Українська вакцина: це можливо? Інтерв’ю з директором Інституту молекулярної біології і генетики

Рік тому, 30 січня 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила надзвичайну ситуацію міжнародного значення – спалах епідемії нового гострого респіраторного захворювання Covid-19, викликаного вірусом SARS-Cov-2. Ще через місяць захворювання було визнано пандемією.

Звідки міг з'явитися новий коронавірус, наскільки ефективна вакцинація проти нього і чи може з'явитися власна вакцина в Україні? Ці питання «Главком» поставив директору Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України, доктору біологічних наук Михайлу Тукалу.

Пане Михайле, яка, на вашу думку, причина пандемії? Уряди багатьох країн активно відкидають штучне походження коронавірусу, але це викликає ще більшу підозру у суспільства. Не секрет, що в багатьох країнах ведеться розробка біологічної зброї.

Я так скажу. У Вухані знаходиться найпотужніша вірусологічна лабораторія Китаю, і в тому, що цей штам лежав там, я впевнений на 90%. Саме в лабораторії, а не на ринку морепродуктів і тварин. Подібних ринків по всьому Китаю величезна кількість, але вірус вискочив чомусь не там, де кажанів продають тисячами, а саме в Вухані, де їх майже не їдять. Продуктовий ринок – це вже вторинне. Така моя думка.

До речі, про штучне походження коронавірусу може додатково свідчити той факт, що звичайні природні захворювання, той же грип – сезонні. А коронавірус – ні. Знову ж, грип постійно мутує, а Сovid-19 за рік не сильно змінився.

«Летальність від коронавірусу збільшилася»

Оскільки вірус незвичний, наскільки ефективна вакцинація від коронавірусу? Є точка зору, що навіть від грипу, наприклад, вона практично немає сенсу – постійно з'являються нові штами. До речі, в 18 років ваш покірний слуга зробив щеплення від грипу – у військову бригаду привезли вакцину для солдатів. Так ось після щеплення я тиждень провалявся з дуже сильним грипом. Краще б, напевно, просто захворів.

Насправді треба ще зрозуміти, від чого там прищеплювали. Не факт, що це була вакцина від грипу. В авторитарних державах могли випробувати щось на солдатах – це простіше простого.

Щодо ефективності вакцинації від коронавірусу: він мутує набагато слабкіше, ніж грип, так що є надія, що вакцини допоможуть. На даний момент зафіксовано близько 12 тисяч мутацій, але вони в своїй більшості безпечні, нічого не змінюють у структурі вірусних білків. Певний виняток – так званий британський штам. Є з цього приводу побоювання, але «караул» кричати поки не варто. Зараз головне – потрібен постійний аналіз. Адже віруси не тільки мутують, а й еволюціонують.

У чому тут різниця?

У самих мутаціях найчастіше нічого небезпечного немає, вони хаотичні, і вірус не сильно змінює свої властивості. А ось еволюція, яка відбувається під тиском (а це і вакцинація, і потрапляння вірусу в інше середовище проживання, інший організм – як ті ж норки в Голландії), підштовхує до селекції мутацій в певну сторону. І ось цього вже треба побоюватися і робити постійне секвенування вірусу з різних зразків. Але у нас аналізом генома вірусу ніхто не займається.

Керівник Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України Ігор Кузин заявив, що британський штам у нашій країні не виявлено. Значить, все-таки аналізують, відстежують?

Ми спільно з Центром громадського здоров'я ще влітку вирішили створити в Україні проєкт із геномної епідеміології SARS-Cov-2. Ідея була – зробити 240 повногеномних секвенувань різних зразків вірусу по Україні. Взяти весняні, літні, осінні, і подивитися, що відбувається.

Але ми так нічого і не отримали. Центр сказав – ми відправили 41 зразок в Англію, що за зразки – незрозуміло, нам нічого не повідомляють. Можливо, Ігор Кузин посилається на дані за літніми зразками, тоді дійсно ніякого британського штаму не було.

Для сиквенсу дуже дорогі реактиви – 340 тис грн на тисячу досліджень. Але нам їх чомусь не виділили. А в Англії, я впевнений, секвенування не безкоштовне. І, швидше за все, дорожче, ніж у нас. Так що там говорити... Ви самі живете в цій країні і все розумієте.

Летальність від коронавірусу в кілька разів менше, ніж від звичайного грипу. Не кажучи вже про онкологію і серцево-судинні захворювання. Чому, власне, така паніка?

