Експерт пояснив, чи треба «тим, хто понаїхав» у Київ давати право голосувати на місцевих виборах

Київська міська рада затвердила нову концепцію Статуту територіальної громади ще в грудні 2017 року. Вона передбачатиме розподіл членів територіальної громади на дві категорії: повноправні члени територіальної громади, які мають активне виборче право, та громадяни з обмеженою муніципальною право- та дієздатністю. Для отримання виборчого права необхідно 5 років належати до певної територіальної громади. Про це розповів Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста», під час конференції у прес-центрі «Главкома».

За даними «Інституту міста», у 2006 році в Києві кількість населення становила 4,125 млн, а зареєстрованих громадян було близько 2,8-2,9 млн. Згідно з дослідженням 2017 року близько 560 тис. людей вдаються до маятникової міграції та щоденно приїжджають на роботу до Києва. Але «ті, хто понаїхав» не можуть у столиці скористатися публічними послугами, зокрема освітніми та медичними.

«Як на мене, то це дуже важливе положення. Адже люди тут працюють та сплачують податки, які формують левову частку податкових доходів київського бюджету. Проте, коли люди йдуть у дитсадок чи поліклініку, то виникають проблеми. Якщо надати їм статус членів територіальної громади, то вони одразу набудуть рівних прав на отримання публічних послуг», - говорить Сергієнко.

Він зазначив, що місто не зможе нормально жити без приїжджих. Адже в такий спосіб акумулюється людський ресурс, а також відбуваються надходження до бюджету.

До категорії громадян з обмеженою муніципальною право- та дієздатністю належатимуть іноземці, особи без громадянства, неповнолітні громадяни України. Також громадяни, які перебувають на строковій військовій службі чи відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

Новою концепцією Статуту передбачено встановлення 5-річного терміну перебування людини в певній територіальній громаді.

«Якщо ти 5 років маєш обмежене право жителя місцевих громад, то ти отримуєш право на участь у місцевих виборах. Це умовний термін, якого достатньо, щоб людина адаптувалася в місцевій спільноті. Тобто, щоб вона познайомилася з життям, традиціями та пізнала дух міста», - розповідає директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста».

Щоб отримати статус громадянина з обмеженою муніципальної право- та дієздатністю, необхідно подати заяву до відділу реєстрації.

«Така людина вноситься в офіційний реєстр територіальної громади як член громади з обмеженою право-дієздатністю», - пояснив  Сергієнко.

Окрім того, експерт вважає, що студентів та військових-строковиків треба позбавити виборчого права в столиці. Це право вони повинні реалізовувати там, де вони жили, де були зареєстровані до прибуття в Київ.

«Є велика ймовірність того, що студентів та військовослужбовців будуть використовувати в своїх цілях окремі партії чи кандидати. Наприклад, один військовий колись ганяв свою частину на вибори. Тобто солдатам сказали, за кого голосувати. Така ж ситуація зі студентами. Вони мають реєстрацію, беруть участь в місцевих виборах, але знаходяться під сильним впливом свого керівництва», - пояснює свою точку зору Сергієнко.

Наступним кроком після прийняття концепції Статуту буде звернення Київської міської ради до Верховної Ради з проханням внести зміни до законодавства.

Нагадаємо, що Київська міська рада затвердила Концепцію Статуту територіальної громади міста Києва в грудні 2017 року. За відповідне рішення проголосувало 75 депутатів Київради

Пропонуємо переглянути запис прес-конференцію

Також повідомлялося, що вимушені переселенці закликають ВРУ забезпечити їхні виборчі права.