Ярослав Дубневич: Бюджет Дорожнього фонду становитиме від 30 до 40 мільярдів на рік

Транспортний комітет Верховної Ради затвердив законопроект «Про джерела фінансування дорожнього господарства України щодо вдосконалення механізму фінансування дорожньої галузі». Простою мовою: йдеться про створення спеціального Дорожнього фонду, який істотно змінить усю галузь. Один з головних лобістів фонду – голова комітету Ярослав Дубневич. На його думку, це єдиний спосіб швидко покращити якість українських доріг.
Втім, ідея організації фонду не нова. Перші спроби його створити мали місце ще минулого року. Проте колишній голова уряду Арсеній Яценюк не належав до палких прихильників такої ідеї, хоч створення фонду було задеклароване у кредитній угоді між українським урядом та ЄБРР.
У 2016 році Володимир Гройсман, навпаки, заявив, що фонд вкрай необхідний. Транспортний та бюджетний комітети Верховної Ради спільно з лідерами фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» досить швидко скоординували роботу, пов’язану з законом про Дорожній фонд і вельми оптимістичні щодо його ухвалення вже на цій сесії та відображення фонду у Держбюджеті-2017.
Шанси на створення фонду справді високі, якщо врахувати той факт, що 13 вересня президент України Петро Порошенко як голова РНБО оголосив дороги головним пріоритетом на наступні три роки.
У чому особливості Дорожнього фонду – розказав голова транспортного комітету ВР Ярослав Дубневич.

Розпочнімо з того, навіщо потрібен Дорожній фонд, адже фактично гроші на утримання і будівництво доріг у бюджеті все одно є, хоч їх і недостатньо...

Дійсно, гроші є. Однак проблема в тому, що вони збираються у вигляді акцизів на нафтопродукти, але витрачаються не стільки на дороги, скільки на те, що Мінфін вважає у даному випадку необхідним. Арсеній Яценюк, будучи прем'єр-міністром, не дуже хотів створювати Дорожній фонд, бо йому потрібно було витрачати кошти одночасно на кілька важливих напрямів. І я його розумію, бо він очолив уряд у найтяжчий для України час, почалася війна. Але за два роки ситуація з фінансами більш-менш стабілізувалася і настав час подумати про реформу інфраструктури дорожньої галузі, без якої говорити про те, що в країні щось змінюється, буде дуже складно. Тому ідея Дорожнього фонду дуже проста: кошти від акцизів на нафтопродукти та інші мають використовуватися виключно за призначенням, тобто на будівництво і ремонт доріг. І ніхто не має права витратити їх на щось інше.

Про які суми йдеться?

Від 30 до 40 млрд грн на рік.

Цього достатньо, щоб здійснити якісний ремонт або побудувати нові дороги хоча б на критично важливих напрямках?

Дорожня галузь вимагає колосальних вливань. Але торік весь бюджет «Укравтодору» без урахування боргових зобов’язань становив 3,4 млрд грн, цього року – 6,5 млрд. Гроші Дорожнього фонду дадуть можливість відчутно поліпшити якість доріг уже протягом перших 10 років. А далі ми побачимо ефект доміно: на якісних дорогах зростатиме трафік, тобто зростуть і внутрішні перевезення, і транзитні. До речі, зросте й швидкість транзиту, а це означає, що наші дороги збільшать свою пропускну спроможність.

Як наслідок – зростання якості доріг збільшить потоки в усіх напрямках. Це означає, що власники автотранспорту частіше заправлятися пальним, сплачуючи акцизи на нафтопродукти. Словом, хороші дороги стимулюють економіку, бюджети всіх рівнів і прихід інвестицій.

Міністерство інфраструктури заявляло, що саме парламент блокує ухвалення закону про Дорожній фонді. Це так?

Ні, як бачите, цей проект закону (точніше – їх два, другим вносяться поправки до Бюджетного кодексу) просувають саме народні депутати спільно з міністерством. Ми ніколи не були проти цього фонду, і зараз з новим міністром інфраструктури Володимиром Омеляном у нас з цього питання цілковите взаєморозуміння, тому що ми робимо спільну справу, від якої виграють усі. І зауважте, що авторами проекту закону про Дорожній фонд є 74 депутати. Я зі свого боку, як голова транспортного комітету, роблю все можливе, щоб ми ухвалили його вже на цій сесії і щоб його було відображено в Держбюджеті на 2017 рік.

У проекті закону є перехідний період. Що це означає?

Для прем'єр-міністра Володимира Гройсмана це непросте рішення – спрямувати таку значну суму тільки в одному напрямку. Тому ми запропонували компроміс, який полягає в тому, що в Дорожній фонд буде спрямовано не всю суму акцизів на нафтопродукти й інших зборів і не одразу, а поетапно: у 2017-му і 2018 роках – 75% від надходжень, а починаючи з 2019 року – 100%. Тобто ми даємо уряду два роки перехідного періоду, аби не розбалансувати Держбюджет.

