Лук'янівський СІЗО: хаос і антисанітарія в центрі Києва

Лук'янівський слідчий ізолятор є одним з найстаріших в Києві. У ньому утримуються підозрювані різних рангів – від малолітніх злодюжок до чільних посадовців і політиків. Свого часу тут утримувалися поет Максим Рильський, режисер Сергій Параджанов, політики й чиновники В'ячеслав Чорновіл, Юрій Луценко, Юлія Тимошенко, Олексій Пукач, Віктор Лозінський та ін.

Багато хто з присутніх в СІЗО ще не засуджені. Свого вироку вони можуть чекати роками в жахливих умовах, і якщо він буде виправдувальним – вийти на свободу. Сьогодні на території цього слідчого ізолятора перебуває 24 людини, які вже понад чотири роки чекають винесення вироку суду. У Мін'юсті побоюються, що після таких умов утримання невинні люди опиняються на волі не тільки з проблемами зі здоров'ям, але і з покаліченою психікою.

В'язниця-пам'ятник

Основну будівлю Лук'янівського СІЗО було побудовано в 1859-1862 роках, інші будівлі добудовувалися пізніше. Ізолятор почав працювати 1963-го року й називався тоді Лук'янівським тюремним замком.За Російської імперії в'язниця вважалася зразковим закладом.

Сьогодні ізолятор складається з чотирьох основних корпусів, які розбиті на підкорпуси, і господарчої будівлі. Найстаріший корпус – "Катерининський", ув'язнені називають його "Катька". Раніше там утримували засуджених до смертної кари. У напівпідвальних приміщеннях "Катьки" ці вироки й виконували. Нині камери в цьому корпусі непридатні для утримання людей.

Під корпусами споруджено систему підземних тунелів, через які переміщують ув'язнених, щоб вони не могли бачити розташування корпусів і спланувати втечу.

Нинішній стан

Сьогодні Лук'янівський СІЗО є історичною пам'яткою.

Поряд з історичною цінністю, це одне з найстрашніших місць, куди може потрапити підозрюваний у злочині. На ув'язненого передбачено 2,5 м площі, і по одному їх не утримують. Ремонт у тюремних приміщеннях не робили вже багато років, - розповідає начальник СІЗО Олександр Васюк. Електропроводка і каналізація давно зносилися, дах будівель тече під час дощу, а на стінах цвіте грибок і пліснява.

«Є камери, які взагалі не придатні для утримання, вони закриті. Десь 15-20 камер. Вони потребують капітального ремонту. Вони дуже старі, розташовані в найстарішому корпусі, який ув'язнені називають «Катька», – розповідає заступник начальника з соціально-виховної та психологічної роботи Олександр Матвієнко.

При цьому і в камерах, що функціонують, панує хаос, особливо в корпусі «Столипінка». Типова камера тут виглядає як кубло – двоярусні ліжка, тьмяне світло, розкидані речі, бруд, обдерта штукатурка і плитка, грибок і пліснява. У повітрі стіною стоїть тютюновий дим.

У таких умовах в одній камері утримуються 18 осіб. Єдиним плюсом цієї камери є душова кабіна, утім, куплена за рахунок підозрюваних.

За словами керівника установи, 50% камер ізолятора нині в такому стані.

У камерах корпусу «Малолітка», розрахованих на меншу кількість підслідних (5-6 осіб) умови трохи кращі. Грибок і пліснява так само атакують цю будівлю, але в цілому виглядають такі камери чистіше. Хоча чистота – це питання до підозрюваних, - каже Васюк. За місцевими правилами прибирають приміщення саме вони.

Сам корпус «Малолітка» раніше був розрахований на утримання неповнолітніх підозрюваних, але на сьогодні таких у СІЗО тільки 15 осіб. Щоб камери не простоювали, в них утримують і повнолітніх підслідних.

Сьогодні в Лук'янівському СІЗО утримуються 2058 осіб, із них 135 – жінки. У середньому ізолятор розрахований на 2500 осіб. Але величезною проблемою установи є брак персоналу.

"Ситуація з особовим складом критична. У штаті 520 осіб, на сьогодні недобір молодших інспекторів - 58 осіб, офіцерів - 13 осіб", – розповідає директор СІЗО.

Брак персоналу доводиться компенсувати подвійним навантаженням на кожного наявного співробітника, через якість роботи є незадовільною. Але охочих улаштуватися до СІЗО мало – робота складна й неперспективна, а зарплата вкрай мала. Наприклад, молодший інспектор отримує 2,5 тисячі грн на місяць. І якщо раніше для співробітників були пільги – безкоштовний проїзд і ранній вихід на пенсію, то тепер залишилася лише зарплата. Співробітники, які пропрацювали 10 років, отримують більше за рахунок надбавок, але до гідної зарплати і їм далеко.

Ще однією проблемою СІЗО є висока смертність. Так, тільки за 2016 рік у закладі померли 15 осіб, двоє з них вчинили суїцид. Решта, за словами Васюка, вмирає через проблеми зі здоров'ям.

Ситуація з втечами дещо ліпша. За словами Васюка, за останні півтора року спроб утекти із СІЗО не було. Остання втеча була здійснена 2014-го року, але втікача спіймали.

Ізолятор перенесуть за межі Києва

У Міністерстві юстиції України бачать єдиний вихід з ситуації, що склалася – перенести ізолятор за межі Києва. Цей досвід давно застосовується в європейських країнах. Більш того, це допоможе позбавити жителів міста від специфічного сусідства.

«Сьогодні ми шукаємо механізми, які використовували наші міжнародні партнери з Польщі, Великої Британії, коли, застосовуючи механізм державного приватного партнерства із залученням інвестора, спочатку будувалася нова установа за межами міста, а після цього на місці старої установи вже будувалися якісь нові соціальні об'єкти», – розповідає перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова.

За Києвом є кілька ділянок, які знаходяться в управлінні Пенітенціарної служби України. Це земля в м. Буча та смт Коцюбинському. На даний момент ще не визначено, де саме буде будуватися новий ізолятор, у відомстві навіть розглядають можливість виділення київською владою іншої ділянки під цей проект. Це залежить від того, який проект будівництва в кінцевому підсумку буде обраний і чи підходить під цей проект земля, яка вже є в наявності. Після вибору проекту буде проведено конкурс для інвесторів. Хоча, за словами Севостьянової, уже є 5-6 охочих узяти участь у ньому. Половина з них – іноземні інвестори. Визначитися остаточно з тим, хто реалізує проект, планується до кінця року. Саме будівництво, за попередніми оцінками, забере два роки.

Кошторис будівництва нового СІЗО теж поки що не визначений, але максимальна вартість може скласти 30 млн дол. Після перенесення Київського СІЗО за межі міста, подібні проекти необхідно буде реалізувати в Одесі і Львові, - каже Севостьянова.

Крім того, у Мін'юсті мають намір оптимізувати структуру пенітенціарної служби. Це потрібно тому, що кількість ув'язнених в Україні останніми роками значно знизилася. У 2011 році під вартою перебували майже 140 тисяч осіб. Нині – 65 тисяч.

«Загалом на всю систему минулого року було (виділено) 2,9 млрд грн. Сьогодні в системі 65 тисяч осіб, які відбувають покарання в установах, і ця цифра постійно зменшується, – каже Севостьянова, – І в системі працює близько 30 тисяч осіб».

У Мін'юсті планують скоротити кількість чиновників на 30% і за рахунок цього збільшити зарплату тим, хто безпосередньо працює з підслідними та ув'язненими.

Джерело: Дар`я Нинько, Сегодня