Хто і як прийматиме нові «мовні» іспити у чиновників: деталі від екзаменаторів

 - Хто і як прийматиме нові «мовні» іспити у чиновників: деталі від екзаменаторів
Орися Демська

Очільниця Нацкомісії зі стандартів державної мови Орися Демська розповіла про деталі «масштабного проєкту»

В ніч на п'ятницю, 16 липня відкрилася можливість для реєстрації держчиновників на іспит з української мови. Рівень володіння державною мовою – вимога «мовного» закону для чиновників і політиків, відповідна норма якого щойно вступила в силу. Іншими словами, представники влади, які обираються, або призначаються перш, ніж обійняти посаду, муситимуть скласти іспит. Тим чиновникам, які уже працюють, він не обов’язковий.

Розробкою завдань для іспитів, а також організацією їх проведення займається спеціально створена урядом наприкінці 2019 року Національна комісія зі стандартів державної мови (Комісія). Реально, а не на папері, цей спеціальний центральний орган виконавчої влади почав працювати з квітня минулого року після обрання його головою докторки філологічних наук Орисі Демської. Набраний штат філологів займався розробкою завдань для іспиту.

У Комісії розповідають, що екзаменаторами на іспитах будуть дипломовані філологи, які пройшли спеціальні тренінги і отримали відповідне посвідчення. Фаховість і додаткова піготовка, як запевняють у Комісії, мають сприяти якості їх роботи. І це, не зважаючи на відносно невелику зарплату – 120 грн на годину. У перші дні проведенням іспитів цим займатимуться самі члени Комісії, а в подальшому долучатимуть до роботи своїх колег з інших інституцій.

Перші іспити відбудуться уже 19 липня. Кожен день впродовж перших двох тижнів роботи Комісії працюватимуть три часові слоти: з 9:30 до 11:30, з 12:30 до 14:30 і з 15:30 до 17:30. Завдання міститимуть тестову, письмову і усну частини. Комісія матиме два тижні на встановлення результатів іспитів.

В інтерв’ю «Главкому» Орися Демська розповіла, чому упевнена, що роботу Комісії обвинувачуватимуть в необ’єктивності і чим сертифікати про рівень володіння мовою відрізнятимуться від посвідчення про вільне володіння українською, яке нині мають чиновники і депутати.

Під час участі у форумі «Україна 30. Гуманітарна політика» ви оголосили про іспит 16 липня щодо рівня володіння українською для чиновників. Давайте розпочнемо спочатку: хто саме складатиме іспит, як він проходитиме, впродовж якого часу очікувати результатів?

Відповідно до статті 9 і10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», це передовсім державні службовці, депутати місцевих рад, керівники закладів освіти тощо. Зареєструватися потрібно в електронній формі на сайті https://exam.mova.gov.ua/. Під час реєстрації можна обирати місце, дату і час складання іспиту. В обраний день і час необхідно прийти обов’язково із кваліфікованим електронним підписом і паспортом.

У Києві іспити відбуватимуться кожного дня з 9:30, принаймні, у перші два тижні. Реєстрація розпочалася в ніч на 16 липня, на перший день усі місця вже розібрали. Поки що це відносно невелика кількість претендентів – 348 осіб, тому що система тільки почала працювати.

Щоб усе працювало без збоїв, ми будемо поступово збільшувати навантаження на неї. Починаючи з 19 липня ми розширимо мережу локацій, де проводитимуться іспити.

У Комісії є право уповноважувати спеціальні установи для проведення іспитів. Але поки не пройшов реєстрацію Порядок визначення уповноважених установ. То хто тоді проводитиме іспити?

У Комісії є право уповноважувати установи. Цей документ завершив процедуру реєстрації 16 липня. Тому найближчим часом ми оперативно запустимо процес уповноваження, зокрема освітніх закладів. Крім того, Комісія підписала низку угод про співпрацю з освітніми установами, бібліотеками, центрами підвищення кваліфікації, місцевими адміністраціями, де облаштовані іспитові аудиторії. Саме там проходитимуть перші іспити на рівень володіння державною мовою уже з 19 липня.

Хто є екзаменаторами, які приймають іспити?

Згідно з постановою Кабміну №911 від 16 листопада 2019 року, відповідно до пункту 6, Комісія має право залучати наукових, науково-методичних працівників до виконання певних робіт. Однією з таких робіт є процедура оцінювання, чи встановлення результатів іспиту за допомогою залучення фахівців наукових і науково-освітніх установ.

В одному з попередніх інтерв’ю ви говорили про те, що в більшості обласних центрів ще не облаштовані майданчики для проведення іспитів. Коли вони будуть в кожному обласному центрі і від чого це залежить?

Нині у більшості обласних центрів уже облаштовані такі майданчики.

Яким є фінансування Комісії? Чи достатньо його для того, щоби всі, хто бажає отримати сертифікати, могли це зробити?

Постанова №409 про Порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою визначає, що екзаменаторові ми можемо платити 120 грн за 1 годину, інструкторові – 70 грн за 1 годину, 7,5 грн на одній локації за надання послуг інтернет-провайдером. Бюджет Комісії становить 33,6 млн грн на цей рік.

Наскільки достатньо цих грошей буде можна судити лише через якийсь час, адже ситуація змінюється. Скільки буде охочих прийти на іспити, як часто їх доведеться проводити ніхто вам сьогодні не скаже. Вперше в історії України запущено настільки масштабний проєкт, коли проведення іспитів виходить за межі тільки державних службовців.

