Як правильно: колцентри кришувати чи дахувати? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Чи є в українській мові слово «шик»? Часто його перекладають як «розкіш», але «роскошь» є і в російській мові. То чому в росіян два слова, а в нас одне? Та чи одне? У словнику Уманця і Спілки (старішому за Грінченків) «шик» – це «шико‌вність», а «шикарний» – це «шико‌вний». 

Погляньмо, як слово «шиковний» уживали майстри слова. 

• Валерʼян Підмогильний, переклад роману Бальзака «Бідні родичі. Кузина Бета» писав: «У зносинах, як він казав, з найвиборнішими паризькими жінками йому доводилось тільки проводити їх крамарськими вітаннями, любуючись на їхню грацію, шиковний одяг та на те невисловне, що зветься породою».
• Микола Зеров, «Від Куліша до Винниченка»: «От у шиковному старовинному екіпажі з гербами, запряженому різномастними кіньми, їде веселе товариство».
• Улас Самчук, «Волинь»: «Надто вона шиковна, як лебедиця, все одно... Як княгиня, тільки трон дай. І дав би».
• Оксана Забужко, «Щоб ти кохав»: «Я з тих дівуль, що дзвонять із ванни в шиковних старих готелях».

І, нарешті, дуже любив це слово перекладач Анатоль Перепадя. Насолодіться уривком його перекладу роману-епопеї Марселя Пруста «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток»:

• «Мабуть, та сама озлість, викликана побоюванням, що їх уважають за недостатньо «шиковних» і що вони не можуть показати, які вони насправді «шиковні», озивалася в них, коли вони дали прізвисько Хорошунчик юному модникові, сухітникові й шалапутові, синові великого промисловця, той-бо щодня красувався у новому піджаку з орхідеєю в бутоньєрці, за сніданням пив шампан і, блідий, незворушний, з байдужою усмішкою, ішов до казино й кидав на стіл, де грали в бакару, величезні суми, «щоб процвиндрювати», як казав із виглядом знавця нотар у розмові з головою суду, чия жінка знала «з надійного джерела», що цей молодик, типовий представник «кінця віку», завдає великого жалю батькові-матері».

Отже, «шиковність» і «шиковний». Запамʼятайте і вживайте.

• 1 •

Віталій Копняк: Розʼясніть, як правильно: колцентри кришувати чи дахувати? Бо бачив у медіа і так, і так. Зокрема, Юрій Ніколов пише «дахувати».

Кришувати – це сленгізм. Для нього є місце в мові хоча б тому, що слово «криша» – не росіянізм, воно є у словнику Грінченка. Є ще спільнокореневе «кришка». А «дах» – це германізм (dach), запозичений через польську мову. Тому вважаю слово «дахувати» таким, що утворене без потреби. Навіщо замінювати усталений сленгізм новим? Ну, і ось вам підтвердження з Генерального регіонально анотованого корпусу текстів (ГРАК): 1824 вживання слова «кришувати» проти 239 «дахувати».

• 2 •

Сергій Жлуктенко: Як перекласти російське «нараспашку»? Чи в нашій мові взагалі немає такого слова?

Носити наро́зхрист можна, а слова немає? Так не буває. Прислівник «нарозхрист» зафіксований у словниках Ізюмова, Голоскевича та Кримського і Єфремова.

• 3 •

Максим Білецький: Починаючи приблизно з 2000-х років, у текстах, вживаних різними релігійними конфесіями України, все частіше зустрічаємо слово «звершувати» на місці церковнослов’янського «соверша́ти». І така калька, чесно кажучи, ріже слух через невідповідність значень. Порадьте, будь ласка, надійний контраргумент прибічникам такого калькування та адекватні заміни сучасною мовою з кількома прикладами. У мене «звершувати» чітко асоціюється з подвигами та планами перших пʼятирічок. Богослужіння та його похідні завжди відправлялося чи правилося. 

Звершувати, також звершáти – робити великої ваги справу, здійснювати що-небудь важливе, значне. Тобто слово має врочистий відтінок, а конфесійній лексиці такий стиль притаманний. У тому-таки СУМ-20 є приклад: «Церква благословила в усіх храмах звершити молебні на початок нового навчального року» (з газ.). Водночас слово «відправлятися» в цьому значенні теж є: «Служба Божа, особливо у відпустові дні, відправлялась тут при вишуканій обстановці» (Ірина Вільде). Можемо підсумувати, що на сьогодні це синоніми. Не бачу нічого поганого в церковнословʼянізмах, адже ними рясніють усі богослужбові тексти, перекладені українською.

• 4 •

Юлія Качмарик: Як перекласти російське «изысканный слог»? 

Вишуканий стиль письма. Також не варто плутати стиль письма зі стилем мовлення. Стилів мовлення сім: розмовний, художній, публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, епістолярний, конфесійний.

• 5 •

Оксана Смітюх: Не підкажете, як правильно: оснований на досвіді чи заснований на досвіді? Чи є взагалі в українській мові слово «оснований»?

«Оснований» у значенні «ґрунтований, базований» у словнику фіксується як рідковживане. «Основувати» в українській мові – це те саме, що обсновувати, тобто густо обмотувати, обплутувати щось, а також робити з пряжі основу. Отже, «оснований на досвіді» – калька з російської.

• 6 •

Світлана Мудра: Чи можна «смотреть по сторонам» перекласти як «дивитися по сторонах»? Дякую.

Уживайте «дивитися навсібіч».

• 7 •

Андрій Безносенко: Підкажіть, будь ласка, чи правильно казати «аутистична людина»?

Правильно казати не «аутистична людина» і навіть не «людина з аутизмом», а «людина з розладом аутичного спектру». Не аутистичного, а саме аутичного, бо тільки таке слово подає тлумачний словник і тільки воно вживається в українській науковій літературі.

• 8 •

Ганна Шевченко: Добрий день. «Сенсорна чутливість дітей» і «сенсорні кнопки приладу»: у прикметнику наголос один і той самий?

Сенсо́рний – від сенсо́рика, а се́нсорний – від се́нсор. Тому наголоси не однакові.

• 9 •

Марина Головач: Чи існує в українській мові слово «підложка»? Наприклад, «матова помада дуже сушить губи, тому потрібна підложка з бальзаму».

У словнику немає. Хоча як розмовне могло б уживатися, як і «ложити» (теж розмовне, але зафіксоване у словнику).

• 10 •

Олена Ляшко: Пані Ольго, як перекласти «струящаяся ткань»?

Струмлива або струмениста. Обидва слова існують.

«Главком»