Влада вирішила посилити тиск на ДТЕК і його власника Ріната Ахметова?
Уряд готується запровадити ручне управління на енергоринку
Дефіцит вугілля провокує реальну загрозу стабільній роботі енергосистеми держави. Особливо критична ситуація на державних ТЕС. Наприклад, на станціях компанії «Центренерго» запас вугілля на початок грудня удвічі менший за мінімально необхідний. Складна ситуація і на приватних ТЕС – ДТЕК і Донбасенерго.
Попри все в Кабміні запевняють: відключень споживачів не буде. Максим Тімченко, керівник ДТЕК, найбільшого приватного енергохолдинга країни, підконтрольного Рінату Ахметову, також гарантував: всі ТЕС компанії будуть забезпечені вугіллям в цей опалювальний сезону.
Але в уряді таки готують план «Б». Там заговорили про «посилення державного контролю» над енергетичними підприємствами. Для цього пропонується вводити тимчасові адміністрації на генеруючі та розподільні компанії (обленерго). Тимчасовому адміністратору будуть підпорядковані органи управління та наглядові ради цих підприємств.
У пресі заплановане нововведення відразу ж розцінили як наміри влади використати кризу в енергетиці для націоналізації майна компанії Ахметова.
Як рятуватимуть енергетику?
Що ж насправді планує влада? Міністерство енергетики на початку грудня оприлюднило проєкт змін до Закону про ринок електроенергії. Згідно з документом приводом для введення тимчасової адміністрації терміном на шість місяців (з можливістю продовження) може стати порушення учасниками ринку безпеки постачання електричної енергії, та/або порушення такими суб’єктами ліцензійних вимог до господарської діяльності. Критерії порушень визначають Правила про безпеку постачання електричної енергії, серед яких: забезпечення станцій первинними енергоресурсами (вугілля, газ). Саме дефіцит палива сьогодні й став гострою проблемою теплових електростанцій, у першу чергу державних.
Введення тимчасової адміністрації здійснюватиме Міненерго: активи учасників ринку та/або їх корпоративні права, акції передаватимуться в управління підприємству, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, та контролюється державою.
Публічне обговорення документа триватиме місяць. Потім законопроєкт надійде до Верховної Ради. А там «енергетичну погоду» визначає керівник галузевого комітету, нардеп від «Слуги народу» Андрій Герус. Його вважають захисником інтересів олігарха Коломойського, який давно воює з Ахметовим. Тому цілком вірогідно, що в січні під куполом спалахнуть нові гарячі баталії.
Стабілізація енергоринку чи боротьба проти Ахметова?
Такі плани влади цілком логічно розцінюються як спроба тиску на Ахметова. Атаки на бізнесмена досягли кульмінації після того, як глава держави звинуватив Ахметова в підготовці державного перевороту. У відповідь власник ДТЕК назвав оприлюднену президентом інформацію «суцільною брехнею».
Варто уточнити, що ідея про запровадження тимчасових адміністрацій на енергетичних підприємствах виникла ще влітку. Проте не можна виключати, що тепер влада дійсно скористається можливістю у війні з олігархом. Закон дозволить державі заходити на енергетичні об’єкти олігарха, брати під контроль і виробництво, і фінансові потоки. Станеться це, якщо державний регулятор (НКРЕКП) знайде порушення ліцензійних вимог на підприємствах Ахметова, або ж головний диспетчер енергетики в особі НЕК «Укренерго» звинуватить їх у порушенні безпеки постачання електричної енергії. Зробити це в умовах гострого браку палива не складно.
«Сумніваюсь, що реалізація цієї ідеї чимось допоможе, адже, по-перше, відсутня необхідна правова база. По-друге, економічна та ресурсна ситуація в державних компаніях набагато гірша ніж у приватних. Як держава може покращити стан у приватних компаніях, якщо вона нездатна навести елементарний порядок у державних?», – коментує плани уряду експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Також без оптимізму сприйняв ідею введення тимчасових адміністрацій енергетичний експерт Юрій Саква. Він переконаний: введення тимчасової адміністрації може мати «суцільні негативні наслідки», які потім дорого обійдуться споживачам. У проєкті закону «не передбачений «гальмівний механізм» в разі проявів безвідповідальності та непрофесіоналізму тимчасових адміністрацій», – вважає Юрій Саква.