Уся система іспитування складається з трьох частин: комп’ютерна система, екзаменатори безпосередньо працівники нашої Комісії. Якщо ми долучатимемо до цієї системи з трьох частин екзаменаторів (філологів з різних інституцій), то нам потрібен буде для безперебійної роботи 21 млн грн на рік.

Також ми порахували, щоби система працювала безперебійно, в штаті нашої Комісії має бути приблизно 40 працівників, які будуть постійно займатися суто встановленням результатів іспитів. Тоді це коштуватиме 10,9 млн грн. Про таку потребу у фінансуванні я говорила на Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної і інформаційної політики, інформували Міністерство освіти і науки, Міністерство фінансів.


Орися Демська: Те, що високопосадовці не володіють мовою на належному рівні – це питання до них
Орися Демська: Те, що високопосадовці не володіють мовою на належному рівні – це питання до них

Який штат Комісії зараз?

Нині в апараті Комісії працюють 20 людей. Вільних рук у нас немає, є суттєвий брак кадрів.

Якої кількості кадрів не вистачає, про яку кількість ви говорите на зустрічах з урядовцями?

Коли засновували Комісію, 6 листопада 2019 року Кабмін визначив, що для роботи Комісії 29 людей, серед яких тільки 9 – члени Комісії, буде достатньо. Ми вважаємо, що штатну чисельність працівників апарату Комісії варто істотно збільшити, це значно полегшить організаційні процеси та пришвидшить перевірку результатів іспиту.

Все ж таки, назвіть вашу оптимальну потребу у кадрах, скільки вам потрібно для ефективної роботи фахівців?

75 людей. Але якщо збільшити до 50 – це все одно буде величезний прорив.

Виходить так, що з 2019 року іншої постанови щодо кількості працівників Комісії прийнято не було, але іспити уже почалися. Тобто проблема не вирішена. Який вихід із ситуації можливий? Те, що бракує кадрів як може позначитися на проведенні іспитів?

Я ходжу до посадовців, розповідаю, пояснюю. Найбільш уважними до цієї проблеми виявилися депутати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Також нас дуже підтримав Світовий конгрес українців.

Насправді Комісія зробила чудо. Уявіть собі, перші працівники апарату Комісії з’явилися у травні 2020 року – у глухий локдаун. Кілька місяців ми всі працювали з дому. Перше приміщення Комісії – кілька аудиторій у Київському національному університеті технологій і дизайну – з’явилося у аж у вересні 2020 року. Більшість співробітників до того бачилися в основному лише через відеозв’язок, хоча довгий час працювали разом в одній установі.

Сьогодні чиновник може отримати посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою, склавши іспит. Чим іспит на здобуття сертифіката відрізнятиметься від іспиту, складання якого дозволяє отримати вищезгадане посвідчення?

Та процедура іспитування, яка відбувалася у 2017-2019 роках визначала, вільно людина володіє державною мовою, чи ні. До нашого іспиту всі іспитування з української мови у державі були «заточені» на те, щоби перевірити більше знання мови, ніж встановити рівень володіння. Наше завдання полягає не в тому, щоби перевірити, а в тому, щоби визначити, чи людина «Х» належно володіє державною мовою, аби здійснювати комунікацію від імені держави.

Чим рівні володіння мовою відрізняються, як саме визначаються?

Рівні розроблені згідно з рекомендаціями Ради Європи з мовної освіти. Кожен рівень засвідчує певних ступінь мовної компетентності особи. Іспити складаються з тестової, письмової і усної частини.

За вашими словами, головна ціль Комісії – встановити рівень володіння державною мовою для людини, яка вестиме комунікацію від імені держави. Але є такі посади як сільський голова, або очільник області. Вони ведуть комунікацію від імені громади. Чи відрізняються вимоги рівня володіння державною мовою для прем’єрміністра і голови невеликої громади?

Вимоги встановлює працедавець, а не ми. У процесі іспитування для нас усі претенденти рівні.

Якщо людина провалила іспит. Чи є у неї можливість повторно його скласти?

Авжеж. Хоч кожні чотири місяці може приходити і складати, обмежень немає, іспит безкоштовний.

Пані Орисю, у нашій країні далеко не всі чиновники і політики вправно володіють українською мовою. Яка є гарантія, що претенденти чесно і прозоро складатимуть іспити? Чи є механізм, який дозволятиме Комісії довести об’єктивність оцінювання в разі претензій від громадськості, критики в необ’єктивності?

Те, що високопосадовці не володіють мовою на належному рівні – це питання до них, а не до нас. Щодо критики, то вона точно буде, оскільки в нас є величезний брак довіри до державних інституцій. Прозорим іспит робить комп’ютерна складова: ніхто не знає, які завдання випадуть конкретному претенденту. Тестову частину перевіряє також комп’ютер.

Крім того, претендентам заборонено списувати, спілкуватися між собою чи користуватися мобільними телефонами під час складання іспиту. Усе перераховане дає підстави інструктору або відповідальній особі зупинити іспит для такого претендента. На етапі оцінювання роботу перевіряють кілька екзаменаторів. Вони не знають, чию саме роботу вони перевіряють. Якщо претендент має сумніви щодо об’єктивності оцінки, він має право подати апеляцію.

Я насправді зацікавлена, щоби громадянське суспільство було поряд. І коли побачать щось не так, аби нам вказували. Це нормально. Адже ми всі разом будуємо цю державу, хтось в громадському секторі, хтось у ЗМІ, хтось на державних посадах.

Михайло Глуховський, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Хто і як прийматиме нові «мовні» іспити у чиновників: деталі від екзаменаторів