Керівник Інституту національної пам’яті про нові об’єкти у Бабиному Яру: це – насильство над символічним місцем

Об’єкти, які зводяться у Бабиному Яру авторами російського проєкту, не проходять жодних обговорень і консультацій з науковцями. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

За його словами, у «Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» стратегічно керує усім Михайло Фрідман.

«Приблизно раз на пів року відбувається презентація нової ініціативи. Реалізують її, перерізають чергову стрічку – і далі, до нової ініціативи. Зараз у Бабиному Яру Меморіальний центр зводить свій так званий «Курган». Але зводить без жодних обговорень тощо. З точки зору академічної науки, це досить сумнівно. Так само як і «Стіна плачу», яка вважається артоб’єктом. Це справжня сваволя, насильство над символічним простором. Уявляєте, щоб десь в Аушвіці хтось втулив артоб’єкт без узгодження з науковцями?» - зазначив Дробович.

Хаотична меморіалізація Бабиного Яру є однію з його ключових претензій до Меморіального центру. «Причому частина проєктів – дійсно цікаві. Але частина – на межі блюзнірства», – додав Дробович.

Він вважає, що боротися з цим має суспільство. «Всі мають говорити, писати, вимагати. А не три журналісти та п’ять громадських активістів. Бо якщо немає громадської активності, то й органи влади не реагуватимуть», – переконаний Дробович.

Йосип Зісельс в інтерв’ю «Главкому» нещодавно розповідав, що очолюваний ним Ваад (Асоціація єврейських громадських організацій та общин) оскаржив у суді дії мерії та Міністерства культури, які дозволили встановлення різного роду інсталяцій у Бабиному Яру. Коментуючи це, Дробович повідомив, що в нього теж є чимало запитань з ряду об’єктів, встановлених у Бабиному Яру. «Бо всі вони мають статус «малих архітектурних форм», але очевидно, що частина з них – це капітальні споруди, а, відповідно, і режим погодження щодо їх встановлення має бути зовсім іншим», – зазначив він.

Дробович також повідомив, що державний проєкт меморіалізації Бабиного Яру винесено на громадське обговорення у вигляді електронних консультацій. Всі охочі можуть взяти участь у ньому до 10 листопада.

«Це вже цілком конкретний проєкт, який розповідає і про режим використання території, і про те, які експозиції будуть розміщені, і про принципи їх розміщення, і про те, які музейні інституції з’являться, і чому саме такі музейні інституції тощо. Це концепція, розроблена Національною академією наук. Однак хотів би зауважити, що державним цей проєкт стане тоді, коли держава його акцептує», - розповів Дробович.

Чи буде фінансування під цей проєкт, невідомо, бо, за словами Дробовича, «поки що держава ходить у гості до Меморіального центру».

Як відомо, під час відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру президент України Володимир Зеленський та глави іноземних делегацій, які прибули до Києва, взяли участь у відкритті-перформансі меморіального об’єкта «Кристалічна стіна плачу» авторства художниці Марини Абрамович. Ця «Стіна плачу» є частиною не державних, а приватних «російських» ініціатив. І, вочевидь, теж може бути віднесена до того, що Антон Дробович називає «хаотичною меморіалізацією Бабиного Яру».

Нагадаємо, у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана був заснований Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

Як відомо, українські євреї висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», ініційованим та фінансованим російськими мільярдерами, як таким, що має стати зброєю для російської пропаганди у її прагненні дискредитувати нашу державу у світі.