Урок історії: тепер гірше, ніж у розпал війни на Донбасі…
Варто нагадати, що востаннє гостра криза у галузі спостерігалась протягом 2014-2015 років – тоді через окупацію Донбасу теплові електростанції залишилися без антрацитового вугілля, головного палива для ТЕС. Та навіть у грудні 2015 року загальний обсяг запасів лише одного антрациту на ТЕС складав 600 тис. тонн, а загалом на складах всіх ТЕС було близько 2,2 млн тонн вугілля (газового плюс антрацитового), тоді як в грудні 2021 року загальний обсяг запасів вугілля на зиму складає менше 400 тис. т. Примітно й те, що у 2015 році, попри скруту, не було імпорту електроенергії з ворожої Росії.
Тоді на енергоринку був запроваджений надзвичайний стан. У 2014 році «ручне» управління на енергоринку України тривало пів року – з осені й до весни, а в 2015 – строк був значно меншим.
У найскладніший зимовий період 2014 року галуззю керував тодішній міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан. «Главком» звернувся до ексурядовця з проханням оцінити, чи доцільне введення тимчасової адміністрації на енергетичних підприємствах.
Пане Юрію, ви прихильник досить жорстких заходів – навіть введення ручного управління енергоринком під час кризи. Як оцінюєте заплановане узаконення тимчасових адміністрацій на енергокомпаніях?
Я завжди виступаю за посилення державного управління з метою недопущення повної втрати керованості електроенергетикою. Але в законі про ринок електроенергії взагалі не передбачені серйозні впливи держави на діяльність генеруючих та розподільчих компаній для того, щоб контролювати виконання ліцензійних обов’язків енергетичних підприємств.
Але для того, щоб це впроваджувати, потрібно мати незалежного професійного Регулятора (НКРЕКП). В наших умовах, думаю, буде досить складно впроваджувати тимчасові адміністрації так, щоб не було там справді якогось вибіркового підходу.
У тимчасових адміністраціях повинні працювати професіонали енергетики?
Звісно. Це повинні бути професійні люди, які мають досвід управління. Але це не повинно бути так, як ми маємо на сьогоднішній день, коли визначаємо членів НКРЕКП. Тому що спочатку на конкурсі визначають членів конкурсної комісії, яка потім буде вибирати – знову на конкурсі – членів національного Регулятора. Мені здається, все повинно бути набагато простіше. Сьогодні ці комісії створені для того, щоб членами НКРЕКП призначати непрофесіоналів.
Якщо тимчасову адміністрацію підприємства буде призначено на шість місяців, то чи будуть повністю відсторонені від роботи його керівники?
Звичайно, вони мають бути відсторонені. І наглядові ради також повинні припинити роботу. В законі потрібно прописати, на підставі чого приймається рішення про введення тимчасової адміністрації. За основу можна взяти закон про введення тимчасових адміністрацій в банках і аналогічно прописати процедуру, але виходячи з тих вимог, які мають бути до енергетичних компаній, яким державний Регулятор видав відповідні ліцензії. Часто вимоги в цих ліцензіях систематично не виконуються.
Державне підприємство «Гарантований покупець» (ДП «ГарПок») не заплатило «ДТЕК ВДЕ» понад 3 млрд грн за електроенергію з відновлювальних джерел енергії, хоча кошти на це є, адже для розрахунків із «зеленими» виробниками НЕК «Укренерго» залучила $825 млн (еквівалент 21,69 млрд грн) шляхом розміщення «зелених» євробондів. Водночас голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства Андрій Герус вважає, що «ГарПок» має виплатити борг, але за умови, що ДТЕК погасить свій борг перед державною компанією «Укренерго». Як оцінюєте такі ультиматуми?
Це ненормальна ситуація. Не можна прив’язувати одне до другого і робити певний залік – це ж зовсім різні суб’єкти. Треба було раніше впливати на ДТЕК, а не опускати руки. Де був Регулятор, коли він бачив, що компанія, яка має ліцензію, не сплачує за транспортування електроенергії? Він штрафував ДТЕК? Ні, не штрафував.
Регулятор мав важелі для впливу. А якщо не мав, тоді треба було в ліцензії прописати вимоги, або ж в законі про енергоринок щось змінити. І саме пан Герус мав ініціювати певні законодавчі зміни, які б дозволили вплинути на компанію і змусити її заплатити. А вже потім іти в суди, у нас же можна судитися довічно. Все в руках профільного комітету парламенту та монобільшості, і частково – у Регулятора. Але все потрібно було робити своєчасно.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0