І всі ці гроші отримає лише «Укравтодор»?

Ні, ці гроші буде розподілено між Мінінфраструктури, яке через «Укравтодор» отримуватиме 62% коштів фонду і витрачатиме їх через прозорі тендери, та місцевими органами влади у вигляді субвенцій зі спецфонду (це 35% фонду). І ці гроші також використовуватимуться лише за призначенням, при чому без погодження з органами центральної влади у руслі децентралізації. Але для цього потрібно буде змінити законодавство.

Чи можна сказати, що ви як народний депутат дуже зацікавлені в Дорожньому фонді, аби виділяти більше грошей на дороги в окрузі, де ви обиралися? Напевно, це стосується майже всіх депутатів, особливо мажоритарників?

Я не бачу сенсу лукавити, тому скажу прямо: так, я в цьому зацікавлений, я зацікавлений виправдати довіру своїх виборців, і виборці на наступних виборах дадуть мені оцінку, чи я гідний їхньої довіри. Але якщо я не буду займатися дорогами і багатьма іншими проблемами, то закономірно постане питання: навіщо я потрібен своїм виборцям? Демократія на тому й будується, що депутат зобов'язаний представляти інтереси народу у владі, а інтереси людей – хороші дороги, що підвищать якість життя. Тому я домагатимусь фінансування доріг на Львівщині, мій колега – на Житомирщині, і так по всій країні. Депутат-мажоритарник, окрім національних проблем, має дбати про свій округ, це те, що я і роблю. Окрім доріг я маю займатися дитячими садками та соціальною інфраструктурою загалом. Це нормально.

Ненормально, коли ми спокійно спостерігаємо, як руйнуються дороги. За останніх 10 років фінансування дорожніх робіт не перевищувало 34% від необхідного. І це одна з причин, чому руйнуються навіть, здавалося б, такі дороги, як Київ – Одеса. Після зими 2013 року ця дорога немов пережила бомбардування, хоча війни не було.

Якісні дороги – це вчасний приїзд «швидкої», добрий громадський транспорт, особливо у селах. І з огляду на те, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, важливо забезпечити європейську швидкість транзиту через Україну. Зараз ця швидкість становить до 30 км/год., тоді як у ЄС – 54 км/год. Це – середня швидкість, і різниця, про яку я кажу, є серйозним відштовхуючим чинником для європейських перевізників. Для українських перевізників це виливається у великі витрати на пальне і ремонт техніки. Крім того, через це українські вантажні перевізники намагаються максимально завантажити транспорт, щоб заощадити. А перевантажений транспорт руйнує дороги.

Утворилося замкнене коло, яке можна розірвати не лише достатнім фінансуванням, а ще й жорстким ваговим контролем. На жаль, у нас вкрай мало вагових комплексів. Якщо не помиляюся, близько 20 на всю країну, на 170 тисяч км доріг загального використання. Нікчемна цифра. Але ми бачимо, що Володимир Омелян поставив ваговий контроль у пріоритетні завдання, і сьогодні ми можемо часто бачити інспекторів на дорогах. Але їх має бути більше, і перевізники повинні привчитися, що держава будує якісні дороги, а вони – дотримуються вагового режиму. Якщо ж ні, то сплачуватимуть великі штрафи.

А ці штрафи за перевантаження куди спрямовуватимуться – до фонду чи до загального бюджету?

Ні, штрафи спрямовуються до загального фонду держбюджету. Але сьогодні це незначна сума – за перше півріччя вона становила лише 2,7 млн грн.

Чи є у вас дані про ДТП через погану якість доріг?

Минулого року на дорогах загинуло майже 4000 людей. Нерідко ДТП трапляються не тільки через порушення ПДР, а й через дорожню інфраструктуру в цілому, адже на багатьох ділянках доріг немає розмітки, знаків, освітлення, зон для відпочинку, підземних і надземних пішохідних переходів, загороджень і т. д. В результаті утворюється хаос, який, якщо його накласти, скажімо, на перевищення допустимої швидкості, створює загрозу життю і здоров'ю. Цільове використання коштів має виправити цю ситуацію. До речі, з Дорожнього фонду 3% коштів буде витрачатися на організацію безпечного руху через затверджену законом державну програму.

Як ви оцінюєте шанс ухвалення закону про Дорожній фонд на цій сесії парламенту?

Шанси високі як ніколи. По-перше, у нас є цілковита підтримка уряду і профільного міністерства. По-друге, Транспортний комітет, який я очолюю, схвалює цей проект. По-третє, за моїми прогнозами, ми матимемо необхідну кількість голосів. Нарешті хочу зазначити, що зауважень до проекту небагато і вони не критичні, а тому ми їх врахуємо після першого читання.