологічної зими на значній території України. Це є дуже яскравою картинкою, якою може бути у нас зима за 20–30 років.

Літо також ставатиме спекотнішим?

Ріст температури відбуватиметься протягом усього року, що приведе до подальшого скорочення зимового сезону і збільшення літнього. Взагалі вважається, що метеорологічне літо починається, коли середня температура за добу є вищою за +15. Такі умови спостерігатимуться на два–три тижні раніше і триватимуть довше. Навіть зараз у квітні температура повітря часто уже сягає +20 і вище. У 2020 році літо у нас тривало до 14 жовтня. Ми також бачимо тенденцію, що літні дні вже спостерігаються все частіше і весною, і восени і навіть взимку.

І коли весна настане цього року?

Дивлячись де. Зазвичай найперше в Україні весна приходить у південні області, особливо у Крим, на південь Одеської області, Закарпаття. Ймовірно, цей рік не стане винятком, але стовідсотково цього не можна сказати, оскільки це залежить від дуже багатьох процесів різного масштабу. Ми бачимо, що наші довгострокові прогнози досить часто можуть змінюватися і не справджуватися саме за рахунок того, що в процеси великого масштабу втручаються процеси меншого. Циклони, атмосферні фронти, які з такою завчасністю спрогнозувати неможливо.

Наприклад, якщо казати про грудень минулого року, то температура була нижчою, ніж прогнозувалася, та опадів випало більше через фронти, які прийшли на нашу територію. Єдине, що ми бачимо, – середня температура за лютий у нас може бути на пару градусів вищою у порівнянні з останніми десятиліттями. І вже в лютому на значній території України можуть переважати весняні процеси. Стукаю по дереву, але знову-таки це – хороший шанс і можливість впоратися з цією складною ситуацією, яка в нас зараз є. Особливо в енергетиці.

Павло Вуєць, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Енергетична криза. Гідрометцентр пояснює, чи врятує Україну погода