Сьогодні ми живемо у такому стресі, від якого 50 років тому люди потрапляли до божевільні

За підрахунками вчених, близько 18% людей у світі страждають на тривожні розлади. Сьогодні пересічна людина має той самий рівень тривожності та «асортимент» страхів, що і пацієнт психіатричної лікарні в 60-ті роки минулого сторіччя. До такого висновку прийшли російські психологи. Причин цьому безліч. Починаючи з нестримного інформаційного потоку, безперервного сидіння у соцмережах, та закінчуючи власними психологічними «травмами» кожної окремої людини.

Сьогодні три мільярди людей, а це близько 40% населення Землі, користується соціальними мережами. Вони проводять там в середньому близько двох годин щодня. Люди використовують мережі, аби розповісти про те, що їх хвилює: від неадекватних клієнтів на роботі до політики… Тому часто наша новинна стрічка стає безкінечним потоком стресу.

«Світ, що постійно змінюється, постійна невизначеність – ось що є головною причиною тривоги», - пояснює психолог Алевтина Шевченко. «Не існує однієї чарівної таблетки від тривоги», - додає вона. Проте є безліч способів її подолання. Кожна людина може знайти власні методики, які допоможуть їй зберігати спокій у буремні часи. Є у психологів і більш-менш універсальні поради, які допоможуть справлятись із тривогами сучасного світу. Ними з «Главкомом» поділилася Алевтина Шевченко.

Психолог Алевтина Шевченко

Коріння твоєї тривоги

Насправді у кожної людини є свій конкретний спусковий гачок - тригер, те, з чого почалися напади тривожності у її житті. Але він може спрацювати не одразу. Екзистенційна тривога починається не тоді, коли людина вимушена боротися за існування, а тоді, коли вона має час замислитися про більш ефемерні речі - сенс життя, невизначеність майбутнього, травми минулого.

Завжди є зовнішній поштовх - слова бабусі в дитинстві, смерть когось із близьких, споживання різних речовин. Чим чутливіша та рефлексивніша людина, тим вищий ризик занурення у тривожний розлад.

Емоційна гігієна

В умовах сучасного світу просто необхідно своєчасно звертати увагу та виявляти повагу до власних почуттів. Це передбачає, у тому числі, й періодичний емоційний детокс - обмеження отримання вражень та спілкування з іншими людьми, наприклад, шляхом відмови від соціальних мереж, тих чи інших поширених «челенджів». Треба просто прислухатися до власних бажань та не відмовляти собі у праві відмовитися від спілкування. Важливо проводити такий детокс регулярно. Це може бути й певний ритуал - медитація, йога або молитва.

Розклад дня

Тривогу часто викликає невизначеність. Допомогти у боротьбі з нею може чіткий розпорядок дня. Тривогу заспокоюють якісь повторювані дії, що роблять життя передбачуваним. Коли ми розуміємо або думаємо, що розуміємо, своє майбутнє, коли у нас є чіткий план на сьогодні, завтра або на рік вперед. Таке планування тамує тривогу.

В дитинстві ми повинні щодня вставати, йти в школу, приходити додому, робити домашнє завдання. Це займає увесь час дитини та створює для неї комфортний, передбачуваний світ. Коли ми дорослішаємо, то позбавляємося цієї передбачуваності, і це може викликати тривогу. У дорослому житті чіткий графік може допомогти обмежити тривогу. Проте варто пам’ятати, що окремим психотипам - творчим, спонтанним людям, - такий підхід може, навпаки, нашкодити. Для імпульсивніших людей такий розклад може стати джерелом розчарування, невдоволення собою.

Критичне мислення

Порада включати критичне мислення стосується насамперед фейкових інформаційних вкидів, метою яких зазвичай і є викликати масову паніку. Наше життя змінюється, відбувається природний відбір – той, хто не навчиться справлятися з тривогою, не зможе розвиватися й існувати в інформаційному світі, повному фейків. Кожен, хто пише новини, хоче викликати у нас емоції. Ці емоції породжують тривогу. Кожен з нас може винайти протиотруту лише самостійно. Лише шляхом перебору варіантів ви знайдете засіб від власної тривоги - дивитися усі новини або не дивитися зовсім, або один раз в день, або декілька.

Психолог? Не треба боятися

Не варто лякатися психіатра, психолога, психотерапевта. Багато хто боїться йти до спеціаліста, але інколи саме психолог може допомогти вирішити ваші проблеми, які здаються вам нездоланними. Раніше методи психіатрії викликали жах. Методи давно змінилися, але люди й досі бояться. Нинішній низький рівень психологічної культури – наслідок «каральної психіатрії» Радянського Союзу з його нелюдською, лицемірною системою. Сьогодні лікарі не відправляють пацієнтів до божевільні. Натомість ми відкриваємо кризові центри, адже криза може спіткати кожну, навіть абсолютно здорову людину.

Юлія Тунік, «Главком»