Так було до жовтня 2020 року. Після цього летальність збільшилася. У США і Мексиці, наприклад, вона вже перевищила показники звичайного грипу.

Михайло Тукало" width="1620" height="1080" />

«Собівартість нашого тесту була 250 грн, німецького – більше 600»

Ваш інститут перший в країні, ще до введення карантину, створив тест на коронавірус. Наскільки це було складно зробити?

Насправді – нескладно. До нас в кінці січня звернулася РНБО: мовляв, ось є проблема. Сам ПЛР-тест ми зробили досить швидко, тижнів за три. Найбільше часу пішло на створення контрольного зразка, це шматочок вірусу SARS-Cov-2, який вставили в плазміду –  такі невеликі молекули ДНК, відокремлені від хромосом.

На цьому контрольному зразку все працювало. Але теоретично, адже у нас не було живого матеріалу. Він з'явився на початку березня, коли в Чернівцях було виявлено коронавірус у хлопця, який приїхав з Італії із заробітків. Центр громадського здоров'я дав нам зразок РНК, ми свою тест-систему перевірили – вона працювала чудово. Послали ці зразки в лабораторію Всесвітньої організації охорони здоров'я в Лондоні – вони підтвердили.

Взагалі наукова частина роботи зі створення тесту на виявлення коронавірусу, вона не те щоб легка, вона – буденна. У нас хороша школа: інститут уже 20 років розробляє подібні тест-системи. Для виявлення різних спадкових захворювань, онкологічних, нейродегеративних (хвороба Дауна і так далі). В даному випадку, з коронавірусом, до речі, дуже допомогло попереднє створення тестів для онкозахворювань, у технології багато схожого.

А ось найскладніше виявилося – це зареєструвати тест-систему. Було дуже багато паперової тяганини. Національна академія наук виділила інституту грант, 350 тис. грн (ми купили на них необхідні реактиви), і в березні випустили перші тест-системи в кількості 1000 штук. Частину передали в Житомирський центр громадського здоров'я, частину – в Київський. Але потім почалася епідемія і Україна терміново завезла німецькі тест-системи.

Наскільки наші тест-системи дешевші закордонних аналогів?

Ми передали їх в Центр громадського здоров'я безкоштовно. Якби продавали, наш тест коштував би в 2-3 рази дешевше зарубіжного. У той час собівартість нашого тесту, на один аналіз, була 250 грн, німецького - більше 600 грн.

Чому тест-системи вітчизняної розробки виявилися незатребуваними? Чий тут інтерес і хто завадив?

Не знаю, хто завадив. Але очевидно, що всі стояли осторонь, я маю на увазі уряд. Державної підтримки не було ніякої, хоча про неї було заявлено на найвищому рівні. Напевно, сьогодні це прозвучить пафосно, але в березні-квітні наші співробітники готові були працювати над виробництвом ПЛР-тестів без додаткової оплати. Потрібні були кошти тільки на реактиви. Але інститут їх не отримав, не було держзамовлення.

Всі думають: капіталізм, конкуренція, ринок все сам вирішить. Але в даному випадку, коли перед світом, перед кожною конкретною державою стоять небачені досі виклики, конкуренція нічого не вирішує. Наприклад, США – суперконкурентна країна. А Китай ні, там дали вказівку, всі взяли до виконання. І хто краще впорався з проблемою коронавірусу?

Чи правда, що зараз вартість однієї іноземної тест-системи на митниці – менше долара, а все інше – це накрутки фірм, які ведуть на цьому бізнес?

Ні, ну один долар – це нижче собівартості, такого бути не може. Зараз нормальна ціна для ПЛР-системи – 200-300 грн. Вартість дійсно падає, навесні минулого року в Україні тести робили три фірми, вони могли ціну тримати. А зараз в країні більше сотні фірм зареєстровані, які завозять або роблять тести. Ціна, звичайно, падає. У китайців працює ціла індустрія, цих тестів наробили мільйони, ось і ринули вони на ринок за демпінговими цінами.

Чому ж тестування в Україні так дорого коштує? Тисяча гривень – це ще «нормальна» ціна.

Це дійсно так. Один наш співробітник близько 3 тис. грн заплатив. А чому? За терміновість. Він сьогодні вранці здав аналіз, а ввечері отримав результат. Фірми накручують своє за термінові послуги.

У Словаччині перед новим роком все населення країни протестували на коронавірус. І зроблено це було абсолютно безкоштовно.

У Словаччині все населення – як у Києві. Невеликим країнам, як, наприклад, Естонії, Грузії, одного спонсора-мільйонера досить для вирішення проблеми масового ПЛР-тестування. У великій країні завжди все складніше.

До речі, щодо Словаччини: там було так зване експрес-тестування, на антигени, білки вірусу. Там на все про все –15 хвилин. Зараз є три види тестування. ПРЦ – найчутливіший і надійний. На антитіла – імуноферментний аналіз (він показує – перехворіла людина ковідом чи ні). І експрес-тест.

Наскільки взагалі об'єктивні тести на коронавірус? Ось Ілон Маск проходив тести чотири рази, і два результати мав позитивних, а два - негативних.

ПЛР-системи дають 99% достовірного результату. Це – теорія. А практика що включає? Потрібно взяти зразок, виділити фрагменти ДНК або РНК. Є різні підходи при проведенні самого аналізу. Знову ж таки, треба враховувати, звідки бралася проба. Адже в процесі розвитку захворювання вірус опускається нижче. Взяли мазок з носоглотки, зафіксували, а через два дні там вірусів вже менше, вони опустилися глибше, до легенів. Взяли мазок з носоглотки ще раз – тест-система вже може нічого і не помітити.

Дуже важливо ще транспортування зразка: його треба перевозити як інсулін, в холоді, бо при кімнатній температурі вірус розвалюється. Нарешті, різні тест системи мають різний ступінь специфічності і чутливості. І це далеко не завжди перевіряється державними органами. Так що всі ці нюанси необхідно враховувати, через них і може виходити такий розкид – то позитивний результат, то негативний.

«Російський підхід до вакцини напружує»

З комерційним використанням тест-систем власного виробництва у інституту не склалося. Чи продовжуєте ви подальші розробки в цьому напрямку?

Ми ж вчені. Розробляємо, звичайно. Зараз зосередили свої зусилля на розробці так званих комплексних тест-систем. Вони дозволять своєчасно діагностувати як різні штами і види вірусів, так і порушення ланок імунного захисту в організмі людини, що дозволяє визначати протокол ефективного лікування.

Вже є тест-система, за допомогою якої за один аналіз перевіряємо відразу три віруси: коронавірус, віруси грипу А і В. Зараз на підході риновирус і кір. Тобто, в одній комбінованій системі буде аналіз на цілих п'ять вірусів.

Зробите, а тест-система знову виявиться незатребуваною?

Ну що робити, будемо боротися. Є вже бізнесмени, зацікавлені у наших розробках. Взагалі загальна проблема для України – для випуску таких тест-систем і вакцин необхідні сучасні лабораторії з рівнем біологічної безпеки BSL-2 і BSL-3. (BSL розшифровується як Biosafety level). Коштує така лабораторія близько 20 млн грн, для держави – гроші. Але в Україні зараз є тільки одна така, в Науково-дослідному протичумному інституті в Одесі. Так там і персоналу, напевно, вже не залишилося.

У багатьох країнах вже є власні вакцини проти коронавірусу. Навіть в Росія хизується «Супутником V», хоча Путін не поспішає ним щепитися. А що в Україні, влада анонсувала розробки в даному напрямку. Що маємо на ділі?

Росію в даному плані не варто недооцінювати, біомедична наука там підтримується, і дуже інтенсивно, як при Радянському Союзі. Росія хоче бути гегемоном, а без науки гегемоном не стати. Біологія, вірусологія, в Росії на висоті. У мене там багато знайомих – сильна школа. Правда, російський підхід до вакцини трохи напружує, він заснований на використанні людських аденовірусів, що може бути небезпечно.

А в Україні зараз робляться спроби розробити вакцину проти коронавірусу в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного Національної академії наук України, спільно з компанією «Діапроф-мед». Але наскільки я знаю, вона тільки пройшла доклінічні випробування, їм належить пройти ще три стадії клінічних випробувань. Крім того, роботу зі створення вакцини розгорнула група з львівського Інституту біології клітини під керівництвом академіка НАН Андрія Сибірного.

Що являють собою клінічні випробування вакцини?

Перший етап – близько 30 осіб. Випробування спрямовані на відповідь вакцини, щоб не було серйозних побічних ефектів і летальних випадків. Другий етап – до 500 осіб. І третій – 30 тис осіб, треба дочекатися шести місяців після вакцинації – що буде.

Зараз практично жодна вакцина цей піврічний період не пройшла. Хіба що китайська, яку планує закупити Україна. До речі, швидше за все, при третьому етапі клінічних випробувань китайської вакцини використовувалися саме військовослужбовці, інакше не зрозуміло, звідки вони так швидко знайшли стільки добровольців.

Але взагалі раніше вакцини десятиліттями відпрацьовувались, щоб детально вивчити наслідки для здоров'я людей різних груп. Але у випадку з коронавірусом все, як то кажуть, горить.

Щодо летальних випадків. Вони вже є, причому і після щеплення вакциною всесвітньо відомої фармацевтичної компанії Pfizer.

Коронавірус – дуже підступний. Тут треба розібратися: це наслідки вірусу, самої вакцинації або ще чогось. Можливо – якісь алергічні реакції.

Ви сказали, що російська вакцина викликає у вас сумнів. Поясніть детальніше, чому?

Існує чотири підходи до створення вакцини. Перший – класичний підхід. Людині прищеплюється ослаблений вірус (це як з віспою), він не небезпечний, але викликає імунну відповідь. Саме на цьому принципі створений китайський Sinovac.

Другий підхід – береться самий імуногенний білок, «шипик» коронавірусу. Синтезується маленький шматочок його гена, вставляється в бактерію, наприклад, і розмножується (його можна напрацювати хоч кілограм). Після чого цей білок очищається і колеться людині.

Третій і четвертий підходи – найсучасніші. Клон «шипика» впроваджується в ДНК або РНК. Тобто, у другому випадку ми білок з бактерії витягуємо, а тут він синтезується безпосередньо в людських клітинах, все відбувається більш природним шляхом.

Вакцинація РНК – найбільш нешкідлива і нова. Її принцип почали розробляти в усьому світі ще років десять тому, в першу чергу, проти онкологічних захворювань. Справа йшла досить повільно, але коронавірус прискорив процес, біда змусила об'єднатися і зробити ривок. За пів року вдалося вирішити багато питань наукового характеру. До речі, Pfizer/BioNTech і Moderna – це вакцини РНК-типу.

Так ось, повертаючись до російського «Супутника V», це схоже на вакцину другого типу, але інформація про «шипик» коронавірусу вставляється в аденовіруси людини, які відносяться до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ).

До аденовірусу, з одного боку, людина вже може мати імунну реакцію, і тоді вакцина не буде працювати. З іншого боку, є небезпека впровадження нового аденовірусу (в якому є інформація про «шипик») в людський геном, що ще більш неприємно – невідомо, до чого це може привести.

«Україна: жодної вакцини за 30 років»

Скільки має коштувати вакцина?

Нормальна ціна, незалежно від типу, – до $20. При цьому вакцина РНК-типу AstraZeneca, наприклад, коштує $10, а китайська вакцина Sinovac – $18.

Які вакцини створені в Україні за роки незалежності?

На жаль – жодної. Хоча в Харкові знаходиться Інститут мікробіології ім. Мечникова, це був найсильніший інститут свого роду в Радянському Союзі. Ще були інститути в Києві, Одесі. Все розгромили. Навіть не знаю, чи залишилися там люди, які розуміють, як робити вакцини.

А ваш інститут сам би міг зробити вакцину?

Ми змогли б, є фахівці. Але для цього необхідні серйозні кошти, і головне – сучасні лабораторії типу BSL-3. Вакцину, умовно кажучи, і студент зробити може. Найголовніше і найскладніше – це випробування.

Коронавірус виявився дуже неприємною несподіванкою для всього світу. Які ще біологічні загрози може очікувати людство?

Ви ось правильно сказали щодо біологічної зброї. Ніхто її нікуди не ховав. Вона є і буде. Це раз. По-друге, на зброю нашарувалися нові, дуже серйозні можливості науково-технічного прогресу. Зокрема, можливість редагування генома. Тобто, можна вносити в нього поправочки.

Редагування може принести користь. Наприклад, в деяких лабораторіях Англії і Бразилії геном малярійного комара відредагували так, що до сьомого покоління може бути стеріалізована вся популяція. Редагування генома людини може допомогти в лікуванні багатьох онкологічних, спадкових та інших захворювань.

Але, маючи злий умисел, можна зробити таке... Та все що завгодно. Це можна тільки припускати.

Андрій Кузьмін, «Главком»